Вісті з фронтів. 30.05.2023. Частина І (відео)
Перша частина “запитання – відповіді” на цьому тижні.
Александр Жарков: Минулого тижня Ви сказали, що сумніваєтесь в коректності даних Генштабу стосовно втрат по артилерії противника. В той же час на телеграм-сторінці Інформаційного спротиву кожного дня наводять дані Генштаба стосовно втрат і окремою строкою прописуються саме втрати артилерії. Також Ваш колега Олександр Коваленко в своїх постах оперує саме даними Генштаба. Чому така різна оцінка втрат противника навіть в рамках однієї групи Інформаційний спротив?
– Тому що у нас в групі існує “право вільної думки”- кожний має право дотримуватись власної точки зору навіть тоді, коли вона може не співпадати з точкою зору колег. У нас же чітко написано на слогані – “правда належить вільним”. Тобто для того, щоб мати ВЛАСНУ точку зору, прийти до якихось висновків та оцінок на її основі, треба спочатку бути вільним як фізично, так і подумки. Якщо вас “обмежує” у цьому сенсі “думка колег”, то ви, звісно, не будете здатні до ВЛАСНИХ висновків. У нас в групі вітається, коли людина здатна до САМОСТІЙНОГО аналізу та висновків.
Петро Петренко: Противник ефективно протидіє Хаймарсам (РЕБом?), чи це фейк?
– Лише частково. Скажімо так, він НАМАГАЄТЬСЯ це робити, але я б не сказав, що особливо ефективно те у нього виходить.
Olexandr Melnik: Добрий день, цікавить історія з Хурсом. Він таки був пошкоджений чи ні?
– На мій погляд, був. Але розмір та обсяг ушкоджень дозволив йому дотеліпатися до ПБ у Південній бухті Севастополя. Можливо, через нештатне спрацювання БЧ катера-дрона.
Yorik Bedniy: было бы эффективно использовать против шахедов сети на аэростатах или мачтах,
как во WW2?
– Ні. БПЛА (а точніше, баражуючий боєприпас) типу “Шахед-131\136” – МАНЕВРУЮЧИЙ дрон-камікадзе. росіяни та перси внесли до його конструкції певні вдосконалення. Він хоча й не демонструє у цьому відношенні видатні результати, але обходити згадані вами повітряні загородження здатний.
Alexander Plaksin Ph: Костянтине, ви написали, що тепер регулярна армия почала використовувати зеків. Чи є якась інформація, який відсоток цих росіян зараз в армії? Плюси/мінуси для нас. Дякую.
– Ну, кардинальну більшість вони не становлять. І за чисельністю у складі російського війська вони ЗНАЧНО поступаються мобілізованим російським громадянам. Їх використовують у якості підсилення підрозділів типу “Шторм”. Це називається “штурмовая рота шторм-Z”, діють вони окремими ротами у 100-120 “рил”, і їх зазвичай використовують у якості передового підрозділу ПЕРЕД кадровим “Штормом” або “Штормом”, складеним із числа мобілізованих. На російському армійському сленгу це називається “добровольцы из числа спецконтингента”.
– По суті, вони є таким собі аналогом “штрафбатів” (не за розміром, а за сутністю) часів Другої світової війни. Якщо знати загальну чисельність підрозділів типу “Шторм” (а вони зараз діють переважно у складі УВ “Юг” та “Центр” із розрахунку 1-2 підрозділів зі складу бригади\полку), то цілком можливо приблизно уявити собі й чисельність цих штурмових підрозділів типу “шторм-Z”, які придаються їм у якості підсилення з розрахунку 1 підрозділ “Шторм” + 1 штурмова рота типу “Шторм-Z”. Конкретну чисельність я не знаю, але припускаю, що в кожній бригаді\полку зі складу вказаних УВ, діє принаймні 1 підрозділ ротного рівня типу “Шторм” (а значить, і одна рота зі складу “спецконтингенту”).
– Ніяких. Це нічого кардинально для ЗСУ не змінює. Це, скоріше, актуально для російського військового командування, ніж для СОУ. Зміна статуса противника, якого необхідно знищити, не впливає особливо на методи та форми цього процесу.
Oleg Zoz: Знищення Кримського мосту до початку нашого наступу – це не дуже важливе, важливе, обов’язкове? Як би ви оцінили? Дякую.
– Оцінив би як бажане, що може суттєво вплинути в подальшому на хід і зміст воєнних дій саме у Південній операційній зоні. Якщо є можливість, то це важливо зробити, звісно, за умови, що саме на цьому напрямку буде розгортатися основний наступ.
– Ще більшої актуальності це набуде, коли ЗСУ опиняться на північному узбережжі Азову. На мій погляд, це буде найбільше “підходящим моментом”.
Nataliia Yarova: Добрий день. Дякую вам за вашу роботу. Питання: Чому навіть за наявності нових західних артилерійських систем, котрі є більш далекобійними і точними, українська армія не може вести ефективно контрартилерійну боротьбу і подавити артилерію ворога? Дякую за відповідь.
– Це не зовсім відповідає дійсності. На окремих ділянках і напрямках вона це здатна робити й робить. Інша справа, що це поки можливо лише на ОКРЕМИХ ділянках і напрямках.
– Відповідь у загальному сенсі криється у двох визначеннях – кількість та концентрація. Противник має ну дуже суттєву перевагу в чисельності як самих артилерійських систем, так і боєприпасів. Тому має можливість відновлювати чисельність і відповідно РІВЕНЬ ВОГНЕВОГО ВПЛИВУ своїх артилерійських угрупувань на підрозділи ЗСУ, навіть, якщо несе вагомі втрати в них.
Це перше, друге – ефективна контрбатарейна боротьба потребує певної концентрації наших власних артилерійських засобів (ви не можете вести її 1-2-ма дивізіонами у БЕЗПЕРЕРВНОМУ режимі, особливо тоді, коли противник поповнює свої артилерійські угрупування РЕГУЛЯРНО). Окрім того, контрбатарейна боротьба – це КОМПЛЕКС заходів, який потребує не тільки засобів штибу “гармата на гармату”, а й цілого ряду інших, починаючи з засобів артрозвідки, закінчуючи засобами корегування, цілевказання та управління.
Тому, якщо ви маєте на меті організувати ефективну контрбатарейну боротьбу, бодай на визначеному напрямку чи ділянці, це по суті означає послаблення ваших аналогічних можливостей на інших ділянках і напрямках. Окрім того, це явно буде носити ТИМЧАСОВИЙ характер (адже противник після втрат своїх артзасобів підтягне нові за рахунок своєї чисельної переваги в них, в той час як ви не зможете утримувати своє переважаюче контрбатарейне угрупування на цій ділянці протягом ТРИВАЛОГО часу).
– Тому найбільш ефективне рішення цієї проблеми полягає у кардинальному зменшенні чисельної переваги противника в артилерійських засобах.
Олег Сластенов: Двіж у Білгородській області, що це було на ваш погляд?
– Я просив бути у запитаннях максимально конкретним. Тому якщо ви задаєте питання штибу “що це було”, то я вам так й відповім, – це був збройний рейд підрозділу РДК на територію суміжної держави. Я не телепат, щоб вгадувати, який саме сенс і зміст під максимально узагальненим питанням “що це було” ви маєте на увазі.
Артём Приморск: Чому ВСУ не знищують електровози і тепловози (рухомий состав) ржд?
Пархоменко Олександр: Артём Приморск, там ще є тисячі неохороняємих містків з коліями – чому вони ще цілі?
– Через два фактори – негативні значення співвідношення “вартість-ефективність”, а також такий показник як “потенційна швидкість відновлення”.
– Є ще ряд факторів, які цьому не сприяють, – від кількості засобів і ресурсів, якими ці цілі можливо досягати і які є у розпорядженні ЗСУ, до розподілу пріоритетності цілей, на які їх дійсно варто витрачати.
На що, по-вашому, краще витратити далекобійну високоточну ракету (яких у вас не так щоб багато) – на станцію РЕБ чи тепловоз або місток перед Попасною? Чи варто посилати підготовлену диверсійну групу у тил противника, щоб вивести з ладу пару електровозів у Валуйках, чи краще з її допомогою навести на КП противника ракету, яка може перебити командний склад дивізії чи навіть армії противника?
Ці питання досить риторичні, але, думаю, саме вони певним чином визначають можливість чи неможливість тих чи інших дій ЗСУ по відношенню до указаних вами потенційних цілей.
Наталья Шевченко: Почему такие распиаренные фонды как Притула и Повернись живым не оказывают помощь? Один забывает про заявки,а в другом (ПЖ) просто отвечают, что не работают по заявкам и сами решают, кому помогать и передавать дроны. Также почему не произошел аудит по качеству топлива в ВСУ, который был обещан в феврале 2023 года А. Резниковым?
– Не знаю, я жодним чином не торкаюся діяльності вказаних вами організацій, тому мотиви та причини тих чи інших їх дій мені так само, як і вам, невідомі.
– Те саме відноситься й до діяльності МОУ, тим більше окремих посадових осіб цієї державної інституції. Я не зовсім впевнений, що такого аудиту дійсно не відбулося, чи взагалі пан А. Резніков “щось обіцяв на цей рахунок”, але впевнений, що нічого без причини у МОУ не відбувається.
За моїм особистим враженням, МОУ у своїй переважній більшості намагається діяти максимально раціонально. Звісно, сенс і зміст цієї “рації” не завжди співпадає з запитами та побажаннями “широких кіл громадськості”, бо навіть, скажімо так, із їхньою думкою на той чи інший рахунок. Але навряд чи діяльність нинішнього МОУ визначається головним чином терміном “хаос” .
Павло Трегуб: Вітаю. На Ваш погляд, Талібан відіграє свою роль в нашій війні? Якщо так, то наскільки?
– Ні, кардинально Талібан ніяк не вплине на основний хід і зміст російсько-української війни. Навіть якщо Талібану вдасться (з якоїсь дивної причини) дрібні прикордонні збройні сутички “за воду” перетворити на широкомасштабні бойові дії (що саме по собі виглядає трохи шизофренічно), то Талібан не володіє необхідною “ресурсною базою”, щоб створити Ірану якусь вагому СТРАТЕГІЧНУ складність, тим більше на тривалий термін.
Наталья Шевченко: Как вы относитесь к таким ответам БФондов? Сколько тратит государство на душещипательные ролики о поддержке бойцов в то время, как сами бойцы и гражданские пытаются наскрести на мавик?
– Наскільки я розумію, БФонди – це також не “бездонні мішки з грошима”. В своїх ресурсах вони певним чином обмежені. Простіше кажучи, задовольнити ВСІ потреби, причому ОДНОЧАСНО, вони просто не здатні, тому, куди, скільки й на що саме витрачати ці ресурси, вони вирішують самостійно. Мотиви чи принципи, за якими це вирішується, мені не відомі.
Максим Масюк: Добрий день, пане Костянтине! Дякую за Вашу роботу. Якщо буде можливість, то прохання відповісти на наступні питання:
1. На днях ви писали про дуже цікаві заяви російської опозиції, що дуже схожі за своєю суттю. Що ви мали на увазі? Розкажіть трохи детальніше, про що йде мова.
2. Наскільки ймовірна повноцінна війна між Афганістаном та Іраном?
3. Наскільки ймовірна в короткостроковій перспективі повноцінна війна з Ізраїлем, в яку можуть вступити Хезбола та інші іранські проксі?
4. Чи є у вас інформація про Лукашенка? То одужав, то знов захворів після певних рукостискань.
5. В березні-квітні ви давали декілька своїх оцінок щодо готовності наших СОУ до контрнаступу (тоді ваша думка була, що ще не готові). Яка ваша особиста думка на поточну дату? Ще раз дякую!
– Я не мав на увазі якусь конкретну тему чи інформацію. Я писав про загальну тенденцію діяльності російських опозиційних блогерів. Вони поділилися на 2 нерівні групи, одні (більшість) розповідають майже одне й те саме (іноді навіть однаковими термінами та словами), інші (меншість) висловлюють якесь особисте, своє бачення, що трохи відрізняється від “загальних уявлень”.
– Малоймовірна.
– Те ж саме, майже з тих самих прич.
– Ні, не маю такої інформації, й, чесно кажучи, не особливо вона мені цікава.
– За суттю вона не змінилась.
Eleonora Sindeyeva: Чи вважаєте ви, що росія дійсно розмістить ядерну зброю на території білорусі? І якщо це так, то хіба вже сам цей факт не є порушенням Будапештського меморандуму? Хіба його гаранти не мають зреагувати в практичній площині? Але чомусь зараз заяви Заходу лише про те, що ознак наміру застосування ЯЗ нема, от якщо будуть, тоді і наслідки серйозні. Значить, і інші країни можуть переміщувати свою ядерку просто на фоні стурбованості, а от якщо застосують… Як ви оцінюєте цю ситуацію?
– Так принаймні навіть “чисто символически”.
– Ні, не є, це скоріше порушення Договору про нерозповсюдження ЯО, а не власне Будапештського меморандуму.
– Не мають. Там мова йде про наміри, які з часом можуть мінятися. Тим більше що сам меморандум у міжнародно-правовій площині не зобов’язує сторони до якихось практичних дій. Але на моє переконання, як тільки Путін завезе у Білорусь парочку “спецзарядів”, НАТО відреагує у практичній площині, але зовсім не через Будапештский меморандум і НЕ ТІЛЬКИ так, як очікують у Кремлі.
– Оцінюю як чергову кремлівську дурість у рамках віртуальної війни з Заходом, яку він веде у власній хворобливій уяві. Наслідки цього кроку будуть для Кремлі “різко негативні”, але там вже давно ніхто нічого не прораховує на більш-менш середньострокову перспективу.
Volodymyr Mykola: В мене є питання. Не на понеділок. Можливо, Ви якось, коли буде бажання і можливість, поділитесь своїми думками. В РФ значна частина населення не підтримує режим Путіна. Мільйони росіян покинули РФ. Питання: Чому до сих пір росіяни-біженці не створили єдиний центр (орган) звільнення РФ від диктатури Путіна? Цей орган міг би сформувати військові загони для звільнення РФ від режиму Путіна. Чи варто Україні сприяти створенню таких російських органів і військових формувань?
– Ну ви нижче самі й відповили на своє питання. Значна частина “опозиційної росії” просто “проінфільтрована” російськими ж спеціальними службами й навіть людьми окремих ФПГ (або, краще сказати, “групами впливу”) ри-фи. Вони за замовчуванням не здатні до об’єднаної, цілеспрямованої роботи у цьому напрямку. Остання спроба “групи Ходарковського” й “примкнувшої” до неї “групи Каца”зазнала чергового фіаско.
– Варто, бо за визначенням, у загальному сенсі, поки цілі наші співпадають (не всі й не стосовно всього), але певний зиск із активізації їхньої діяльності ми можемо мати. Але, ще раз наголошую, робити це потрібно ну з дуже великою обережністю та дуже акуратно. Головний критерій тут – “розрахунки на майбутнє”.
Дима Воробьев: На якій відстані від берегу “вглиб” моря зазвичай знаходяться кораблі чф рф, коли виходять у море для запуску калібрів і т.д.? Читав, що на F-16 є цікаві протикорабельні ракети, зокрема, ті ж Гарпуни, Exocet, AGM, то ж теоретично можна було б пульнути по кораблях (не скрізь прописано дальність, але у одної з модифікацій Гарпуну – біля 300 км).
– На різній, визначалася вона двома основними факторами – дальністю дії самої конкретної КРМБ типу 3М-54К/3М-54Т (3М-54КЭ/3М-54ТЭ) “Калибр” і відстанню до цілі, яку необхідно уразити. Останнім часом додався ще один фактор, який у цьому сенсі став вирішальним – наявність у ЗСУ засобів гарантованого ураження надводних та підводних цілей з визначеною ефективною дальністю дії. Тобто позиційні райони бойових пусків для носіїв цього типу озброєння вибираються зараз російським командуванням таким чином, щоб вони знаходились поза межами зон ураження цих засобів (або, краще сказати, тих, про які знає російське командування).
– Про це варто вести мову тоді, коли вся ця “красота” в нас з’явиться. А так, ну “виключно теоретично” можливо розмірковувати про будь-що й про будь-які сценарії штибу “як ми їм наваляємо”.
Юрій Товстуха: Після того, як наші збили над Брянською областю чотири ворожі борти за один день, два вертольоти і два літаки, поменшало обстрілів керованими авіабомбами на тому напрямку?
– Саме так і відбулося. Командування російських пкс цілком адекватно оцінило потенційну загрозу для своєї бойової авіації в умовах активізації ППО ПС ЗСУ навіть у повітряному просторі над власним прикордонням.
– Але реальні “труднощі” для авіації противника на цьому напрямку явно не обмежуються виключно зростанням рівня ефективності нашої ППО. Існує ще ряд достатньо практичних та дієвих способів знизити її активність, про сенс яких я, звісно, писати не буду.
