Санкції на часі. 21.08.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 21.08.2024.
1. Реальна інфляція для росіян з початку повномасштабної війни перевищила 70%.
– Накопичена з початку війни інфляція, розрахована за реальним споживчим кошиком росіян, до липня досягла 71,4%.
– На стільки зріс індекс цін на повсякденні товари, включаючи харчові продукти, напої, миючі засоби, предмети особистої гігієни, ліки та одяг із лютого 2022 року.
– На відміну від Росстату, який розраховує інфляцію за віртуальним кошиком із 500 товарів та послуг, був проведений замір цін на підставі 15 мільйонів реальних покупок, здійснених мешканцями російських міст у 2008-2023 роках.
– З початку року до кінця липня розрахована таким чином інфляція склала 9,6% і перевищила офіційну цифру в 1,9 раза (5,06% згідно з Росстатом).
– Річна інфляція товарів за реальним споживчим кошиком (FMCG) — 21,2% станом на липень — виявилася в 2,3 разу вищою за цифру від Росстату (6,7%).
2. Пожежа на нафтобазі у Ростовський області, що розпочалася після атаки українського безпілотника в ніч проти 18 серпня, ще й досі триває.
– Екстрені служби намагаються загасити вогонь уже четвертий день. З початку пожежі його площа збільшилася майже вдвічі – до 10 000 кв. м.
– На об’єкті горять 22 цистерни з паливом.
– Загальна вартість палива, що зберігається на базі Пролетарськ, становить близько $200 млн.
– Всього на базі знаходяться 74 резервуари з паливом, кожен ємністю 5 тисяч тонн.
– У перерахунку на рублі вартість дизеля, що знаходиться в них, становить близько 18 млрд рублів.
3. російські нафтові компанії зіткнулися з різким падінням попиту на свої барелі у головного покупця Китаю.
– За підсумками липня постачання нафти з рф до КНР впали на 7,4% рік до року, а їх сумарний обсяг — 1,76 млн барелів на добу — став найнижчим, як мінімум, з кінця минулого року, випливає з китайської митної статистики.
– Російську нафту китайські НПЗ замінили барелями з Близького Сходу: постачання з Саудівської Аравії в липні зросли на 13% рік до року, до 1,51 млн барелів на день.
– Крім того, на 61% до 1,46 млн барелів на добу злетів імпорт із Малайзії, яка є головним хабом із транзиту нафти з підсанкційних країн — Ірану та Венесуели.
– Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, забираючи 43% усіх барелів, які нафтовики вивозять за кордон, зазначають експерти CREA.
– З усіх товарів, що росія постачає в КНР, на нафту припадає майже дві третини, а на сировину понад 90%.
4. Другий великий банк Киргизстану припинив перекази до російських банків.
– Киргизстанський “Керемет-банк” призупинив перекази через мобільні додатки низки російських банків, а також через оператора національної платіжної системи росії НСПК.
– Рішення прийнято на невизначений термін і торкнеться «Сберу», що потрапив під санкції, МТС-банк, Т-банк.
– Напередодні перекази через низку російських банків призупинив інший найбільший банк Киргизстану – Mbank. На його частку припадало до 60% переказів між країнами.
– Це відбувається на тлі візиту до Бішкеку представників американського Мінфіну, які вимагають від банків відмовитися від російської Системи швидких платежів під загрозою відключення від доларів та SWIFT.
– Із Системою швидких платежів у Киргизстані працювало 11 банків. За кілька місяців відключилося 8 банків.
– До вересня від Киргизстану відключиться основний доларовий кореспондент корейський Кукмін банк. Його використовували майже всі банки Киргизстану.
– Для росії це поганий знак. Киргизстан – це не лише платіжний, а й логістичний хаб на шляху з Китаю.
– Китай спочатку відмовився приймати платежі безпосередньо з росії, а тепер ще відмовляється відправляти товари зі стоп-листів (до них входить електроніка) через російсько-китайський кордон.
– Тепер необхідно користуватися проксі-країнами, і Киргизстан був чудовим варіантом.
– Поки що схема працює, але США можуть у будь-який момент і її перекрити. Одна з альтернатив – постачання через Іран, він набагато стійкіший до американського впливу. Але це довго та дорого.
5. Байден схвалив секретну ядерну стратегію.
– Президент США Джо Байден затвердив засекречений план ядерної стратегії, вперше включивши до нього заходи щодо стримування Китаю.
– Документ вирішили оновити, оскільки Пентагон побоюється, що найближче десятиліття китайські запаси ядерної зброї зрівняються з американськими та російськими. У давні часи політика стримування в основному була спрямована на СРСР.
– У минулому ймовірність того, що американські противники зможуть координувати ядерні загрози, щоб перехитрити американський ядерний арсенал, здавалася малою.
– Але поява партнерства між росією та Китаєм, а також звичайні озброєння, які Північна Корея та Іран надають росії для війни в Україні, докорінно змінили мислення Вашингтона.
– Крім цього, стратегія включає підготовку США до потенційних скоординованих ядерних викликів з боку Китаю, росії та Північної Кореї.
– Документ оновлюється кожні чотири роки, але через високу міру таємності копіюється лише у паперовому вигляді та поширюється серед кількох керівників органів національної безпеки та Міноборони США.
– Байден схвалив новий план у березні, але публічно про це не повідомлялося, і лише у нещодавніх публічних виступах двом високопоставленим представникам адміністрації дозволили опосередковано згадати про перегляд стратегії.
– Хоча оцінки американської розвідки припускають, що Китай може збільшити кількість своїх ядерних боєголовок з 500 до 1000 до 2030 року, росія вже має близько 4000 «і залишається основним чинником, що визначає ядерну стратегію США» .
6. Чехія купуватиме боєприпаси для України на доходи від заморожених російських активів.
– Чехія використовує частину відсотків, отриманих від заморожених у Євросоюзі російських активів, для купівлі сотень тисяч артилерійських снарядів для України, повідомило міністерство оборони Чехії.
– Країни ЄС забирають відсотки, отримані від активів рф, які включають облігації та інші цінні папери, та поміщають їх у фонд ЄС для допомоги Україні.
– Міністерство оборони Чехії заявило, що частину цих грошей буде використано для очолюваного ним проєкту із закупівлі артилерійських боєприпасів для України в усьому світі.
– «Завдяки коштам, отриманим від заморожених російських фінансів та виділеним Європейським союзом, ми зможемо поставити Україні кілька сотень тисяч великокаліберних боєприпасів», — заявила міністр Яна Чорнохова.
– Міністерство не надало більш детальної інформації, але заявило, що поставки відбудуться «найближчими місяцями» і, таким чином, незабаром вони вплинуть на поле бою.
7. Угорщина не відповіла Єврокомісії у термін на запитання про спрощення видачі віз деяким категоріям російських громадян.
– Будапешт у липні спростив видачу певних видів віз громадянам восьми країн, серед яких росія та білорусь. Імовірно, це пов’язано із будівництвом АЕС.
– Для Європейського Союзу безконтрольний наплив росіян є суттєвою причиною для тривоги, оскільки спеціалістів будь-якого підприємства росії, а особливо такого як “Росатому”, в Європі безпосередньо пов’язують із роботою російської військової розвідки.
– Тепер це питання обговорюватиметься на зустрічі глав МЗС і міноборони країн ЄС у Брюсселі наступного тижня.
– Представники фінського парламенту вимагають виключити Угорщину із Шенгенської зони.
– Те саме закликали вчинити і в Європарламенті. Група парламентарів схиляється до того, щоб виконавча влада ЄС вжила заходів проти Будапешта, зокрема можливе виключення Угорщини з Шенгенської зони. Також інші країни ЄС можуть не визнавати угорські візи, заявляють євродепутати.
8. Рейтингове агентство Moody’s вперше публічно заявило про те, що допомагає вводити санкції проти росії та бере на себе роль слідчого.
– Воно повідомило, що виявило 46 тисяч організацій, заснованих у Європейському союзі, у яких понад 40% майнових прав належить російським фізичним особам (включаючи громадян із подвійним громадянством, зокрема ЄС) чи юридичним особам.
– Виявити їх вдалося завдяки власним розробкам у сфері аналізу даних, уточнює Moody’s.
– За інформацією Moody’s, станом на липень 2024 року до топ-5 країн, де в Європі зареєстровано найбільше російських фірм, увійшли:
– Чехія: 12 480 компаній
– Болгарія: 9 581 компанія
– Німеччина: 4 296 компаній
– Латвія: 3 338 компаній
– Італія: 2 539 компаній.
– “Банки, кредитні установи та інші зобов’язані структури в цих країнах повинні приділяти особливу увагу своїм операціям і звітувати відповідним чином”, – попередило агентство.
– Однак, як зазначає Moody’s, однією з основних складнощів для кредитних та фінансових установ Європи стало відстеження непрямих фінансових переказів таких компаній, а також визначення російської участі у кожній транзакції.
– У своїй заяві агентство повідомило, що застосувало власну базу даних клієнтів, що допомогло їй ідентифікувати конкретні компанії, які відповідають вимогам звітності.
– Moody’s також повідомило, що готове надавати інформацію про бенефіціарну власність таких компаній, деталі корпоративної структури, а також здійснювати санкційний скринінг.
– Ініціатива рейтингового агентства пов’язана з виконанням вказівок, які увійшли до 12-го пакету санкцій ЄС.