Для них війна завершилася…

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Будівлю на фото я впізнаю й через 40 років. Такого не забудеш.

Дніпро. Будинок Політпросвіти. Прямо напроти військового шпиталю та ДніпроОДА. Я потрапив до нього взимку 14-15 р.р. – тоді група бійців нашого загону прибула до Дніпра, і нас поселили в одній з кімнат цього от Будинку Політпросвіти.

Мати Божа, кого я тоді тільки там не бачив? ДУК “Правий сектор” займав практично весь другий поверх. Праворуч і ліворуч від нас були приміщення волонтерів. Їх взагалі там було дуже багато. А ще – бат “Дніпро-1”, бат “Айдар”, бат “Донбас”, бат “Січеслав”, нацгвардійці, збройники, які їхали у відпустку, на ротацію, або по службі та мусили переночувати або дочекатися транспорту. Якісь установи згаданих батальйонів…



Хлопці приходили, уходили, жили там, розживалися майном у волонтерів. Практично всі були добровольці або призвані – не професійні військові. Професії кулеметників, гранатометників, розвідників, мінерів, радистів, мехводів, мінометників, навідників, зампотехів, командирів взводів і рот вони освоїли прямо під час війни.

І от. Нині на цьому будинку висить банер чувака, який у той час сидів у тилу, пописував блог і боровся зі зрадою. Чувака, який маючи військовий фах, військову освіту, військове звання та досвід роботи у керівництві ЗСУ, під час гострої фази війни на фронт і носа не сунув.

Його, бачте, Пастор не пускав, бо він батальйоном командувати не вміє… І всім пофіг. Ярошу чиї хлопці жили в цій будівлі. Березі, в якого хлопці з “Дніпра-1” там перебували у великій кількості. Та й усім іншим.

У них тепер – політика. Вибори. Договорняки.

Для всіх для них війна, вочевидь, закінчилася. Для чувака на банері вона й не починалася.

Поділитися:
Share

Share