Наламали дров. Проти кого обернеться новий закон про вирубку дерев
“Закон про дрова” – так в останні дні називають ухвалений Верховною Радою закон, мета якого посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев і за оборудки з деревиною. А все через те, що у документі з’явилася стаття, що напряму стосується пересічних людей, які запасаються дровами на зиму.
Навряд чи депутати, голосуючи за такий важливий для збереження довкілля закон ще 10 жовтня, мали на увазі селян чи дачників, які опалюють будинки дровами. Проте зараз новації цього закону – під критикою правників і у мемах соціальних мереж.
Однак чи справді у новому законі, який ще має підписати президент, криються небезпеки для простих громадян?
Ввечері 5 листопада в Офісі президента повідомили ВВС Україна, що Володимир Зеленський не підпише цей законопроєкт.
Про що новий закон
Загалом у новому законі чимало статей, що спрямовані на захист природи, а автори посилаються на законодавство Євросоюзу, де жорсткі вимоги до збереження довкілля діють давно і ефективно.
В Україні статті Кримінального та Адміністративного кодексів, що передбачають обмеження і різні види покарань у цій сфері, впроваджені ще у 2018 році.
Однак автори нового закону вирішили, що вони не дуже ефективні, тому посилили відповідальність для тих, хто займається масовими вирубками і оборудками з деревиною. Окрім того, цю відповідальність поширили на незаконну вирубку у парках, скверах та заповідниках.
Слово “дрова” у законі жодного разу не згадується. Однак до “деревини” відносять різні матеріали – дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева.
Фактично, найбільше збурила людей одна стаття закону – про стягнення великих штрафів і навіть позбавлення волі за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”.
Слово “зберігання”, вважають критики закону, напряму стосується тих, хто на зиму заготовляє і зберігає дрова, а не лише “чорних” лісорубів і перекупників. Емоцій додає і те, що саме зараз “Укренерго” попереджає про тяжку зиму та ймовірні блекаути.
Чи не першим, хто почав говорити про суперечливі новації закону, був чернігівський адвокат Олексій Кінебас. Він наводив приклад області, твердячи, що до 90% сільських жителів Чернігівщини можуть потрапити під дію нових статей Кримінального та Адміністративного кодексів, бо опалюють свої хати переважно дровами.
Окрім того, він звернув увагу на ще одну новацію закону.
“Сьогодні існує кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісів. Закон змінив цю норму – стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження і дерев, і чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс”, – розповів адвокат Суспільному.
Новий закон до переліку деревини, про яку треба звітувати, справді включив чагарники і очерети.
Саме чагарники селяни і дачники часто використовують для опалення, які самі ж і вирубують, оскільки це не потребує отримання дозволу на вирубку у місцевих органах влади. І головне – за це не треба платити.
Тюрма за дрова
А покарання за “зберігання” деревини дуже серйозне. Люди вже порівнюють його з покаранням за зберігання наркотиків та зброї, де строки ув’язнення схожі. Ба більше – навіть з ненавмисним вбивством, за яке присуджують від 5 до 8 років тюрми.
Закон передбачає, що якщо вартість деревини оцінюється у понад 30 тис. гривень, то штраф може бути від 34 тис. до 51 тис. гривень або обмеження волі до трьох років.
Якщо ця вартість становитиме понад 90 тис. гривень, то штраф – від 170 тис. до 425 тис. гривень або позбавлення волі від 5 до 7 років.
Власники дров повинні мати документи про те, де і як вони їх придбали – квитанції, чеки, накладні тощо. І саме їх відсутність може стати підставою для штрафу чи більш серйозного покарання.
У законі також є норма про покарання за сінокосіння і випас худоби, заготівлю очерету, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки з дозволу лісництв. Штрафи – до 850 гривень.
“Чорні” лісоруби і дрова біля хати
Один з авторів закону, депутат фракції “Слуга народу” Максим Павлюк категорично заперечив будь-які загрози для тих, хто заготовляє дрова для власних потреб.
Він запевняє, що закон спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, він стосується “чорних лісорубів”, незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі.
“Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом”, – наголосив Максим Павлюк.
“Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме”, – додав депутат.
Юристи також нагадують, що закон ще не набув чинності, а коли почне діяти – не матиме зворотної сили. Тому ніхто з державних органів чи поліція не матиме права вимагати якісь документи про те, де людина взяла дрова чи іншу деревину.
“Навіть суто технічно у цій частині норми закону запрацюють не раніше, як із початку підготовки до наступного опалювального сезону”, – вважає депутат Павлюк, якого цитує пресслужба партії.
Що кажуть люди у селах
У багатьох українських селах люди давно відмовилися від опалення хат лише дровами. Бо є газ – переважно люди користуються ним, або ж комбінують опалення.
Жителька села у Калинівському районі Вінницької області Марія розповідає ВВС Україна, що у газифікованих селах люди палять дровами переважно тоді, коли немає електрики і газовий котел не увімкнеш. Вона каже, що про новий закон у селі нічого не чули, але їх більше турбує не він, а ціни на дрова, які їм продає місцевий бізнесмен.
Однак така ситуація далеко не у всіх областях. Особливо коли йдеться про Полісся.
Олександр з села на Житомирщині розповів ВВС Україна, що в них ніколи не було газу і всі традиційно опалюють хати дровами.
“Люди зазвичай запасаються не на один сезон, а тому мають більше дров, аніж дозволено у цьому законі, за які не потрібно показувати документи”, – каже він.
І думає над тим, як буде доводити, коли прийдуть з перевіркою, що дрова з його особистого запасу заготовлені у попередні роки, а не після набуття чинності закону.
В Тупичівській громаді на Чернігівщині приблизно 70 відсотків населення опалюють свої будинки саме дровами, хоч подекуди користуються і газом.
Новина про “штрафи за дрова” викликала в громаді шквал емоцій.
“30 тисяч гривень коштують три причепи дров. Це небагато насправді. Якщо будинок десь на 70 квадратних метрів, то це якраз той об’єм дров, якого вистачить на опалення на зиму”, – каже Тупичівський сільський голова Лариса Шовкова у розмові з ВВС Україна.
Очільниця села розповідає, що мешканці громади часто заготовляють на дрова деревину самостійно, вирізаючи вздовж доріг чагарники. На півночі Чернігівщини це серйозна проблема. Дерева розростаються, перекривають видимість на дорогах, ускладнюють рух автівок.
“Людям потрібно говорити “дякую”, якщо вони вирубують ось ці “клени-самосійки”, а не штрафи встановлювати. Бо скоро ані трактор, ані машина, ані автобус не проїдуть”, – каже вона.
“Я не знаю, хто був авторами цього закону, але це однозначно люди, які не знають сільського життя”, – підсумовує Лариса Шовкова.
