Їжа знову стає зброєю Путіна. Як Росія масовано атакує порти Одеси
Упродовж останніх кількох днів Росія відновила регулярні ракетні удари по портовій інфраструктурі Одеси, загинули більше десяти портових працівників, пошкоджені іноземні торгові судна. Крім небезпеки життю і здоров’ю цивільних, такі атаки створюють загрозу для зернового коридору, попереджає українська влада.
Речник Європейського Союзу Пітер Стано вже виступив із заявою про необхідність тиску на Росію і зупинки ракетних атак.
Річ у тому, що зупинка судноплавства у Чорному морі та, як наслідок, експорту зерна, створює проблеми не лише для України. Перебої в роботі зернового коридору можуть викликати складнощі з продовольством у чутливих регіонах світу.
Пояснюємо, як Росія б’є по портах і чим це може загрожувати.
Як часто обстрілюють порти
Ще 12 вересня про обстріл цивільного судна у Чорному морі заявляв президент Володимир Зеленський. Він опублікував фото розбитого корабля з розкиданим зерном.
Днями російські балістичні ракети атакували кілька іноземних суден в Одеському порту, повідомляє Олег Кіпер, очільник одеської військової адміністрації.
Зокрема, 9 жовтня російська ракета поцілила у контейнеровоз під прапором Панами. У ту ніч загинуло дев’ятеро громадян України, ще одинадцятеро були поранені.
Двома днями раніше, у ніч на 7 жовтня, аналогічна ракета влучила в судно під прапором Палау. Тоді загинув 60-річний громадянин України, ще пʼятеро іноземців постраждали.
Обидва судна були цивільними, наголошує Олег Кіпер.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 7 жовтня назвав російські балістичні атаки на цивільні судна в Одесі “свідомою тактикою терористів”.
За його словами, за два дні російські ракети знищили два судна: одне з них везло кукурудзу і прямувало до Італії.
“Атакуючи цивільні судна, Росія намагається послабити економіку України та поставити мільйони людей по всьому світу під загрозу голоду”, – написав Сибіга.
“За два дні ворог пошкодив два судна, що мали вивозити вантажі з України. Це цілеспрямована практика залякування та перешкоджання роботі українського морського коридору”, – заявив Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення.
За словами Кулеби, впродовж останніх трьох місяців РФ здійснила майже 60 подібних атак на порти, цивільні судна та зерносховища. Як наслідок, через удари РФ пошкоджень зазнали майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 транспортних засобів та 22 цивільних судна.
За цей час постраждали 79 цивільних, зокрема працівники портів, логістичних компаній та екіпажі суден.
Олексій Кулеба каже, що наслідки таких атак відчує не лише Україна, а тому світ зобов’язаний на них реагувати.
“Передусім це позначається на державах Глобального Півдня та Європи. Понад 40 держав сьогодні отримують наше зерно – серед них Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Китай, В’єтнам, Індонезія, Іспанія, Туреччина, Нідерланди”.
Вночі 11 жовтня росіяни знову атакували Одещину, загинули чотири людини, серед яких дитина.
Росія рідко коментує удари по портах. Утім 6 жовтня Міноборони РФ заявило, що “ракетним ударом ОТРК “Іскандер-М” в порту “Південний” Одеської області було знищено судно-контейнеровоз з боєприпасами”. Згідно з твердженням міноборони РФ, в момент удару судно нібито розвантажувало боєприпаси, які прибули з Європи.
За даними Одеської військової адміністрації, 6 жовтня внаслідок російського обстрілу пошкодили суховантажне цивільне судно.
Як реагують в ЄС
“Останніми днями Росія посилила атаки на цивільні судна в Чорному морі, далі підриваючи глобальну продовольчу безпеку і свободу судноплавства”, – заявив речник ЄС Пітер Стано на брифінгу в Брюсселі.
Серед країн, в судна яких поцілили російські ракети, посадовець згадав Панаму, Палау, Сент-Кіттс і Невіс, а також Єгипет і Туреччину.
“Всі ці країни Путін називає дружніми”, – зазначив Стано.
Крім влучань у міжнародні судна, речник ЄС також згадав щоденні атаки на українські зерносховища і портову інфраструктуру, а також викрадення українського зерна.
“Всі ці дії є кричущим порушенням міжнародного права і мають негайно припинитися”, – наполягав Пітер Стано.
На його думку, РФ вкотре довела свій намір і надалі використовувати їжу як зброю, хоча це загрожує мільйонам людей не лише в Україні чи Європі, але й в Азії та Африці.
“І це путінська відповідь тим, хто каже, що мир з Путіним можливий”, – заявив речник ЄС.
ЄС закликає всі країни світу засудити російські атаки на свободу судноплавства та глобальну продовольчу безпеку, наголосив речник ЄС.
Він також закликав світ апелювати до Росії і тиснути на неї – щоб припинити не лише ці атаки, але й незаконну агресію проти України.
Що таке зерновий коридор і чому він такий важливий
У липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН уклали зернову угоду.
На той момент в Україні стояли заблоковані десятки мільйонів тонн зерна. Завдяки угоді їх нарешті почали вивозити Чорним морем.
З трьох українських портів – Одеси, Чорноморська та Південного – збіжжя вивозили “зерновим коридором” довжиною в 310 морських миль та шириною у три морських милі.
Угоду продовжували кілька разів, але у липні 2023 року Росія вийшла з “зернового коридору”.
Попри це, Україна зуміла самотужки відновити експорт зерна і металу морем.
Це відбулося після того, як українським військовим вдалося повернути контроль над цією частиною моря та розмінувати цю ділянку.
Відновлений торговий маршрут морем часто називають “коридором ЗСУ”.
Заново відкритий морський шлях дозволив наростити експорт до Африки та Азії, оминаючи Європу, де в української продукції подекуди почалися проблеми.
За перші три місяці 2024 року з 17 млн тонн агроекспорту близько 12 млн тонн вивезли через порти великої Одеси, ще майже 3 млн тонн – Дунаєм і всього 2 млн – наземним транспортом, здебільшого залізницею, через сусідні країни ЄС.
Учасники ринку кажуть, що в морському коридорі приваблює вартість. Конкретних цифр здебільшого уникають, але зазначають, що вони на порядок відрізняються від вартості транспортування вантажів суходолом, і навіть маршрутом через Дунай.
Цей експорт дешевший завдяки тому, що тоннаж суден на “великій воді” є значно більшим. До того ж ще з довоєнних часів морські порти мають добре розвинену залізничну та складську інфраструктуру.
Утім, морський коридор залишається надзвичайно ризикованим. Портова інфраструктура є частою ціллю масованих російських обстрілів.
“Не будуть працювати порти – не працює й економіка. Не працює економіка – нема підживлення ЗСУ”, – пояснює Денис Марчук із Всеукраїнської аграрної ради.
Експерти вказують, що якщо удари по портах Одеси будуть продовжуватись і будуть страждати іноземні судна, то кількість охочих працювати через зерновий коридор може зменшитись. Хоча поки що влада про такі тенденції не повідомляє.
На заставці: Український зерновий коридор в порту Одеси. Фото: Укрінформ
