Нам є, що втрачати
Я коротко, друже. Коли кажуть, що гірше не буде, хз що в людей в голові. Нам є, що втрачати. За 5 років дуже багато зроблено. Дуже. Багато. Я можу довго перераховувати, пальців не вистачить загинати. Але це вже вчора написали розумні люди, і позавчора, і 3 дні тому… Треба лиш бажання то читати… Довгі тексти, де все розкладено по полицям і пронумеровано. Я читав і ти. То ясно. Не ясно, як донести це тим, хто не хоче заглиблюватися.
Мені тямуща людина каже: “От ти пишеш-пишеш… Голова пухне… Треба прощє і виразніше. А можеш намалювати, як кукринікси, мать їх?”
То я й намалював, як вмію. Зберіг його і тепер просто буду забивати опонентам цей малюнок, як чопик… Ну ще може додам 2 слова типу «шо не ясно?» або «не просри 5 років», або може й «скуштуй кукринікса» (хай гуглять, шо воно таке). По ситуації навіє. А ще маю гадку пройтися по групам, назву яких навіть сором вимовляти в порядній компанії. Там теж наколочу таких чопиків і двері бігом зачиню, щоб не смерділо.
Якщо є в людини крапля сумніву, то може й пустить такий чопик корінець. А якщо воно сухе і неродюче, то довгими розмовами лиш свій час марнувати. От така в мене стратєгія-тактика. Що скажеш, друже?
PS. Якщо в тебе є краща ідея, як достукатися, слухаю уважно. Пиши нижче, як ти долаєш заперечення і з яким успіхом. Або якщо візьмеш і собі на озброєння цього чопика, теж пиши тут про результати. Будемо по ходу коригувати стратєгію-тактику. Хай щастить.
