Вісті з фронтів. 28.07.2023
Південна операційна зона, коротко…
1. На Токмацькому напрямку ЗСУ продовжують наступ у південному напрямку. Відповідно, протягом минулих 2-х діб східніше с. Роботине підрозділи 1430-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ) противника продовжили відхід, на цей раз їм довелося позадкувати на чергові 1-1.2 км.
Таким чином, підрозділи 291-го мсп противника, які нині обороняються у самому селі, опинились у досить складному становищі, їх лівий фланг став “провисати”.
Очевидно, що передові підрозділи ЗСУ таки досягнули рубіжу с. Роботине – с. Вербове, не дивлячись на той факт, що на ньому противник заздалегідь розгорнув 3 батальйони типу БАРС (1-й, 3-й, 14-й “Сармат”).
Простіше кажучи, передові підрозділи ЗСУ не стали “впиратися рогом” у с. Роботине, а обійшли його зі сходу. Й тепер знаходяться на відстані біля 3 км від північно-східної околиці с. Новопрокопівка – ключового пункту оборони противника на Токмацькому напрямку.
Це й так не дуже “позитивне” становище для противника погіршується ще й тим, що ЗСУ не тільки власне “вбили клин” між с. Роботине та с. Вербове, а й почали його розширювати, просуваючись власне на с. Вербове.
Що, в свою чергу, також створює для 70-го мсп противника, а також зведених тактичних груп 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) противника, які зараз намагаються утримати район південно-західніше с. Новопокровка, також “неприятные ощущения”.
Загалом, як на мене, перспективи у ЗСУ по “генеральній дирекції” Оріхів – Токмак ніяк не гірші, ніж на Бердянському напрямку. Й сталося це протягом перших днів поточного тижня.
2. Власне на Бердянському напрямку, як вже було повідомлено офіційно, підрозділи російської 60-ї омсбр залишили с. Старомайорське й відійшли з нього на південь у бік с. Завітне Бажання. Очевидно, що найближчим часом і с. Урожайне також очікує ця доля.
Таким чином, стає зрозуміло, що загальна ситуація на цьому напрямку для противника отримала сталу тенденцію на погіршення. Це, звичайно, ще не “падіння” Старомлинівського вузла оборони противника й не звільнення ключових висот у районі с. Керменчик, але вже достатньо чутливо для всієї системи оборони противника.
Спробую пояснити, чому.
Як ви пам’ятаєте, найбільш активні дії протягом минулих діб відбувалися в районі с. Приютне та північно-східніше його. Там противник поетапно ввів у бій 247-й десантно-штурмовий полк (дшп), а потім і доукомплектований 71-й мсп, за рахунок чого, власне, й перешкоджав просуванню ЗСУ між власне с. Приютне та с. Старомайорське, постійно контратакуючи у північно-західному напрямку.
Але звільнення останнього по суті докорінним чином міняє цю ситуацію, бо лівофлангові підрозділи 60-ї омсбр, 247-й дшп та 71-й мсп противника внаслідок цього по-суті опиняються охопленими з 3-х сторін (вони занадто глибоко залізліи у північно-західному напрямку).
Особливо, враховуючи той факт, що передові підрозділи ЗСУ вже стоять у самого с. Приютне. Почергове перенесення зусиль українським командування з однієї ділянки (напрямку) на іншу, а потім у зворотному напрямку, виявилось досить вдалим. Противник “проґавив” черговий “спалах” активізації ЗСУ, очікуючи його “трохи у іншому місці”.
Але на відміну від Токмацького напрямку тут у противника у другому ешелоні зосереджені досить серйозні резерви, тому, думаю, найближчим часом він спробує “парирувати” цей випад. Зокрема, російське командування має тут у своєму розпорядженні (у добовій готовності):
– 336-у окрему бригаду морської піхоти (обр МП) – розгорнута між с. Приютне та с. Володине.
– 34-у омсбр – частина розгорнута між с. Ремівка та с. Приютне, інша частина у першому ешелоні.
– 136-а омсбр – зосереджена в районі с. Старомлинівка (цю, думаю, чіпати не будуть, ймовірно, вона буде використана у якості “гарнізону” с. Старомлинівка).
– 5-а окрема танкова бригада (отбр) – зосереджена південніше с. Керменчик.
Є ще підрозділи 143-го мсп противника, які зараз обороняються в районі південно-західніше с. Приютне, але цих навряд чи задіють у активних контратакуючих діях, бо вони прикривають “глибокий фланг” всього цього району (напрямок с. Златопіль – с. Любимівка), що є вкрай важливо для противника.
3. На Василівському напрямку наступ передових підрозділів ЗСУ також відновився. Вони протягом минулих 2-х діб мали певний успіх між с. Кам’янське – с. Лобкове й зараз знаходяться меньше ніж в 2-х км від північної околиці с. Лугове – одного з основних вузлів оборони противника на Василівському напрямку.
Командування військ противника, судячи зі всього, нарешті усвідомило – чим все це “пахне” в перспективі, тому почало переміщення на цей напрямок додаткових сил та засобів. Зокрема, сюди на додаток до 2-х батальйонів “барсіків” доєднався ще один зі складу 810-ї обр МП (його просто повернули з під с. Мирне), сюди ж, ймовірно, переміщується один із підрозділів 4-ї військової бази (ВБ).
Ну й звісно, скоріше за все, безпосередньо м. Василівка противник намагатиметься прикрити підрозділами 95-го мсп, розгорнувши їх по рубежу с. Верхня Криниця – с. Лісне.
Тож підсумуємо коротко…
Черговий етап активізації ЗСУ у Південній операційній зоні, судячи з всього, буде пов’язаний зі спробою вийти до основної лінії оборони противника зразу на декількох ділянках. При оцінці перспектив досягнення цього результату варто спробувати дати відповідь на питання – чи буде спроможне командування противника запобігти цьому (у сенсі, чи вистачить йому для цього резервів).
І так, у зв’язку з цим варто пам’ятати, що 35-а загальновійськова армія противника на даний момент залишається “непорушною” в районі м. Пологи (поки лише її 38-а омсбр має деякі турботи та клопіт у зв’язку з українським наступом). Думаю, командування УВ “Восток” противника у цьому сенсі цілком свідомо особливо її не чипає.
Фото: Генштаб ЗСУ
