Зміни до Конституції, або Про що я питав Сергія Соболєва

2 липня я був запрошений на програму «Свобода слова», на каналі ICTV, обговорювати тему змін до Конституції, які запропонували практично в один час Президент Порошенко, лідерка ВО «Батьківщини» Юлія Тимошенко, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. На жаль, на програмі представлені були лише представники двох політсил, чиї лідери заходилися міняти Конституцію. Блок Петра Порошенка представляла Ірина Геращенко. ВО «Батьківщину» – Сергій Соболєв. Обіцяли прибуття самої Юлії Тимошенко, проте, Юлія Володимирівна нас присутністю не обдарувала, як шепотілися в кулуарах – вона взагалі уникає спільних майданчиків з Іриною Геращенко.

Депутату Соболєву, який водночас доводив, що зміни до Конституції мусить внести народ через своїх представників, я поставив питання приблизно такого змісту:
«У 2009 р. в пресі з’явилася так звана Конституція ПРіБЮТ, де основні тези були – Президента обирає Парламент, сам Парламент обирається в два тури, партія-переможець отримує 226 голосів, все інше ділять між собою інші учасники. Під час презентації «Нового курсу» Юлією Тимошенко прозвучали знову ті самі тези: Президента замінили на канцлера, якого знову таки обирає Парламент, а Парламент обирають у два тури, і переможцю відходять 226 голосі, все інше – решті. Наразі пан Соболєв також нам розповідає про парламентську модель. Чи треба розуміти, що нинішні ідеї ВО «Батьківщини» – це реанімація ідей 2009 р.?»

Сергій Соболєв відповів, що він не знає, що таке Конституція ПРіБЮТ, і потім довго лив воду про те, яка то панацея від усіх бід – парламентська республіка.

Чому я це запитав? Та тому, що після гучних заяв Юлії Тимошенко на форумі, де презентували «Новий курс», я все не міг позбутися відчуття, що щось подібне я вже колись чув, причому, з кіл, наближених до ЮВТ. Ті самі вибори у два тури, де переможцю – 226 голосів, а решту – між аутсайдерами, де голову виконавчої влади мусить обирати Парламент… Хіба що – не канцлера… І згадав. Саме ці тези містив проект «Конституції ПРіБЮТ», опублікований в червні 2009 р. виданням «Дзеркало тижня» і передрукований «Української правдою», а за нею – низкою провідних видань України. Подібні ідеї містилися саме там. І ще тоді було писано, що через обрання Президента у парламенті Юлія Володимирівна хотіла зробити Януковича «англійською королевою», а сама стати верховною владою в Україні років щось на 20. Розумієте, Президент може обіймати посаду 5, максимум, 10 років. Тоді як для Прем’єра термін необмежений. Маргарет Тетчер була прем’єром 11 років. Джон Мейджор – 7 років. Ангела Меркель – канцлер вже 13 р. Все зрозуміло?

Сергій Соболєв вчора заявляв, що прем’єр, мовляв, не Президент, прем’єра можна переобрати будь-коли. Та нічого подібного. Якщо у прем’єра в Парламенті більшість у 226 голосів, та ще й хтось у союзниках (а до влади завжди хтось та прилипне), то усунути такого прем’єра буде важче, ніж Януковича з Президентів.

Щоправда, нардеп Соболєв заявив, ніби ні про яку конституцію ПРіБЮТ він не знає. Що ж. Можу порадити йому для розширення світогляду звернутися до його колег по ВР Лещенко та Найєма – осіб, яких аж ніяк не запідозриш у симпатіях до чинної влади. У 2009-му про підготовку коаліції між БЮТ і ПР вони писали кілометри текстів. Він може звернутися до екс-президента Віктора Ющенка – той детально описав у мемуарах, як він зірвав утворення ПРіБЮТ. Сергій Соболєв може нарешті звернутися до… Юлії Тимошенко. У квітні 2014 р., після того, як на дачі Януковича у Межигір’ї були знайдені чернетки угоди між БЮТ і ПР, датовані 2009 р., Юлія Тимошенко сама фактично підтвердила факт тих переговорів: «Розкажу, як було насправді… Я хотіла обмежити його президентство формальними повноваженнями на рівні протоколу».

А зміни до Конституції? Найбільш переконливо на програмі виглядала Ірина Геращенко – ідеї Президента прості й зрозумілі, на рівні Конституції скасувати депутатську недоторканність і закріпити курс України в ЄС і НАТО. Від представника ВО «Батьківщина» ми почули потоки «води»: зміни Конституції потрібні, але міняти Конституцію мусить народ, але вони – за парламентську модель. Представників НФ і радикалів, на жаль, не було. Але з їхніми проектами змін до Конституції теж все зрозуміло. Радикали пропонують передати повноваження прем’єра Президенту – ласкаво просимо в реальність часів Кучми. До проекту «Народного фронту» – самі питання. Наприклад, «Народний фронт» хоче змінити кількість депутатів з 450 до 300. Наразі депутатів 450, бо у країні 225 виборчих дільниць, а половина Парламенту обирається за партійними списками, половина – мажоритарники. Тобто 225 помножили на 2. Цікаво, «Нарфронт» вирішив кількість списочників обрізати на 150 осіб чи замахнувся на виборчу реформу – зробити 150 виборчих дільниць? Чи зразу 300?

І, звісно, порадував спіч пана Березюка про те, що ніби не Міністерство оборони в 2014-му покликало українців до війська – українці самі збилися в добробати, аби захищати батьківщину. Я розумію, що однопартійцю Семена Семенченка треба вперто відстоювати думку, ніби «добробати врятували Україну». Але. Ніяк не применшуючи ролі добробатів (сам такий). 17 березня 2014 р. ТВО Президента Турчиновим було оголошено першу хвилю мобілізації до ЗСУ. 14 квітня Дніпропетровською ОДА був створений батальйон «Дніпро», 30 квітня 2014 р. наказом ТВО Президента Турчинова було розпочато створення батальйонів територіальної оборони – штатних підрозділів ЗСУ. І аж 5 травня почалося формування батальйону «Азов». 25-а і 95-а бригади на той момент УЖЕ вели бої під Слов’янськом. Куди більше пішло українців, гадаю, очевидно.

«Самопоміч» цього не відає чи просто бреше в очі сотням ветеранів війни? Власне, не здивований.