Чому я підтримую Порошенка?
Сьогодні мені приснився сон.
Сон, в якому я дивилася крізь зачинене, затулене тюллю вікно. Я не знала, що то було за помешкання і в якому воно було місті, але знала, що тепер я буду жити тут.
Зі мною було ще декілька незнайомих дівчат і дітей. Ми дивилися на вулицю, чекали. Деякі люди стояли повз дорогу, їх було відносно небагато.
Виявляється, ми чекали коли буде йти парад військ російської армії!
І ось вони вже йдуть. Молоді веселі хлопці з холодними, дикими і бездушними очима!!! Йдуть якось дивно, ненормально швидко, ніби п’яні, бо не дотримуються дистанції між коробками, розходяться в боки.
Після того, як вони пройшли ми вийшли на вулицю. Виявилося, що спеціально до цього дійства на дорозі був покладений новий асфальт. Він був ще досить м’який, і військові втоптали в нього людей, які їх зустрічали.
Після цього я прокинулася. І зараз не можу більше ні про що думати. То якось все в тому сні символічно…
Більшість з нас живе звичним життям. Ми взагалі не відчуваємо, що вже п’ятий рік наша держава перебуває в стані війни. І здається, що все нормально, ми заробляємо, відпочиваємо, виховуємо дітей, подорожуємо.
Якою ціною? Ціною наших хлопців, які стоять на Сході і не пускають вглиб країни дикий парад визволителів.
Друзі!!! Перед нами стоїть вибір, від якого залежить майбутнє нашої держави. Або вона буде незалежною, або знов опиниться під чоботом.
Можливо, це прозвучить банально, але, як то кажуть, на переправі коня не міняють. Ми вже майже на тому боці. І я дуже не хочу, щоб ми потонули декілька метрів від берега, не хочу, щоб мій сон став реальністю.
Тож прошу всіх, хто дійсно любить цю землю і людей, які на ній живуть, підтримати на виборах нашого Президента.
Дякую.
Фото © Facebook Natasha Ischenko
