Життя та наслідки
Люди роблять дурниці. Усі, без винятків. У дурниць бувають наслідки. Не обов’язкові, ймовірні. Все наше життя таке. Немає нічого обов’язкового, хочеться нам чи ні. Дія “А” в обставинах “В” може мати наслідок “С” із імовірністю Р1, наслідок “О” з імовірністю Р2…
Неприємні наслідки можуть бути як від розумних дій, так і від дурниць. Однак, від дурниць неприємні наслідки будуть більш імовірними.
Що підвищує ймовірність таких наслідків:
1) Обставини.
2) Кількість тих, за кого відповідає або на кого впливає людина, яка робить дурниці.
3) Синхронізація по часу і місцю з іншими людьми, які роблять тут свої дурниці.
Маю свіжий приклад. Їдемо на днях у відрядження.
– Що за нафіг?! Бачили (…).
– Ні. Не може бути.
– Може. (…) стоять вздовж дороги.
– Та ну.
Повертаємося з відрядження. Під’їжджаємо до того ж самого місця. Пропоную дивитися уважно. Уже інші (…), але стоять там само. Ні, я припускаю, що то може бути якийсь хитрий “стратегічний задум”. А може просто людина з великими зірками на погоні, яка керує цими людьми із (…), зробила дурницю. Ці люди виконали наказ у такий спосіб, що зробили ще одну дурницю, а поруч були треті, які зробили третю дурницю (не доробили свою роботу, щоб (…) не було видно з дороги).
Ми маємо три причини отримати в наших обставинах негативні наслідки цієї купи дурниць. Не було б цих обставин, я б замінив (…) три крапки словами, і комусь прилітила би антидурнична пілюля. Але в цих обставинах я просто констатую факт – дурницю зроблено, ймовірно, будуть наслідки.
Не так давно, і, повірте, що це не останній раз, котилася соцмережами тупа суперечка про вину українців у наслідках війни. Тупа, тому що сперечальники виробили помилкову модель ситуації, а потім намагалися присобачити їй якусь логіку, не узгодивши значення понять (елементів цієї моделі).
Усе нескладно. Росія – це обставини. Обставини, у яких негативні наслідки будуть незалежно від того, наскільки розумні речі ми будемо робити чи наскільки дурні. Однак, обсяг негативних наслідків та їхня ймовірність залежать від кількості дурниць, які ми робимо, від кількості людей, які їх роблять, і кількості людей, які знаходяться під впливом/відповідальністю тих, хто ці дурниці робить.
