Про опозиційних нездар та інформбезпеку
Переглянув пости про мітинг від фейсбучних революціонерів – скрізь погрози та ультиматуми. Я це шапіто спостерігаю три роки, воно сезонне.
Жодного вихлопу для циркачів не давало, тільки дискредитувало організаторів та їхніх медійних виконавців. Враховуючи потужності інформаційних площадок, які на розкрутці цезради (а це і запоребрик, і посольскі змі, і ЗМІ різних ФПГ), враховуючи ботоферми для накручування перепостів-лайків, враховуючи головного клоуна у СІЗО, враховуючи, що тітухана клоуна поперли з антикорупційного комітету – спостерігати 5-6 тисяч, з яких немало навезених, та професійних мітингуючих, і, водночас, реагувати якось по-іншому, окрім з усмішкою, на фейсбучні ультиматими при цьому – не можу.
Вчергове: велике щастя нашої влади у тому, що опозиція – абсолютні нездари, бо тільки абсолютні нездари могли би все так провалити у ситуації, коли країна надзвичайно слабка в питаннях інформаційної безпеки, а в опозиції безліміт на ЗМІ та безліміт у фінансуванні.
Інша справа, що з опозицією так вічно щастити не буде, а опозицію з головою, таку опозицію, яка здатна думати, при нашій інформаційній безпеці простим сидінням на березі річки навряд чи вдасться перемогти. Залишається сподіватись, що до виборів опозиція (читайте – реванш попередників та повернення російського впливу, інших опозиціонерів сьогодні не бачу, що у вишиванках, що без – суцільна обслуга нашого олігархату та кремлівських ФПГ) не навчиться думати, бо на кардинальні зміни в питаннях інформаційної безпеки особливих сподівань нема.
