Запитайте Юлю про АТО
Я повністю і цілковито підтримую ідею Юрія Бірюкова і закликаю всіх брати участь у відеоконференції лідера ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко, анонсованій нею. Ба більше, брати участь у всіх відео- та інтернет-конференціях, які заявлятиме сама ЮВТ, керівництво її партії та її передвиборчий штаб. І скрізь я закликаю вас ставити їй питання про АТО, про окупацію Криму, про армію тощо.
І от чому.
Ви пам’ятаєте, як в 2014-му поширювався запис Тимошенко з Шуфричем, під час якого «Леді Ю» воліла давити противників ядерними бомбами? Пам’ятаєте, як у травні 2014-го ЗМІ поширювали чутку ніби між Тимошенко та Турчиновим конфлікт, бо пані Тимошенко вимагає впровадження військового стану, а Турчинов проти? Нині відомо, що все було з точністю до навпаки, Олександр Турчинов єдиний у всій РНБО виступив за впровадження військового стану, в той час як лідер ВО «Батьківщина» закликала аби «жоден танк не повинен вийти з казарми».
А пригадуєте «Рух опору» імені Юлії Тимошенко і його намір сформувати три бригади (!) територіальної оборони? А те, як Юлія Тимошенко ДВІЧІ у 2014 році відвідувала Донецьк – 7 квітня (того дня московські посіпаки в Донецьку проголосили створення «ДНР») і 21 квітня (за пару днів у Донецьку влаштували криваву розправу над учасниками акції «Донбас – це Україна»). Планувала вона навідатися в Донецьк і 26 травня, але щось пішло не так, і замість візиту Тимошенко в Донецьк стався розгром банди терористів ДиРи і чеченців у старому терміналі ДАП – перша перемога ЗСУ у цій війні.
Пригадуєте все це?
А тепер пригадаємо, як зразу після виборів Президента та Парламенту риторика ВО «Батьківщина» різко змінилася. Згадаємо про «чорних полковників» і «так званих АТОвців і бувших добровольців, які натягнули ордена». Про те, як ЮВТ НЕ голосувала за невизнання Держдуми РФ, вибори до якої проходили в т. ч. в окупованому Криму. Про те, як Тимошенко НЕ голосувала за визнання Росії країною-агресором і за закон про реінтеграцію Донбасу – хоча цим порушила свою ж власну передвиборчу обіцянку.
А можна згадати й раніше. Як у серпні 2008 р., за два дні до війни Москви з Грузією, кабмін Тимошенко видав постанову про відчуження із ЗСУ маси зброї та обладнання, в тому числі 700 танків Т-72 і 272 БТР-70, причому за копійки. ІЛ-76, такий самий, як той, що був збитий над Луганським аеропортом, продавали по ціні 3,5 мільйони гривень, при ціні у виробника 17,8 мільйонів.
І взагалі, теми війни Юлія Володимирівна явно воліє уникати – і має на те вагомі причини. Вже був скандал, коли в Харкові активісти «Батьківщини» масово спалили партійні квітки на знак протесту проти співробітництва ВО «Батьківщини» з «Опозиційним блоком». Про співпрацю «юльканів» і «ригів» вже не раз писала аж ніяк не лояльна до чинної влади «Українська правда». Очевидно, в умовах, коли екс-регіонали мають зразу кількох лідерів і явно єдиним фронтом на вибори не підуть, ВО «Батьківщина» хоче поживитися електоратом «Опозиційного блоку». А це – питання руба. Для прибічників «ригів» АТО – не іноземна агресія, а Москва – не ворог.
Тому Юлію Володимирівну НЕОБХІДНО раз за разом питати:
- Чий Крим?
- Чи визнає Юль Володимирівна Росію державою-агресором?
- Яка доля спіткала «Рух опору»?
- Чи відчуває «Леді Ю» свою провину за те, що прямо під час російської агресії позбавила Україну зброї і військового устаткування на $1,3 мільярди (це за остаточними цінами – сміливо множте цю цифру на 5)?
- Як там поживають батальйони «Батьківщина» і «Рух опору», нині штатні частини ЗСУ?
- Як часто вона відвідує зону АТО/ООС особисто?
- Як вона збирається зачищати окуповані території від терористів ДиРи і окупантів?
Тощо й тощо. Нехай відповідає. Звісно, ЮВТ намагатиметься, аби питання їй ставили «правильні» люди – заздалегідь підготовлені, як це було на форумі «Новий курс» (це бачив там журналіст Олексій Братущак). Але відсутність можливості поставити питання часто – найкраща відповідь.
