Вісті з фронтів. 19.02.2024
По угрупуванню військ (УВ) противника “Белгород”, або Навіщо під Білгород привезли карателів.
Формально командування цього угрупування на початку поточного місяця отримало підсилення за рахунок розгортання в зоні його відповідальності зведеного полку 116-ї окремої бригади особливого призначення (обр ОсП) федеральної служби військ національної гвардії (фсвнг) ри-фи (росгвардия).
Хто забув, нагадую, ця бригада, яка відноситься до бригад оперативного призначення фсвнг, була сформована, починаючи з вересня минулого року, на території південного округу військ національної гвардії ри-фи и призначалася спеціально для дислокації на окупованих українських територіях (Донецька обл.) на так званій “постоянной основе” для виконання таких собі “стабілізаційних завдань”.
Насправді, ця бригада “росгвардии” за своєю організаційно-штатною структурою, набором основних типів і зразків штатного озброєння та військової техніки, скоріше, є загальновійськовим з’єднанням, ніж типовою бригадою оперативного призначення “росгвардии”.
На її озброєнні та оснащення перебувають танки (включаючи “реквізовані” у покійного Пригожина танки Т-80БВ), бойові броньовані машини (ББМ – БМП, БТР, бронеавтомобілі, включаючи типу “Тайфун-К”, “Тайфун-У”), артилерія та міномети (включно зі 152-мм калібру), протитанкові засоби, засоби ППО і т.і.
Тобто за своїми бойовими спроможностями ця бригада “карателів”, скоріше, є посиленим мотострілецьким з’єднанням, ніж набором кількох полків “мордоворотів із дубинками”, придатних лише для розгону “фрондирующих” інтелігентів чи буцанья різного роду очкариків по автозаках.
Бригада включає до свого складу три повнокомплектних полки оперативного призначення (поп) 900-й, 901-й та 902-й і вже розгорнута “на постоянке” на території Донецької области. Де саме, я вже писав, тому повторюватися не буду.
Хто забажає заглибитись у це питання, може самостійно знайти або на моєму акаунті ФБ, або в численних ЗМІ, які мене цитували з цього приводу в “тирнетах” відповідну інформацію.
І ось приблизно наприкінці минулого – початку нинішнього місяців, підрозділи цієї бригади потягнулися залізницею у Білгородську обл. ри-фи. Не всі скопом, а поступово – поротно та побатальйонно.
Спочатку на це мало хто звернув увагу – 1-2 батальйони російських “карателів” туда-сюда особливого значення не мали. Але коли чисельність “перемещаемых”, а головне, їх “номенклатура”, почали суттєво зростати, цим питанням зацікавились.
Як з’ясувалося, всього 116-а обр ОсП переместили до складу УВ “Белгород” не менше ніж зведений полк (а за певною інформацією – до 1.5-2-х полків).
Всього на підсилення УВ “Белгород” зі складу 116-ї обр ОсП прибуло:
– 2307 в\сл;
– 14-16 танків;
– 142 ББМ (45 – БМП, 69 – БТР, 28- бронеавтомобілів);
– не менше ніж 36 стволів артилерійських систем (АС) калібром від 100-мм, без урахування мінометів (82-мм та 120-мм);
– до 65-70 одиниць автомобільної та спеціальної техніки;
– й навіть цілий окремий польовий склад РАО.
Зведена бригадна тактична група (зведений полк) 116-ї обр ОсП прибула на “білгородщину” у наступному складі:
– управління (штаб) 902-го полку оперативного призначення (поп);
– 3 батальйони (по одному з кожного з полків бригади – 900-го, 901-го та 902-го);
– зведений гаубичний артилерійський дивізіон (гадн);
– посилена зведена танкова рота;
– зенітна ракетно-артилерійська батарея;
– батарея протитанкових ракетних комплексів (ПТРК);
– інженерно-саперна рота;
– розвідувальна рота;
– ремонтна рота;
– й… зразу 3 мінометних батареї.
Також варто відзначити, що переміщенню цих сил і засобів “росгвардии” у новий район бойового призначення та їх там облаштуванню й використанню російське командування надало настільки серйозного значення, що цей процес навіть контролювався спеціальною спільною “проверочной комиссией”, яку очолювали “ни много ни мало” – начальник головного штабу сухопутних військ зи-си ри-фи генерал-полковник а. лапін і командувач південного округу фсвнг генерал-полковник и. турченюк.
Тепер подумаємо – навіщо вони туди заїхали?
Й якого біса, переміщення якогось “заштатного” полку карателів поставили контролювати зразу двох генерал-полковників “лично”?
За адекватною оцінкою, для якогось серйозного наступу всього цього “веселья” замало. Але для нарощування спроможностей УВ “Белгород” в обороні та блокуванні певних районів, шляхів та комунікацій – в самий раз.
Тим більше що починаючи з 10-11 лютого підрозділи 116-ї обр ОсП вже розгорнулись у визначених батальйонних районах оборони на ротних і взводних опорних пунктах (РОП, ВОП). Причому розташовані вони далеко не у прикордонній зоні, а аж за самим містом Білгород, вздовж дороги на Курськ (так, вона ж дорога на Орел, Тулу та… Москву, й так саме з Білгорода). Це район Сирцево -Яковлево – Строитель – Дмитрієвка.
Як на мене, переміщення полку бригади оперативного призначення військ “росгвардии”, яку формували, готували, озброювали та оснащували спеціально для дій на окупованих територіях і яка в реальності по суті є здатною вести повноцінний загальновійськовий бій (а таких у “росгвардии” достатньо обмежена кількість), обумовлюється двома цікавими факторами, які мають відношення до “армійської доцільності”, скажімо так, дуже опосередковане:
– Місячною готовністю до “електорального акту” на ри-фи. Гіпотетичний прорив і захоплення декількома рейдовими групами РДК чи ЛСР кількох населених пунктів (або навіть якогось району) на території Білгородської обл. саме напередодні нього цілком може стати для кремлівського режиму зовсім “не в жилу”. Особливо, якщо це стане тригером якихось зовсім несприятливих для кремля подій власне в районі Білгорода. Нинішній район зосередження та розгортання сил й засобів 116-ї обр ОсП (по дорозі на Курськ – Москву) дуже логічно вкладається у цей посил. Особливо, у контексті “вагнерівського досвіду” кремля.
– Проведенням чергового етапу стратегічної ІПСО по “залякуванню” України.
Ми ось-ось почнемо наступ на Харків… бійтеся, а кращеприпиняйти вогонь і “заморожуйте війну”. Ми будемо перманентно наступати скрізь і ось “спешите видеть” – ми цілу бригаду перекинули у Білгородськуобл. Перевезти залізницею й “вигнати” декілька батальйонів карателів “у поля” на території власної прикордонної області – не така вже й велика ціна для такого роду перфомансу.
Таким чином, що ми маємо?
Ми маємо очевидне створення чергового “предохранителя” (процес розгортання якого пригнали особисто контролювати зразу двох генерал-полковників) у вигляді бригади військ “ім. пана Золотова”, цілком здатної вести бойові дії загальновійськового характеру, читай – протистояти будь-якому мотострілецькому (читай, армійському) з’єднанню військ, яке надумає “вдруг” чомусь і з якоїсь причини, за прикладом “лисого покійника”, прошвирнутися з Білгорода на Москву.
Причому зосередилася та розгорнулася ця “бригадна група” так цікаво, що одночасно прикриває важливий шлях із Білгорода на столицю й одночасно може стати вагомим резервом у західних прикордонних районах Білгородської обл.
Так би мовити, “на всякий пожарный случай”. А “случаї” вони різні бувають…
