У Києві проходить Міжнародна конференція «Проблеми застосування та перспективи удосконалення КПК України» (фото)
Сьогодні, 22 листопада, у Києві розпочала свою роботу Міжнародна конференція «Проблеми застосування та перспективи удосконалення Кримінального процесуального кодексу України». У її роботі беруть участь голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів Андрій Кожем’якін, заступник міністра внутрішніх справ України Вадим Троян, Голова Національної поліції України Сергій Князєв і Генеральний прокурор України Юрій Луценко.
Мета експерименту з упровадження інституту детективів – зменшення бюрократичної складової у роботі поліції
За словами Сергія Князєва, він розглядає питання навантаження працівників слідчих підрозділів у контексті ефекту від їхньої роботи із забезпечення конституційних прав громадян. Він також нагадав, що на початку цього року у Нацполіції започаткували експериментальний проект упровадження посад детективів. Цей проект був започаткований за ініціативи і підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.
«Ми значно скоротили кількість оперативних працівників в окремих відділах поліції у семи різних регіонах нашої держави і натомість створили посади детективів на різних рівнях – від маленького відділення у сільській місцевості до великого відділу у Хмельницькому. Це така «горизонтальна» наша складова. Ми експериментуємо, при цьому зменшуючи одну загальну проблему – бюрократію. Щоб слідчий не писав доручення, щоб оперативний працівник не чекав, а потім відписував», – наголосив глава Нацполіції, додавши, що у випадку подібної бюрократичної тяганини громадянин не отримує захисту своїх конституційних прав, злочинці не притягуються до відповідальності і розслідування кримінальних проваджень стоїть на місці.
Сергій Князєв також зазначив, що влітку цього року було створене додаткове управління в Головному слідчому управління Національної поліції. Штат цього детективного підрозділу налічує 46 посад. До цього підрозділу вже проведено конкурс на зайняття вакантних посад.
«Зараз ми маємо 75-80 відсотків колишніх оперативних працівників, які виявили бажання, отримали статус слідчого за всіма напрямками оперативно-розшукового блоку: слідчі економіки, слідчі кримінального розшуку, слідчі підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, підрозділу кіберзлочинності, протидії торгівлі людьми. Ми маємо ряд напрацювань, які ці працівники реалізують», – зазначив Сергій Князєв.
Він також підкреслив, що завдяки такому експерименту значно зменшилися строки від порушення кримінального провадження до його реалізації. Крім того, на думку глави Нацполіції, підвищилася ефективність розслідування проваджень не лише за часовими, але й якісними показниками.
За словами Сергія Князєва, під час відомчої колегії у Львові у жовтні цього року перед керівниками головних управлінь і департаментів Національної поліції були поставлені завдання – до Нового року ввести в кожному обласному уравлінні поліції відділи за детективними напрямком. У результаті в структурі органів поліції з’являться «горизонтальні» рядові підрозділи – відділи і відділення поліції, які упроваджують цю практику, а також «вертикальні» підрозділи – в кожному обласному управлінні і окремо створений підрозділ – у Головному слідчому управлінні.
«Це практичний шлях до майбутнього реформування як слідчих, так і інших підрозділів. З нового року укомплектуємо підрозділи в обласних апаратах, які також почнуть працювати. Удосконалення Кримінального процесуального кодексу призведе до збільшення якості розслідування», – наголосив Сергій Князєв.
Учасники конференції розглянуть в рамках кількох панельних експертних дискусій проблематику удосконалення процесу розслідування кримінальних проваджень, дотримання прав та законних інтересів учасників кримінального процесу тощо.
Нагадаємо, глава Національної поліції Сергій Князєв заявив, що проект «Поліцейські детективи» є «реанімацією» роботи підрозділів слідства.
Максим Цуцкерідзе, заступник керівника Департаменту забезпечення діяльності глави Нацполіції, зазначив, що детективи стануть «флагманами» у роботі поліції.
Раніше Консультативна місія ЄС передала Нацполіції ІТ-обладнання вартістю понад мільйон гривень. У серпні обладнання від Місії отримали майбутні детективи Хмельниччини.
Закон про кримінальні проступки розвантажить слідчих від дрібних справ
Про це заступник міністра внутрішніх справ повідомив сьогодні, 22 листопада, під час Міжнародної конференції “Кримінальний процесуальний кодекс України: проблеми застосування та перспективи удосконалення”.
За його словами, відповідний проект закону вже розроблений МВС у співпраці з Нацполіцією та Комітетом ВР із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
«Кожного дня в ЄРДР реєструється близько трьох тисяч проваджень. З яких значна частина – дрібні правопорушення. В середньому навантаження на слідчого – 300 справ.
Якщо Рада підтримає законопроект, то нетяжкі злочини, так звані дрібні кримінальні проступки, будуть розглядатися дільничними, що дозволить суттєво розвантажити роботу слідчих», – зазначив Вадим Троян.
На його думку, швидке ухвалення цього законопроекту посилить роботу слідства і знизить рівень злочинності.
У середу, 22 листопада 2017 року, Генеральний прокурор України Юрій Луценко взяв участь у Міжнародній конференції на тему: «Кримінальний процесуальний кодекс України: проблеми застосування і перспективи удосконалення». Також на заході були присутні перший заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук та заступник Генерального прокурора Анжела Стрижевська.
Юрій Луценко доповів про процес реформування системи органів прокуратури та зміни, які відбуваються у зв’язку з цим.
Генеральний прокурор України зазначив, що 5 років тому новий КПК України став проривом до європейських стандартів, проте одночасно залишились і проблемні питання.
«За п’ять років ми бачимо певні проблеми, які виникають на практиці із застосуванням нового Кримінального процесуального кодексу», – констатував Юрій Луценко.
Генеральний прокурор звернув увагу присутніх, що до проблемних питань можна віднести, зокрема, скасування так званої «дослідчої перевірки», яка давала змогу відфільтрувати всі заяви про злочини на предмет обґрунтованості початку переслідування. Також це встановлені КПК України особливості визначення підслідності (зокрема, для НАБУ) – поєднання складів злочинів, суб’єктів їх вчинення, розміру шкоди, предмету злочину створило умови для постійних спорів про підслідність через неможливість її визначення на початку розслідування.
За словами Юрія Луценка, скасування положень, які давали прокурору вищого рівня витребовувати кримінальні провадження для їх вивчення для прийняття рішень, зокрема про скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчих та прокурорів в цих провадженнях, на практиці зробило практично неможливим реалізацію вищестоящим прокурором своїх законних повноважень. Суттєвих ускладнень додали й встановлені строки для скасування прокурором, наприклад, незаконних та необґрунтованих постанов про закриття кримінальних проваджень – 20 днів з моменту повідомлення його про таку постанову.
Також Генеральний прокурор України зазначив, що практика застосування положень КПК України засвідчила негативну тенденцію використання окремих його положень як інструмента ухилення від кримінального переслідування, передусім корупціонерів. Одним із найбільш уразливих у цьому аспекті виявився інститут застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, окремі елементи якого (здебільшого розмір та умови застосування) створили передумови для його використання з метою уникнення відповідальності особами, які вчинили злочини, пов’язані з отриманням неправомірної вигоди.
Одночасно Юрій Луценко зазначив, що наразі між Генеральною прокуратурою України та профільним Комітетом Верховної Ради України налагоджено максимальну співпрацю.
Генеральний прокурор України повідомив, що за зверненням Комітету стосовно необхідності напрацювання системних змін до КПК України за результатами аналізу його правозастосування у ГПУ діяла робоча група, до складу якої входили, у тому числі, представники Консультативної місії ЄС в Україні, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури України.
«За результатами роботи було виявлено близько 100 статей КПК України, які потребували би, з точки зору робочої групи, коригування, за результатами чого ми підготували зміни, які у формі порівняльної таблиці з постатейним обґрунтуванням передали до Комітету», – зауважив Юрій Луценко.
Також Генеральний прокурор України наголосив, що особливі очікування покладаються на якомога швидше введення в дію інституту кримінальних проступків, які мають розвантажити слідчих.
«Ми можемо зробити КПК ще краще, і це наша спільна мета», – зауважив Юрій Луценко.
