Ахметов, може, і засранець, але це наш засранець
Мене важко запідозрити у надмірних симпатіях до Ріната Ахметова, але оцей вой білуг, який влаштували через дозвіл Антимонопольного комітету купити крупні пакети акцій «Одесаобленерго» та «Київобленерго» починає уже підбішувати.
По-перше, ця історія тягнеться з січня місяця. Проснулись, зубожілі… Зараз АМКУ дав Ахметову дозвіл нарешті це зробити, адже тепер він стає монополістом з часткою ринку за 35%, яка зокрема є структурною ознакою монополізму. Тому без АМКУ ніяк.
По-друге, він їх купив. За реальне чимале бабло. Не украв, не приватизував, не отримав у подарунок, не списав втіхаря за неринковою ціною. А ви як собі процес продажу уявляли?
По-третє, гляньте, у кого він цю фігню відкупив. Не у держави. Та умудрилась безславно розпрощатися з ними раніше. То нічо, що по сей день ці контори належать запорєбріковим чортам з VS Energy, зокрема довіреній особі Путіна Бабакову, який знаходиться під санкціями ЄС? Ахметов, вважай, благородну справу зробив – висмикнув активи з лап путінських прихвостнів. І не за державний кошт. А сам Ахметов, як то кажуть, може, і засранець, але це наш засранець.
Ще раз перепитую: ви хотіли інакше повернути це під контроль держави? Яким чином? Чому вас це вставило тільки зараз? Чи ви вважаєте нормальним, аби воно все рашкинцям і далі належало?
Ну і на закуску. Нате вам іще отакий списочок:
«Херсонобленерго»,
«Кіровоградобленерго»,
«Житомиробленерго»,
«Чернівціобленерго»,
«Рівнеобленерго».
Це ті активи, які і далі успішно перебувають у власності тої самої VS Energy і які у них збирається відкупити Ахметов.
Можете істерити уже зараз. Тільки в чому буде суть цієї істерики?
Експропріацію не пропонувати. 1917 рік і Венесуела – фігові кейси.
