Вісті з фронтів. 17.07.2024
Олександр Коваленко / Інформаційний спротив
В інформаційному просторі з’явилося повідомлення про те, що СОУ вийшли з Кринок і… І це правда.
Підрозділи СОУ були виведені з Кринок не сьогодні, не вчора і не тиждень тому, а набагато раніше, але… Але оголошення та обговорення цього факту без офіційного підтвердження зашкодило би. Чому, якщо в Кринках нікого немає? А ось про це і поговоримо.
Про розширення плацдарму в районі саме Кринок стало відомо на початку листопада 2023 року. Саме тоді почали надходити повідомлення про те, що СОУ встановили контроль над частиною села на лівому березі. Що примітно, інші плацдарми одразу ж зникли з інформаційного потоку і особливо про них не повідомлялося. Основною темою на Херсонщині були саме Кринки.
Як тільки у Кринках виник плацдарм, російське командування тут же сконцентрувало сили та засоби на цій локації, і це вплинуло на багато аспектів подальших бойових дій на південному плацдармі. Зокрема, ліквідацією невеликого плацдарму в Кринках зайнялися 26-й МСП 70-й МСД 18 ЗВА та 810-а ОБр МП. На той момент російське УВ «Днепр» налічувало 64 тисячі тіл.
На початку Кринки окупанти штурмували, що називається, в лоб, використовуючи як піхоту, так і механізовану компоненту. Кількість підрозділів, що брали участь у нейтралізації плацдарму збільшувалася, і це вже були не тільки 70-а МСД та 810-а ОБр МП, а й 328-й ДШП 104-й ДШД, 234-й ДШП 76-ї ДШД та інший зброд.
Крім того, УВ «Днепр» у компоненті особового складу збільшувалося швидше та об’ємніше, ніж будь-які інші. На сьогоднішній день УВ «Днепр» – це понад 120 тисяч тіл. Ось цікаво, який був би ефект, якби +60 тисяч тіл намалювалося у складі УВ «Юг» або УВ «Центр».
Думаю, зараз виникатиме безліч різноманітних думок щодо Кринок. А чи варто? Чи треба було?
І в основному кожна з цих думок спиратиметься у своїх висновках на те, що зайшли, загинули та вийшли, а результат? А результат – це незвільнені території. Результат – це дуже, дуже жорстке сковування сил ворога, який на рівні воєнного злочинця путіна ще в лютому цього року розповідав казки про контроль над Кринками, хоча тоді його й близько не було.
Війна – це не місце для емоцій. Війна – це матерія цифр. І якби не Кринки, то зараз ми з вами обговорювали б не Покровський та Торецький напрямок, а наступ на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Якби не Кринки, то зараз ми б обговорювали не Липці та Вовчанськ, а Великий Бурлук. Якби не Кринки, то ми б із вами сьогодні обговорювали не захід росіян в Урожайному, а у Великій Новоселівці.
Кринки вплинули на всю зону БД, і кожне життя, що залишилося там, зберегло десяток життів на інших напрямках.
Але найголовніше те, що вийшовши з Кринок, ми вийшли з них вже тоді, коли утримувати їх не було сенсу. А російські окупанти зайти до них уже ніяк не зможуть. Там немає позицій, які можна утримувати. А їм дуже хочеться. Вони сидять у лісопосадках в очікуванні команд генералів, але прилітає боєприпас і горить ясним полум’ям. Вони прориваються в мляві та спустошені Кринок і виявляються як на відкритій долоні.
Ми вийшли, а вони там горять, не маючи нагоди навіть туди зайти. Що може бути найкращим?
Кринки за півроку були перетворені на мертве поле, і зараз вони не контролюються окупантами. Кринки – це сіра зона. Але росіяни намагаються туди зайти, а тому довкола Кринок тримають свій ресурс. І його СОУ методично продовжують нівелювати. Схема продовжує працювати? Так.
Фото: скриншот документального фільму Костянтина ти Влади Ліберових
