Вісті з фронтів. 13.10.2022

Костянтин Машовець

На Сватівському напрямку командування військ противника продовжує активні заходи щодо стабілізації лінії фронту та організації системи оборони. Зокрема:

– Північно-західніше та західніше Сватового противник зосередив, розгорнув та утримує станом на вечір 12.10.2022-го р. до 6-8-и зведених БТГр зі складу 11 АК, 6-ї ЗВА, 1-ї гв. ТА, 41-ї ЗВА, рос.гвардії та підрозділів зі складу частково мобілізованих.

Так, це те саме так зване “північне” угрупування військ противника, спеціально сформоване для утримання району Сватового, про яке я писав раніше. Загалом це до 3.5-4 тисяч особового складу, 45-50 танків, до 125-130 БМП\БТР, до 100-110 інших ББМ, до 48-50 одиниць ствольної арти, до 36-38 одиниць реактивної арти.

– У районі Тавільжанки противник силами 1 БТГр, ймовірно, зі складу 11-го АК, та ТГр 45-ї абр вп західного во, веде оборону з метою недопущення просування наших сил з напрямку Дворічного.

– Посилена мср 55-ї омсбр 41-ї ЗВА у н.п. Вільшана продовжує утримувати займані позиції, намагаючись скувати дії ЗСУ між Дворічним та Куп’янським плацдармом. Скоріш за все, найближчим часом буде вимушене відійти на нові позиції в напрямку Першотравневе – Верхня Дуванка.

– У районі Котлярівки – Киселівки – Нової Тарасівки противник силами угруповання фсв нг (15-го оз СпП “Вятич”, 21-го оз СпП “Тайфун” та БАРС-9), зведеної БТГр 4-ї тд та 47-ї тд 1-ї гв. ТА, БТГр 200-ї омсбр (неповного складу), намагається утримати рубежі оборони, перекриваючи важливий напрямок вздовж дороги Р-07 Куп’янськ – Сватове. По суті, командування військ противника на цьому напрямку вважає цю ділянку особливо важливою для себе.

– Одночасно в районі Володимирівки командування військ противника формує позиції нового батальйонного району оборони. Фіксується інтенсивне використання інженерної техніки для обладнання позицій, встановлення МВЗ. За всіма ознаками, цей район оборони буде зайнятий додатковими силами та засобами, які командування противника планує розгорнути тут протягом найближчого часу.

– У районі Куземівка, Кривошиївка противник силами угруповання фсв нг (загін СОБР “Орел”), зведеної БТГр 15-го мсп 2-ї мсд 1 ТА, БТГр 27-ї омсбр (неповного складу) також утримує рубежі оборони. Намагається час від часу контратакувати на флангах з метою недопущення їх обходу передовими підрозділами ЗСУ.

Одночасно варто зазначити, що командування військ противника на Сватівському напрямку цілком розуміє хиткість та нестабільність нинішнього становища своїх підрозділів та намагається прикладати додаткові зусилля для його зміцнення.

В першу чергу це стосується посилення угрупування військ, розгорнутого на Сватівському напрямку, додатковими силами та засобами. Так, згідно певної інформації, на цьому напрямку командуванням противника вже здійснюється розгортання 2-х додаткових БТГр (правда, неповної чисельності) з “резерву першої черги” та з “відновлення” – 1 БТГр зі складу 15-ї мсбр 2-ї ЗВА, а також ще 1 БТГр нібито зі складу 60-ї мсбр 5-ї ЗВА (що виглядає вкрай дивним, бо вся ця армія нині перебуває на Півдні – частково східніше Нової Каховки, частково її сили та засоби задіяні на Маріупольському напрямку). Якого дідька окрему БТГр зі складу цієї армії російське командування пхає на протилежний напрямок, у північну частину фронту, окремо від решти сил та засобів цієї армії, доводиться тільки здогадуватись.

Загалом, очевидно, що противник в районі Сватового відчутно нервує (чесно кажучи, є чому). На цій ділянці фронту його командування продовжує демонструвати “радянський стиль” ведення активної оборони, який полягає у прагненні “контратакувати” при першій ліпшій нагоді, навіть не дивлячись на той факт, що таким чином воно просто тупо спалює свої резерви, не досягаючи основної мети.

Ось типовий приклад…

2 дні тому противник вирішив відкинути передові підрозділи ЗСУ в районі дороги Р-07 та відновити свої позиції, втрачені декілька днів перед цим (як я зазначив вище, командування військ противника вважає цю ділянку дуже важливою для себе, мабуть, через те, що ця дорога прямо веде на Сватове, і в умовах осінньої распутиці її значення різко підвищується, тому на будь-яке просування ЗСУ в районі цієї дороги противник реагує дуже нервово).

Для досягнення цієї мети командування противника організувало атаку на позиції ЗСУ в районі Кислівка та Котлярівка силами танкового взводу (до 4-х танків типу Т-72) та 1,5 мотострілецьких взводів (до 40-а тушок та 4-х БТР-80 і 1-ї БМП-3), задіявши для їхньої підтримки десь до батареї ствольної арти (6-8 стволів калібру 122-мм та 152-мм) та міномети – 3-4 одиниці 120-мм.

Атакували вони цілий світловий день. Навіть просунулись на декілька сот метрів в районі Кислівки та власне дороги Р-07. Але після того, як по бойовим порядках атакуючого підрозділу противника в’ї*ала (прошу вибачення за “французьку”) принаймні два рази наша арта, а сам він потрапив під фланговий вогонь з українських передових позицій, був вимушений відійти по напрямку на Ягідне, причому ЗА свої вихідні рубежи.

Результат – найближча задача (відновити раніше втрачені позиції в районі дороги Р-07) не виконана, принаймні 2 танка підбито (пошкоджено), 1 БТР знищений, ще один кинутий (вірогідно, також пошкоджений), не менш як 10 туловищ з числа атакуючої групи гарантовано перебувають у стані 200\300.

Причому ще перед самою контратакою командування противника точно знало, що на цій ділянці підрозділи ЗСУ мають достатню кількість засобів ураження (в тому числі ПТ), аби не просто запобігти будь-яким “контратакуючим” діям противника, а нанести йому ефективне вогневе ураження ще в момент переходу в атаку прямо на вихідних рубіжах.

Більше того, було навіть очевидно, що українське командування чогось на кшталт “контратаки” у бік дороги очікує (і відповідно, зорієнтувало свої підрозділи на це, посиливши спостереження за противником у своїх передових підрозділах на цій ділянці та підтримуючи їх у стані підвищеної готовності до здійснення якнайшвидшого та масованого вогневого ураження по бойових порядках виявленого противника).

Але, нІт, російське командування вирішило все це врахувати дуже своєрідним способом – отримавши у своє розпорядження пару “резервних” взводів (в тому числі, танковий), тут же без зайвої допідготовки та дорозвідки, поспіхом й не гаючи часу, організувало “лобову” контратаку у бік раніше втрачених позицій, сподіваючись, мабуть, що “укропы разбегуться от одного вида танковой и мотострелковой моСЧи” пари російських взводів.

Чесно, я не розумію сенсу таких дій російського тактичного командування. Підозрюю, що протягом найближчих днів залишки цих взводів будуть “добиті” спробами “відновити позиції” в районі Кислівки у впертій спробі виконати поставлене завдання.

Показово, що російському командуванню навіть в голову не приходить думка про те, що резерви, які надходять, можливо накопичувати для більш якісного й гнучкого їх використання, що контратаки можливо якось організовувати в РІЗНИХ місцях та ділянках (не обов’язково саме там, де ви нещодавно втратили пару холмів чи перехресть доріг) і т.д.

Таких прикладів можливо перелічити ще багато…

Підсумуємо…

На Сватівському напрямку зараз точаться бої, яки прийнято називати “бої місцевого значення”. Але очевидно, що ситуація в цій операційній зоні має достатньо сталу тенденцію до подальшого розвитку у бік, який особливо сприятливим для противника не назвеш. Принаймні прагнення противника утримати передові підрозділи ЗСУ якомога далі від Сватового спорадичними контратаками поки ніяк не реалізується у конкретний результат.

Ситуація в районі Кремінна – Рубіжне (так, це “південне” угрупування військ противника) трохи інша. І ми про це поговоримо завтра. Там противник достатньо суттєво просунувся у реалізації своєї найближчої задачі.


Шановні читачі!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.

Реквізити:

4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку

PayPal: kastet771@gmail.com

 

Фото: 43 Окрема Артилерійська Бригада імені гетьмана Тараса Трясила

Автор