Профіцит платіжного балансу України істотно зріс у 2017 році
Третій рік поспіль платіжний баланс України зведено з профіцитом. Більш того, у 2017 році профіцит платіжного балансу істотно зріс порівняно з 2016 роком – з 1.3 млрд дол. США до 2.6 млрд дол. США, за попередніми даними.
За підсумками 2017 року дефіцит поточного рахунку становив 3.8 млрд дол США та практично відповідав рівню попереднього року (3.5 млрд дол. США), незважаючи на негативний вплив від припинення торгівлі з неконтрольованими територіями (НКТ) та нижчий врожай сільськогосподарських культур. Однак розширення дефіциту торгівлі товарами через ці чинники та подальше нарощування інвестиційного імпорту було частково компенсовано стійким зростанням приватних переказів та експорту послуг.
Експорт товарів зріс на 19% за результатами року і становив 39.9 млрд дол. США.
- Експорт продовольчих товарів збільшився на 16% завдяки високим обсягам поставок зернових, олії та жирів, передусім врожаю 2016 року, та інтенсивному експорту м’ясо-молочної продукції.
- Розрив виробничо-логістичних зв’язків з підприємствами на НКТ зумовив зниження фізичних обсягів експорту чорних металів, однак завдяки зростанню світових цін вартісні обсяги експорту продукції металургії збільшилися на 22.1%. Також збільшилися вартісні обсяги експорту залізних руд (у 1.4 раза) завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі.
Найбільш суттєво у 2017 році зросли поставки української продукції до країн ЄС – на 32%. Як наслідок, країни ЄС стали найбільшим торговельним партнером України, і їх частка у загальному експорті товарів зросла до 35.4% (порівняно з 31.9% у 2016 році). Водночас попри зростання експорту до Росії її частка в загальному обсязі експорту українських товарів скоротилася до 8.5% (з 9.1% у 2016 році).
Імпорт товарів збільшився на 21% у 2017 році і становив 49 млрд дол. США.
- Насамперед відбулося розширення енергетичного імпорту – у 1.5 рази. Дефіцит вугілля на внутрішньому ринку, значна частина якого в попередні роки постачалася з НКТ, зумовив зростання фізичних обсягів його імпорту. Також активізація приватних імпортерів природного газу призвела до збільшення його закупівель. Водночас у світі підвищилися і ціни на енергоресурси. Це мало значний внесок у зростання вартісних обсягів імпорту нафтопродуктів на 27.6%.
- На тлі пожвавлення внутрішнього попиту високими темпами зростав інвестиційний імпорт, у тому числі продукції машинобудування сільськогосподарського призначення та імпорт легкових автомобілів. За рік імпорт продукції машинобудування збільшився на 31%.
Найбільше за минулий рік зріс імпорт товарів із країн ЄС (на 23%) за рахунок поставок природного газу та продукції машинобудування, а також Росії (на 40%) – за рахунок вугілля, нафтопродуктів та добрив.
Минулий рік також відзначився збільшенням експорту послуг (на 13%), насамперед за рахунок ІТ послуг, послуг трубопровідного транспорту та авіаційного транспорту. Імпорт послуг також зростав (на 7.2% р/р) унаслідок суттєвого збільшення імпорту транспортних послуг (18.6% р/р) та за статтею “подорожі” (11.7% р/р). Однак темпи зростання імпорту послуг поступалися експорту послуг, що призвело до збільшення профіциту торгівлі послугами до 2.3 млрд дол. США (порівняно з 1.5 млрд дол. США у 2016 році).
У 2017 році тривало зростання грошових переказів на тлі посилення міграційних процесів
та зміцнення валют країн Східної Європи. Збільшення надання ІТ-послуг зумовило зростання переказів зі США. Зростання грошових переказів компенсувало вищі, ніж у 2016 році, виплати за дивідендами через розширення в травні 2017 року дозволу на репатріацію на дивіденди, нараховані за 2016 рік.
Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком зріс до 6.4 млрд дол. США (порівняно з 4.7 млрд дол. США у 2016 році). На відміну від попереднього року державний сектор відігравав значну роль в надходженні капіталу – Уряд активно залучав валютні ресурси як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Успішне завершення третього перегляду програми EFF з МВФ дало змогу Уряду отримати черговий транш кредиту макрофінансової допомоги від Європейської Комісії на суму 0.6 млрд дол. США. Також у вересні 2017 року Україна після чотирирічної перерви повернулася на ринки зовнішніх запозичень – чисті залучення за суверенними єврооблігаціями становили 1.3 млрд дол. США. А придбання банками ОВДП, номінованими в іноземній валюті, призвело до скорочення активів банківської системи на 0.6 млрд дол. США.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну становив 2.3 млрд. дол. США у 2017 році. Завершення більшості програм з рекапіталізації банків призвело до скорочення обсягу операцій банків з переоформлення боргу в статутний капітал до 0.6 млрд дол. США за підсумками 2017 року (2.1 млрд дол. США у 2016 році). Без урахування таких операцій, чисті надходження ПІІ за 2017 року зросли на 26% до 1.8 млрд дол. США.
Скорочення готівки поза банками залишилося вагомим джерелом надходжень за фінансовим рахунком у 2017 році. Однак його вплив суттєво зменшився порівняно з попереднім роком – обсяги скорочення становили 1.7 млрд дол. США.
Завдяки профіциту зведеного платіжного балансу та отриманню у квітні чергового траншу від МВФ міжнародні резерви збільшилися на 21% до 18.8 млрд дол. США або 3.6 місяця імпорту майбутнього періоду станом на кінець 2017 року.
З оновленими даними за підсумками 2017 року можна ознайомитися в розділі Статистика зовнішнього сектору.
Детальніше про стан та середньостроковий прогноз платіжного балансу читайте в “Макроекономічному та монетарному огляді” (січень 2018 року), який буде опубліковано 31 січня 2018 року, та “Інфляційному звіті” (січень 2018 року), який буде опубліковано 1 лютого 2018 року.
