Втома. Трагедія про “українську” “журналістику”

Аллан Левитов

Дія перша

Берег моря. Ревуть птахи, моржі та “українськи” “журналісти”. Виходить Фредеріка Могеріні в білій туніці.

Могеріни: Почуйте! Захід НЕ втомився від України!
Журналісти (через 5 хвилин): А тепер?
Могеріни: Казала ж, не втомився.
Журналісти: Ну, може хоч трошки?
Могеріни: Ні, кажу!

З моря вилазить Притула. За пазухою Притули сидить Лєщ і огидно бряцає ключами.

Притула (до Могеріні): Шановна пані, ви не нервуйте так. Присядьте. Заспокойтесь. Скажіть відверто, що ви зараз відчуваєте?
Могеріни: Я? Ну…
Притула: Можливо, зараз ви відчуваєте втому? Втому від України? Чи не так?
Могеріни (з кам’яним обличчям): Європа. Не. Втомилася. Від. України. Зрозуміло?

Над морем летить Руденко в блискучих окулярах.

Руденко: То краще всім змінити тему! Скажіть нам про Шекспіра! Про Шекспіра!
Могеріні (здивовано): Шекспіра? Що я можу вам сказати про Шекспіра?
Руденко: Ну, відповідь на головне питання!
Могеріні: “To be or not to be” ?
Руденко: Та ні! Скажіть нам відповідь на Шекспірівське питання – чи не втомилася Європа від України? Втомилась, чи не так?
Могеріні: Та йди ти ….

Світло гасне. “Журналісти” зникають. З неба, немов сніжинки, у зал летять газети. На перших шпальтах газет надруковано:
“У відповідь на запитання “Чи не втомилася Європа від України?” шановна Верховний представник сказала “Та йдіть ви…”

Завіса

Автор