Тепер ми інші – ми сильні

Сьогодні вся Україна здригається від вибухів російських ракет. Дісталися вже навіть до любого серцю Закарпаття. Убивці хочуть сказати нам, що в Україні немає спокійного місця, що вони можуть убити нас скрізь.

Ми це знали і так. Ми це проходили багато разів. Власне, вся історія України – це історія боротьби з росіянами. Але вони не враховують головного – тепер ми інші, ми сильні і поховаємо цю смердючу недоімперію.

Вчора були роковини закріпачення українців Катериною ІІ. Саме 3 травня 1783 року вона заборонила селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії. Ми добре засвоїли цей історичний урок, а ще сталінські репресії, Голодомор…

Рани Бучі, Ірпеня, Бородянки, Гостомеля, Мотижина та інших міст і сіл, в яких побували ці варвари, кровоточать і не дадуть нам здатися більше НІКОЛИ.

Нам важко, часом – як от сьогодні – хочеться кричати…
Але ми вистоїмо, любі українці! Ми переможемо це зло!

Мій дід, головний командант Карпатської Січі, міг лише мріяти про те, що на власні очі побачить безславний кінець цієї орди. А ми її знищимо власними руками. Іншого не дано.

Нашому поколінню випала честь відправити росію в небуття.
Так буде.
Я в цьому впевнена.