Жорстока арифметика

Війна з росією має кілька поворотних пунктів, які визначать її перебіг.

1. У довгій війні виграє той, хто довше протримається. У плані техніки/зброї/боєприпасів, людей і економіки.

2. Техніку/зброю/боєприпаси можна виробляти, отримувати як допомогу чи купувати. Перше залежить від економіки, решта – від позиції союзників.
Людей треба готувати (зокрема, і до мобілізації), в економіку – інвестувати (див. пункт про позицію союзників).

3. Ворог переважає по ресурсах, але програє по союзах. Поки наші союзники нас підтримують.

4. Союзники нам нічого не винні. Дратування їх, корупція, хамство, безграмотна політика ведуть до зменшення допомоги.

5. Зменшення допомоги окрилює москву. Вони вважають, що треба ще трохи піднатиснути – і Україна впаде, і умови «Стамбулу» березня минулого року рашисти продаватимуть ще як милість.
А ці умови здатні підірвати країну зсередини (що теж влаштовує рашистів).

6. Окрилена москва підвищуватиме натиск і ставки, поспішаючи і до виборів у США, і поки економіка, при всіх втратах, «тягне» санкції.

7. Підтримка фронту вимагатиме дедалі більших ресурсів.

8. Союзники мають ухвалити для себе рішення, чи посилювати підтримку Україні. Негативна відповідь на це питання суттєво ускладнить ситуацію.

9. По ідеї, влада України має робити все для переконання союзників посилити допомогу. Але не робить.

10. Початок переговорів про вступ до ЄС – мегаважливий проривний крок. Але лише крок до дверей, не всередину клубу. Щоб увійти, владі треба робити те ж, що і для збільшення допомоги. Багато разів писали, що.

Як думаєте, чому не робить?

1. Вірять у фарт – «вивезе».
2. Вважають, що «якось воно буде».
3. Не зацікавлені в результаті.

Інше…

Інститут політичного прогнозування імені Касандри

Ілюстрація: Рух ЧЕСНО