Виборча арифметика
Часто чую, що «достала ця активна агітація від, здавалось би, адекватних людей». А моє серце радіє від цієї активності. Нарешті, люди прокинулися і відчувають себе громадянами своєї країни, відчувають відповідальність за збереження та примноження здобутих потом і кров’ю досягнень останніх років. Це і є прояв адекватності. Це ви ще не бачили шквал емоцій, який панує перед виборами в Штатах. Так і має бути в здоровому суспільстві. Чи може, хтось хоче затхлої атмосфери мокшанського болота? Друже, агітуй на здоров’я, це твій громадянський обов’язок і твоє право. Позиція «*** внє палітікі» потім виходить боком тобі та твоїм близьким.
Ми звикли думати, що населення України – 45 млн. осіб. На таку цифру виходить Держкомстат, проводячи тільки йому зрозумілі маніпуляції з даними перепису 2001 року. Але життя відняло звідси окуповані території (2,3 млн. осіб Крим, 3,8 млн. осіб ОРДЛО) та мігрантів (близько 2 млн. осіб). Отже, нас 37 мільйонів, з них 30 млн виборців і 7 млн наших дітей віком до 18 років. Ця кількість підтверджена фактичними списками виборців 2014 року (30,1 млн. осіб на виборах Президента, 30,4 млн. осіб на виборах у ВР).
Іронія долі полягає в тому, що окупанти, тягнучи нас до «рускава міра», ізолювали 6 млн. українських громадян (Крим+ОРДЛО) і позбавили виборчих голосів 5 млн. осіб, які якраз переважно підтримували проросійські сили. Ми мусимо використати цю тимчасову ізоляцію для того, щоб якнайдалі відійти і відгородитися від недоімперії.
Щодо міграції. Це здоровий процес глобального світу. Британці їдуть в США, поляки їдуть в Британію, українці їдуть в Польщу… Чи може влада зупинити пошуки кращого життя? Так, може, звичайно, але Північної Кореї нам тут не треба. Багата країна починається з багатих громадян. А багатий громадянин починається з переосмислення своїх можливостей і власної відповідальності за якість життя свого і своїх близьких. Що дають мігранти Україні? Вони переказують в нашу економіку $12 млрд (тобто в середньому $500 на місяць кожний), звільняють робочі місця для молоді, змушують роботодавців піднімати зарплатню в Україні. Вони показують своїм прикладом, що нема чого сидіти на сраці рівно, перед тобою всі двері відкриті хоч в Україні, хоч в усьому світі.
Отже, в Україні 30 млн. виборців. Але в 2014 році на президентських виборах проголосували лише 18 млн. осіб (60%), на парламентських – 16 млн. осіб (53%). Це не так вже й мало, зважаючи на статистику інших країн. Але що нам до тих країн? Вони не знаходяться на зламі своєї історії, вони не рвали жили останні 5 років в боротьбі за свою незалежність.
Друже, обов’язково приходь на вибори 31 березня.
Поговори з батьками, які й так відповідально до цього ставляться (явка традиційно більше 65%). Поговори з дітьми, яким не зайве нагадати про важливість події (явка зазвичай менше 35%).
Обговоріть ще раз кандидатів. Без зверхності, без образ, зі спокійними аргументами.
Прийдіть всією родиною і виберіть Верховного Головнокомандувача та Головного Дипломата своєї країни.
