Почему именно институты рулят
Отличный пример того, почему именно институты рулят.
«Поліцейські Донецької області встановили трьох бойовиків, які катували та вбили чотирьох мирних мешканців Слов’янська у 2014 році.
Завдяки зібраним по крупицях доказам зловмисникам, які ховаються на окупованій території, заочного повідомлено про підозру. Вони оголошені в розшук.
Не маючи на початку розслідування жодних зачіпок, поліцейським вдалося майже по годинах відновити останні дні життя закатованих чоловіків в окупованому місті.
Складність полягала у тому, аби знайти свідків тих подій – більшість з них були вже або мертві, або у тюрмі, або на території терористичної організації «ДНР». На кропітку оперативну роботу пішли три роки.»
Не гасла, не крики, не давай-давай, не патриотичные патриоты, национальные жены, правые секторы, “новые лица” и прочие фантазии.
Институты.
Только прописанные правила, регламенты, процедуры, ресурсы. Только система, которая будет неуклонно работать в заданном направлении и выявит-таки спустя три года личности убийц. Или посадит Топаза, которого уже давно все забыли, и который давно избежал бы наказания, если бы не прокуратура. Плохая, хорошая, но которой по закону предписано не забывать и добиваться.
Вот так оно и работает. Если система плохая, ее надо делать хорошей, а не “до основания мы разрушим и потом…”. Не будет потом. Потом россия нас захватит. Потому что в борьбе систем побеждает более организованная.
Украине надо строить свою мощную систему. Тогда и будет толк.
