Вибори не цирк
Чому я проти виборів до кінця війни? Бо вибори мають бути виборами, а не цирком довбойобів для інших довбойобів. Зараз поясню.
Ось у Росії все готове для мобілізації 2.0. Закони підігнали, укази підписали, на всяк випадок тричі всіх завірили «Електронних повісток не буде» і для них все теж підготували. Треба готуватись. Думаю, відповідальні за військові плани це вже врахували.
І тут бла-бла-бла про вибори. Ахуєнно важлива штука, дуже допомагає проти ракет і танків.
Коли чую, що процедуру нада чтіть і демократію чухать, аж закурюю в стилі Макконахі. Бо з’являється одне просте питання. Вибори – щоб що? Ву парле ву нахуя? Генератор випадкових рішень, чи що? Ну то давайте проведемо фестиваль голих карликів і монтажної піни.
Я щиро намагаюсь зрозуміти, як можна рота розкрити про якісь вибори зараз. І в мене не виходить. Та намагаюсь.
Моделюємо. Ви українець, якому пізда як на вибори захотілось. Аж поперек ниє, так хочеться, – а права рука в судомах виписує галочку по повітрю. Що для цього треба? Бажано, щоб у вас була власна ППО. І в інших виборців також, бо однією з умов виборів є безпека громадян.
Так, я стібусь. Українці мають розуміти, що вибори треба робити або в правильний час і по-правильному, або наближати правильний час.
Чи уявимо, що ви західний політик і не любите нашу діючу владу. Розумію, я теж не люблю. І ось так ви хочете її відсємафорити прозоро, що навіть вголос такі речі кажете. Мовляв, Микола, абрамси вже їдуть, ти там давай на дільницю сходи. Хуй його зна, навіщо. Ну тобі ж ближче.
Частина держави окупована. Десь ще й провели «вибори» до російської Госдуми.
Також не вийде голосувати на дільницях. Бо треба буде розмістити адреси цих самих дільниць, і туди раптом завітають шахеди. Або ракета. Або і те, і те, залежить від настрою окупантів. Чи вибори у смартфоні. Сира ідея, хуйова та страшна як ядєрка – і потребуюча змін у Конституції.
Або ж ви західний політик. І вам хочеться, аби пан Зеленський лишався президентом. То нахуя вибори? Зараз у нього паршивий рейтинг.
Вгадайте, за яких обставин Зеленський не зможе переобратись. Підкажу: на чесних і прозорих виборах із дотриманням реальних вимог. Тоді Схід вимістить свою лють за пройобану підготовку до вторгнення. Північ нагадає за облогу Чернігова, де ОПУшка замкнула всі процеси на собі і хуя забила. Південь свій ніж дістане.
Точно не зараз, соррі. Чесно – це коли вся Україна (хоча б на кордони 23.02.2022) може проголосувати. Треба гарантувати безпеку виборців.
Зараз це неможливо. Будь-яка незручна дільниця може згоріти. Туди або шахед влетить, або потім скажуть, що шахед. Спостерігач не кожен доїде. А без них важко відстояти легітимність виборів. Я не розумію, якого хуя робити симуляцію виборів, і кому від цього полегшає.
Вимагати вибори зараз може лише відвертий фанат Володимира Олександровича. Або дехто ніхуя не відстрілює реалії.
Зрозумійте правильно. Я прихильник демократії, хоч вона й виродилась у жахливого Молоха із девізом «Працюємо перші два роки після виборів». І це дійсно хріновий, але найкращий спосіб ставити владу. Принаймні, зі стоп-краном.
Але не все можна зробити прямо зараз. Хочете? Так і я багато чого хочу. Може, фінал Ліги Чемпіонів хочу провести в Києві. Та якось він не проводиться.
Поки йде війна, вибори провести нереально: вийде те, що хіба назвуть виборами. Хоча насправді воно більше нагадує аборт дупи. Якщо комусь подобається аборт дупи – вітаю, у нас він президент із 2019-го. Після війни поговоримо, хто буде наступним.
Україна чекає на Abrams та F-16. Якщо хтось про вибори говорить, то хтось йобнувся.
Ворожу мобку не цим стрічають.
Щойно росіяни на окупованих територіях показали, що “вибори” можна провести де і коли завгодно. Дурне діло не хитре.
Але яка цінність цих “виборів”? Кому воно потрібно, якщо цей фарс не має жодної легітимності.
Вибори – це змагальність усіх учасників у рівних умовах. Це ніякого єдиного марафону, це вільний доступ опозиції до медіа. Це облік усіх виборців, це розгортання виборчих дільниць по всій Україні, які кілька місяців працюватимуть за затвердженим протоколом.
Це можливість проголосувати для кожного дієздатного повнолітнього власника українського паспорта. Це відсутність агітації на дільницях і, навпаки, присутність спостерігачів від кожної партії. Це баули з опечатаними бюлетенями, які потрібно доставити в ТВК. І епопея з протоколами.
І ручний підрахунок голосів. І потім суди, сотні судових засідань, перш ніж можна буде оголосити результат, щоб всі незадоволені мали право оскаржити цифри у протоколах. Іноді ці цифри змінюються через суд.
А як інакше? Як можна провести найважливішу процедуру у державі без цих етапів? У нас виборчий кодекс має більше трьохсот сторінок.
І знехтувати неможливо, бо інакше отримаєте на чолі країни свого лукашенка, з усіма наслідками ізоляції і для пародії на президента, і для країни.
Зелені беруться організувати такі вибори в умовах війни? Хотіла б я на це подивитися.
Колаж: Telegraf
