Політичне «самогубство» в прямому ефірі
Готовился дать вам смысловую выжимку из пресс-конференции Зе. Но это невозможно априори.
* * *
Как он строит свою речь? Переходы с русского на украинский, обрывающиеся предложения, перетекающие в какие-то новые ответвления от предмета разговора. И эта мысль, которая не заканчивается, как будто очень длинное предложение с сотней запятых, но без итога, морали или заключения, но зато с какими-то «спецэффектами», эмоциональными вставками, временными скачками и туманными отсылками.
В одном предложении всплывает: Порошенко, Россия, доблестная разведка, миллиард деревьев, цены на газ, Бессарабка, мутные намеки на торговлю данными Бурбой.
Вся речь – набор тирад на «свободную тематику». Иногда вот даже кажется, что президент уже делает какое-то цельное заявление – но нет! Сейчас говорит, что Бурба – предатель, а через три предложения утверждает, что это слухи.
* * *
Например, у косноязычного балбеса спросили, насколько корректно сравнивать показ сериалов «Квартала 95» в России с Липецкой фабрикой Порошенко.
Ответ: «Я не работаю в студии Квартал 95. Не корректно сравнивать медиа-пространство с конфетами. Я вышел из компании, но бренды, которые мне принадлежат, – это «Вечерный квартал» и «Рассмеши комика». Ну да, у меня действительно есть права на эти бренды».
Вышел, но есть права на эти бренды. Сам понял, что сказал?
* * *
Между двумя заявлениями о том, что он «встречался с сильными мира сего» и договаривался с ними о «стабильности», и другим заявлением о том, что никогда ни с кем не вел переговоров, – 30 мин.
Как после этого не получить разрыв мозга?
* * *
Зеленский не знает, сколько стоил опрос “пять вопросов от президента”, и кто за это платил. При этом он заверил, что деньги на него пошли не из бюджета Украины.
* * *
Вопрос о том, будем ли мы в 2024 году выбирать президента через «Дию».
«Будет круто сделать онлайн выборы. Этот вопрос сейчас прорабатывается, в том числе с помощью Microsoft и Apple», – Зеленский.
Теперь поняли, для чего власть так упорно навязывает “Дію”? Всё дело в выборах, а не в ваших удобствах, малята.
* * *
Зе об обещании не затягивать решение вопроса по Донбассу более чем на год: я не оправдываюсь, но все замедлилось из-за COVID.
Если бы не ковид, он бы всё порешал, ага.
* * *
Зеленский о скандалах с Ермаком: “нецелесообразно терять такого человека лишь потому, что он не нравится Петру Порошенко”.
То есть московского агента “Козыря” Зе держит только назло Порошенко? Тема для новой диссертации Кивы по психиатрии.
* * *
Зеленский про ДТП со “слугой” Трухиным: “я считаю, ничего тут страшного нет…”
Тут без комментариев – это тоже диагноз.
* * *
Зе: “Мне нужно было сильнее действовать в вопросах договоренностей с РФ”.
Что? Этот чел уже даже не маскируется. Какие, к чёрту, договорённости с РФ? О сдаче страны?
* * *
Корреспонденту УП: “Я президент Украины, а вы мне тут панибратство… Благодаря вам мои дети не могут находиться в Киеве без охраны, и у меня нет личной жизни!”
Сейчас расплачусь от жалости и эмпатии…
* * *
Прямая речь: “Я не понимаю, почему мы действуем в формате, когда я оправдываюсь. Я имею право на личную жизнь, я имею право ехать туда, куда я хочу. Да, я был в Синегоре со своей семьей, да, со мной был Ермак. Президент не летает на одном вертолете – запрещено. Был вертолет сопровождения”.
О, как заговорил! А Порошенко в своё время не имел право на личную жизнь? Лицемер хренов.
* * *
По Гордону, говоря о своем втором сроке: “Гордон аж из шатнов выбрасывается: “Не должен идти! Не должен! Не должен!” Господи боже мой, разве это самое главное? Я не вижу, как мои дети растут. Я должен ТОЛЬКО им”.
Шо?! Он должен только своим детям? Это точно слова ПРЕЗИДЕНТА Украины?
* * *
А-АААААААААААААААААААААААААААААААА!
Питання: “Так ви вважаєте, що буде путч?”
Відповідь: “Ні, не вважаю – у нас серйозна армія, серйозний верховний головнокомандувач…”
А-АААААААААААААААААААААААААААААААА!
________________
Всё, малята, с меня хватит – я многим сохранил нервную систему, послушав этот неконтролируемый поток сознания вместо них. Он там ещё что-то ляпает, но это уже без меня – я сыт ахметовскими переворотами, “кознями” Порошенко, все-против-меня-я-один-белый-и-пушистый, не-трогайте-Ермака и пр.
Иногда ему реально себя жалко – кажется, что вот-вот заплачет. Может, он действительно верит в то, что он альфа-самец, президент и всё такое?
* * *
В заключении в качестве вишенки диалог журналистки, задавшей вопрос про доказательную базу СНБО, Зеленскому:
– Я всё понимаю, но где факты?
– Пожалуйста, не спорьте…
Занавес.
На фото (Amosov): “Пупсик ты мой ранимый – мама с тобой, мама тебя любит!” 😛
UPD. У кого хватило нервной системы всё это слушать, можете дополнять – из цитат этого недоразумения можно составить антологию глупости, самовлюблённости, пубертатных комплексов и врождённой спутанности сознания.
UPD-2. Посчитал, что “я – президент Украины” Зеленский произнёс за время пресс-конференции 26 раз.
Это самовнушение, самоутверждение или ещё что-то? Уважаемые психиатры, ваш выход!
Це була дуже дивна зустріч. Я не в захопленні від рівня української журналістики. Але рівень президента України банально не дотягував до рівня журналістів. Склалося враження, що Зеленського ніби запросили тамадою у село, де він вже був тамадою тиждень тому. І він тужиться придумати якийсь новий смішний жарт, але нервується і в нього нічого не виходить.
Президент був не готовий говорити правду. За великим рахунком, йому просто нічого було говорити. Але президент не був готовий навіть нормально збрехати. Він був тотально не готовий до однієї з найважливіших подій року, яка вплине на його рейтинг і електоральну привабливість.
Президент припустився дитячих помилок у комунікації з журналістами. Він вийшов на пресуху після ряду гучних скандалів. Було б логічно збавити оберти і грати на нічию. Але Зеленський кинувся задирати і стібати журналістів. Замість того, щоб ігнорувати Бутусова і розмазати його аргументи президентським авторитетом, Зеленський почав розказувати якусь дічь про контрабандистів, Турчинова, Порошенка і втратив обличчя у огидній сварці, де Бутусов дозволяв собі на всю країну кричати, що президент бреше. Це сором і руйнація авторитету не тільки самого Зеленського, а інституту Президента України.
Змістовна частина виявилася убогою. Ніяких новин ми не почули. Найчастіше Зеленський говорив не про російську загрозу, не про корупцію, не про економічний розвиток чи охорону здоров’я, а про те, що він – президент України. Про це Зеленський сказав 26 разів. І це діагноз.
Как же я горю, Боже, как же я горю!
Эммм… женщина… эм… журналистка… Наталія Мосейчук, ну вы ее знаете, “Право на владу” у Коломойского, ПЕРЕБИВАЕТ Юрия Бутусова, чтобы сказать, что “ей стыдно за то, что сейчас происходит” (очень активная критика президента за столом).
И выдает такую фразу “Хватит уже… СТРАНА РАЗВАЛИВАЕТСЯ”.
Интересно почему, Наталья? Вы не задавались вопросом, почему страна разваливается после 2,5 лет работы Команды Зеленського и Слуги Народа? ГДЕ ЖЕ ЭФФЕКТ ВАШЕЙ РАБОТЫ?!
Видно, что у Зеленского с Коломойским шикарные отношения. Наталье сегодня выдадут премию… и страна продолжит разваливаться дальше. Благодаря Наталье и каналу 1+1.
Соверешнно очевидно, что следующий Майдан должен затрагивать не только политиков, но и олигархов. Иначе Ахметов, Коломойский, Фирташ и другие будут вечно менять президентов с помощью вот таких “Наташ”.
То, что я как гражданин сейчас внутри ощущаю по поводу ее слов, я никогда не смогу сказать публично. Но у меня горит как у фалькон хеви…
Смотрю прессуху Президента.
У Бени прям звездный час.
Прям вот все сходится одну точку.
Зеленский вошел в клинч с Ахметом, и там медийная война, потихоньку переходящая в настоящую политическую зарубу. Вообще, Ахмет не из тех, кто воюет до конца, каждый раз он просто переваривал очередного президента. Даже Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко – никто не избежал этой участи. И там тоже сначала была как бы война, а потом как бы перемирие, с понятным для Рината Леонидовича результатом.
Но совсем не факт, что так будет в этот раз. Вообще, не похоже, что так будет в этот раз. Во всяком случае раньше про перевороты никакой Президент в прямом эфире не говорил.
Но кто знает что будет? Никто не знает.
Понятно, что в таких условиях Офис верещит про борьбу с олигархами, но надо делать это с какого-то телеканала, и никакой Исландии с ивановыми тут не хватит. Нужны другие олигархи, потому что своих телеканалов нет, ДОМ – это просто смешно. И вот родная студия “Право на Владу” приветливо распахивает свои двери на Плюсах. Каждый вечер вечер наступает вдруг.
Там всех, кто не дружен Офису, запишут в один кагал и скажут, что все это на бабки Ахметова (или россиян, или Сороса, или еще кого).
Беня совсем не друг Ахметову, но это не значит, что он даст ресурсы Зеленскому бесплатно. Да щас. За эти ресурсы Офису Президента придется заплатить.
Абсолютно подконтрольный офису Шестой апелляционный суд недавно запретил Антимонопольному использовать для вынесения решений по топливному картелю Коломойского доказательства от НАБУ. Теперь Коломойский может не платить в бюджет 4,7 миллиарда гривен штрафа. Тадам. Решение первой инстанции по этому делу выпустил ОАСК без привлечения сторон и фактически задним числом. ОАСК тоже в союзе с Офисом.
29 ноября заседание суда по Укрнафте и долгу ее газовому перед Коломойским. Пока что новое руководство Нафтогаза ни разу не показало готовности и умения к боям. Не видим мы их решимости и в этом деле. И с решением этого суда Коломой может пойти в Лондон и опустить Нафтогаз и Украину на девять миллиардов баксов. Как с куста. И 9 миллиардов долларов Коломойскому хватит, даже чтобы Приват выкинуть за скобки. За наши деньги нам же и простят.
А может Беня взять это решение суда и потребовать разделить Укрнафту не по акционерному капиталу, а по принципу это мне, это мне, это тоже мне, ну а вот это тоже мне. Это еще менее заметно для массового зрителя, пойди там разберись, кто и куда и кому отдал.
Именно потому заседание акционеров Укрнафты назначено на 30 ноября. И там надо как-то будет осуществлять подписание мирового соглашения между Витренко и Коломойским. Которое повлияет на формулу раздела Укранфты.
И все это по плану 30 ноября.
Ну а 1 декабря уже подъем-переворот, ага, которым нас стращает Президент. С каких пор отставка Ермака становится государственным переворотом, мне не ясно, но у Президента какие-то свои мысли.
Понятно, что имея на носу мероприятия на первое декабря, которые от Ахмета зависят примерно никак, ну может камеру пришлет, так просто все в Укрнафте отдать Бене не выйдет. Не поймут. Потому вряд ли мы увидим мировое соглашение Витренко с Беней именно 30 ноября. Но у Бени будут весомые аргументы, чтобы свое таки получить потом.
Звезды просто сошлись.
На самом деле, все очень и очень просто. Я не думаю, что ВАЗ болен, или у него крыша поехала. Это даже не бэд трип, все намного, намного хуже.
Вова – обыватель в худшем смысле этого слова. Он примитивен, он глуп, он не способен связать двух слов, его кругозор – РЕН-ТВ, тайны пирамид и память воды. Он ничерта не знает про экономику. Про физику. Про химию. Про общество. Про государство. Он всю жизнь посвятил тележвачке для обывателя, где главное “чтоб прикольно было”.
Я отдаю должное – он очень хорошо чувствует свою публику. На уровне инстинктов. Заговоры, олигархи, миллиард долларов. Если бы он еще умел два слова связать, я бы сказал, что у него большое будущее в политике, но, к счастью, будущего у него в политике нет. Возможно, у него вообще нет будущего. Не знаю.
В любом случае, Вовочка – наглядное пособие того, что голых инстинктов не достаточно для успеха везде и всюду. Планктон тоже неплохо умеет плыть на свет, но это не делает креветку президентом.
А если серьёзно, то качество пресс-конференции говорит лишь об одном.
Из ОП сбежали вменяемые спичрайтеры и аналитики. Люди, которые разжёвывали и вкладывали в рот Зеленского простые и понятные наріду идеи, чтобы он их худо-бедно озвучивал, потерялись, вымерли в процессе эволюции.
Сегодня мы имели сомнительное счастье слышать мысли самого Зеленского. Путаные, эгоистичные, мелочные, параноидальные и плоские. Человек раскрылся перед нами во всей красе.
Я не уверен, пусть профессиональные психиатры меня поправят, но у меня ощущение страшное: распад личности. Наркотический психоз (а возможно, и делирий – не только же от водки бывает “белочка”). Хронический стресс (при таком образе жизни и неудивительно). Застарелые комплексы (“мелкий и страшный”, “ничего в жизни не умеешь”, “интересен только как забавный дурачок” и т. д.). И вот, на виду широкой общественности, разворачивается драма: и без того не шибко крепкий рассудком типчик окончательно трогается умом.
Он, к сожалению, сам верит в то, о чём говорит. В переворот от Ахметова. В то, что Лероса подкупили олигархи. В заговор Бурбы и Порошенко по похищению формулы коронавируса. И прочія, и прочія. И нет, хитрых планов тут нет никаких: человек просто и искренне поехавший. Видимо, тем и дорог ему Ермак, что помогает не терять окончательно связь с реальностью. Потому что Зеленскому лучше с кремлёвским агентом проводить время, чем с говорящими тараканами и демоном в холодильнике.
А спичрайтеры с аналитиками удрали. Потому что людям вообще свойственно держаться без нужды подальше от буйно помешанных. Когда мы увидим Вована с бородой, будем понимать, что ОП покинул даже штатный парикмахер. А момент этот может наступить раньше даже, чем кажется.
Вот практически наверняка я один из тех немногих, кто умудрился просмотреть это все с самого начала и до самого конца. Исключительно работа, а не желание или поиски рвотного.
И как я и спрашивал несколько часов назад – а для чего они устроили этот перформанс публичного унижения Зеленского? В чем подвох? Для чего?
Еще вопрос, чтобы больше эту тему не поднимать. А есть психиатры в моей аудитории? Он зачем под сотню раз повторял “ну, я же президент”? Реально мы заметили это на втором раунде, а дальше каждый раз вздрагивали.
Ну, и вишенка на тортик. Картинку-иллюстрацию мне прислало несколько человек, синхронно и не сговариваясь. И поголовно силовики.
Кхм…
Коли у когось трапляється публічна істерика, це викликає почуття незручності. Зазвичай, бути свідком чужого нервового зриву дуже соромно. Щодо сьогоднішньої прес-конференції у мене питання: «А чи не здалося вам, що перед нами предстала абсолютно контрольована людина, яка живе в реальності, сконструйованої для неї ворожими спецслужбами?».
Хто міг записати телефонну розмову між кримськими ментами та ФСБшним, на підставі якої він робив висновок про переворот? Ну це ж не треба бути Пінкертоном, щоб здогадатися, хто контролює в окупованому Росією Криму російських мобільних операторів. А що це за згадки про росіян, які в кулуарних розмовах розповідали йому, що з самого початку знали про спецоперацію по вагнерівцям? Що це за росіяни? Чому з ними про секретну операцію українських спецслужб розмовляє український президент? А що це за натяк, що в загибелі українських військових винен журналіст? Тобто? А Путін до смертей на фронті хоч якось причетний? Тоді чому про нього ані пари з президентських вуст.
І ще зверніть увагу, як президент знову почав пояснювати російську воєнну загрозу, спроба «ворогів» – треба розуміти, що американської воєнщини – дестабілізувати ситуацію та залякати. Що це? Звідки це взялося? Це точно не на Лубянці придумали?
Сьогодні ми побачили людину, яка вже все проє..ла, в смислі втратила все, а тепер шукає виннних, агресує та істерить. Реальність, яку транслює президент, спотворена та викривлена на російську користь. Коли в неадватний стан впадає президент – це страшно. За нього, за себе, за всіх нас.
Я доволі рідко останнім часом пишу про внутрішньоукраїнські події. Мої друзі мою позицію добре знають. Коментувати ж поточні події значно краще можуть ті, хто гостро відчуває їх, знаходячись у їхньому вирі.
Але те, що побачив сьогодні, виходить за межі…
Самодіяльний нарцис у ролі президента воюючої країни, людина, яка не може жодною мовою сформулювати бодай одну фразу, яка бреше так, що забуває, що і про що брехала півгодини тому, яка страждає від безлічі комплексів…
Усе це жахливо. Усе це дивляться та слухають західні дипломати. А про нісенітницю, повну маячню щодо «перевороту» вже повідомляє CNN.
Хоча, насправді, усе це не дивно, лише дуже прикро. Що дивує – це те, що є журналісти, які погоджуються бути статистами у цьому моноспектаклі людини, яка вважає себе актором, та ще й актором, здатним зіграти роль президента у реальному житті…
Щось спільне є у долі Саакашвілі і Зеленського.
Один повернувся додому, фактично свідомо у в’язницю, увірувавши, що вийде з неї тріумфатором.
Інший, після низки скандалів і рейтингу, що стрімко падає, вирішив теж кинутися у, здавалося, звичний бій – зачарувати пресу, повідомити сенсації та роздати чергові обіцянки.
Kansas City Shuffle закінчився провалом.
Ні, питання не в тому, що зрозуміла громадськість і чи дивилася вона це взагалі.
Питання в тотальному розчаруванні еліт.
Каша в голові і словесний понос «раптом» більше не схожі на манну небесну.
Звинувачення у всьому попередників не діють, а нерви у відповідь на запитання журналістів щодо власних провалів лише посилюють гнітюче загальне сприйняття.
Фігаро більше не вірять!
Тому не спрацювали домашні заготовки:
– відчайдушна спроба подати злив спецоперації під новим соусом «вини корупціонера і інтригана» Бурби провалилася з тріском. Відповідь Бутусова вже загрожувала навіть не потузі вчергове пропетляти, а примусовим нудизмом «короля». Фак з контрабандним вібратором.
– перенесення «на десерт» запитання про вертольоти і романтичні подорожі з зальотним коронпринцом Єрмаком переросло у перепалку з «Мішею», що кінцево перетворило світового лідера на дворову шпану в боротьбі за бутерброд.
– те, що мало стати сенсацією – «державний переворот», стало останнім цвяхом у домовину політичного майбутнього зеленських. І справа не лише в Ахметові, справи з самим Зеленським більше не захоче мати ніхто.
Захід, який досі не припинив реготати з Плану Трансформації України на 277 млрд дол, навіть слухати не буде аудіо-записи фсбшника з колишніми орлами МВД про мільярд, Ахметова і переворот. Більше того, лідер держави, у якого на порозі стоїть 100 000 російська армія, а він займається екранізацією романів Донцової, не заслуговує на жодну підтримку чи співчуття.
Бізнес, політики, інтелігенція замучилися перебувати в постійному ступорі від калейдоскопу вульгарних новин. При всій своїй аполітичності.
Непорочний Шефір, який вижив в ім‘я «президентських реформ», тупувато-загадковий міністр Лещенко, якого чи закопали, чи відкопали, а тепер вже перевертають самого Зеленського.
Зрозуміти Зеленського і його вірного Дон Кіхота Коломойського можна легко – вони або грабують і правлять, або сидять.
А от збагнути логіку усіх цих поважних, розумних, багатих, успішних людей не можу: чим Ви думали в 2019, як Ви могли сподіватися на інший результат, роблячи ставку на зеро рулетки віртуального казино, ключі від якого у чужих руках?
Воно того вартувало, героїчно допомагати сходженню на трон, а потім спільно думати, що з цим «щастям» робити і куди його подіти?
Головне, що я зрозумів з прес-конференції найвпливовішого політика всесвіту – операція зі збереження його в інформаційному міхурі з нарцисами йде успішно.
Він прийшов на зустріч із відфільтрованими журналістами у стійкому переконанні, що він досі керує реальністю. Ось такий він – чарівний єдиноріг. Від якого мліють усі принцеси, схиляють мечі лицарі, а мудреці слухають його відкривши рота. І все, що він скаже, приймається на віру і стає істиною.
А вийшло якось незручно. Народу з’явився нахабний, скривджений і роздратований віслючок. Який досі не може утримати думку довше десяти секунд. Який так і не навчився ані слухати, ані говорити без заздалегідь завченої ролі. Який не вміє тримати удар і після найменшого тичка починає скривджено кричати і зло плюватися.
Ті журналісти, які сподівалися пограти з президентом у «питання-відповідь», з подивом виявили на його місці моторошну суміш базарної торговки з агресивним, але боягузливим гопником. Для якого терпіти незручне, слухати і думати – непосильне завдання.
Його наперед переконали. Переконали в тому, що сказана ним брехня стає реальністю. Як і раніше. Просто брехні потрібно більше. Коли тебе звинувачують у зраді – оголоси зрадниками тих, кого ти зрадив. Назви боягузів воїнами, негідників – святими, а на всіх, хто тебе ображав, повісь огидні ярлики.
Саме тому він щиро вважав, що п’ята поспіль версія брехні щодо «вагнерівців» чомусь усіх переконає. А коли Бутусов замість того, щоб вдячно розплакатися і заткнутися, почав давити його питаннями щодо цілого ланцюга провалених операцій з ознаками зради, «єдинорога» заклинило. І він втратив образ «державного діяча» і притомного співрозмовника вже остаточно і до кінця заходу. Тому що реальна реальність для нього є неприйнятною. А альтернативна, у його вустах, виглядає як комедійний фільм жахів.
Ось хто його переконав таким дивним чином «послати меседж» Ахметову? Не знаю. Але впевнений, що про свою участь у змові той дізнався з новин і трохи охрінів. Він, звичайно, ще той крендель. Але будь-хто, хто святкує дні народження не в Гуті, розуміє, що для державного перевороту Рінат Леонідович не має головного – опори та підтримки. І не знаю, навіщо йому переворот, який не доживе й до вечора. Він також не знає, напевно.
А ось Владимир Олександрович вважає, що таким чином він може «натиснути та домовитися» з олігархом, який перестав йому симпатизувати. Уявляєте будь-яку іншу країну, де президент знає про змову і має в руках усю державну машину, замість запобігання, контролю та юридичної фіксації ситуації скаржиться на це журналістам?
Ти ж знаєш? Так сядь у засідку разом із сотнями тисяч своїх силовиків і чекай. Це ж подарунок? Ти що, припускаєш, що силовики не впораються? Олігарх задіє чотири танкові дивізії та повітряний десант?
Натомість розповідь про розмову (у якій фігурант не бере участі) та обіцянку передати докази американцям. Ну-ну. Нам вже однією ганьбою більше, однією менше.
Я не хочу копатися в цій купі хаотично згенерованих слів. Я просто йду найяскравішим. Але для мене найхарактернішим було не це. А те, що він не розуміє, як майстерно сам підкреслює нікчемність і марність усієї своєї веселої гоп-компанії.
Прес-конференція, що присвячена “екватору” твоєї влади. Тобто половину ти вже відмучив. І на тобі. Ти з піною на губах захищаєш цілком ймовірного «крота», а за сумісництвом голову твого «офісу». Називаєш його «цінним» та «ефективним» і розповідаєш про його «ефективні» операції.
І тут як приклад наводиш звільнення полонених… Курво, 131. Сто тридцять один. За минулої влади звільнено понад 3000, Вова. Тобі розповісти, скільки це, якщо поділити по екватору? 1500. Проти твоїх з Єрмаком 131. Ефективні, кажеш?
Усі зірвані та злиті твоєю «ефективною командою» спецоперації, усі твої кострубаті зусилля позбавили нас хоч якогось обмінного фонду. Хоч якихось аргументів. Саме завдяки вам шанси на повернення наших людей із полону стали примарними. Ох, як тобі краще було б мовчати з цього приводу. Дешева ти балалайка.
А знаєте, що тішить? Країна починає ще більше тверезіти після цього багатогодинного трешу. Звичайно, вистачає тих, хто досі намагається «злизувати росу з єдинорога», не помічаючи, що на них просто щось ллється з віслюка. Їх багато. Але багато з його виборців, хто таки знайомий зі здоровим глуздом, вже зрозуміли – дива не буде. Ось остаточно – не буде.
І про журналістів. Я радий за них. Їм тепер є остаточно з чим порівнювати. Замовляйте футболку розміром із футбольне поле. Пишіть на ній на початку «Я тобі не…» – і складайте список. Головне, щоб місця вистачило.
Бо важко спілкуватися з єдинорогом. Особливо, якщо він осел.
P.S. Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс написав з приводу всьго цього невдалого шоу – «Мені соромно за цю пресконференцію».
А нам як соромно, Ел…
Два основних відчуття від сьогоднішнього преспозорища – сором за те, що це Президент моєї держави, і страх за те, що він може з нею зробити.
Зеленський взагалі не орієнтується у базових для глави держави питаннях оборони, національної безпеки та енергетичної системи країни і не хоче в них вникати. Він бреше у кожному питанні та хамить. За його версією, у всіх проблемах в державі винні всі, крім нього самого.
Єдине, що його цікавить, – це президентське крісло, за яке він триматиметься всіма можливими засобами. І у справі збереження себе любимого він не зупиниться ні перед чим.
Тиран дозрів. Ще гірше, що тиран психологічно розхитаний, неврівноважений, без стабільної думки і бажання думати.
Слід очікувати посилення репресій і першої крові.
Єдиним можливим варіантом порятунку країни вбачаю консолідацію громадянського суспільства і патріотичних політичних сил. У питанні збереження країни на Зеленського і Ко покладатися вже немає сенсу.
1. Нічого нового, незвичайного, сенсаційного, нічого з того, що ми ще не знали. Неадекватна, закомплексована, слабка, брехлива, нікчемна особина.
2. Почалась епоха його медійного цуцвангу, коли кожен медійний хід гірший за попередній. Сьогодні це було очевидно у всій красі. Раніше цей 3,14дж його рятував.
3. Головне питання для мене особисто: хто є автором його манямірку – драгси, оточення чи спецслужби. Якщо до цього мають відношення останні, то це дуже зле, бо немає у нас спецслужб в цьому випадку.
4. Страх як головна рушійна сила. Як би він сам це не намагався приховати.
5. Підсвідомо усвідомлює, що йде шляхом янека, порівнює себе з ним, боїться Майдану, людей, втрати влади.
І це катастрофа для нього, бо ще 2 роки тому його любили, ним захоплювалися, на нього мали надію.
Це все, але крапку не ставлю.
Це ж треба так доцарюватись, щоб на твоєму фоні Ахметов виглядав майданівцем, Гордон – опозиційним журналістом, а Комаровський – більшим державником, ніж весь твій уряд.
Не знаю навіть, якщо зараз Порох з Турчиновим якусь заяву зроблять, воно точно воєнний стан введе з переляку.
А може Вінницю накаже бомбити, армія ж його “поважає”.
На випадок путча я тут, разом нас багато, ми усі – Рінати, як каже падре Олександр Дедюхін.
Еволюція чи деградація?
Щось може еволюціонувати до певних результатів, але тоді ми ж повинні побачити. Ці результати. Ви їх бачите? Я – ні.
Щось може деградувати, але тоді відправною точкою міг би бути якийсь певний (досить високий) рівень свідомості. Ви його раніше бачили? Я – ні.
Вибачте, в мене не стало часу все це слухати повністю. Я сьогодні ловила моменти прес-конференції між справами, почула багато, може не все, але підсвідомо пульсувала думка про інфантилізм. Де не еволюціонують, бо нема ні бажання, ні ресурсів. Відповіді журналістам нагадували “відгавкування” з переходом на особисте. Спілкування вийшло не відвертим, а слизьким, з оббріхуванням розвідників та вилизуванням проросійських шпигунів.
“Єрмак не має повноважень на те й на те…” Не має, але ж він робив! Нащо тримати нас за дурнів? Кіт не має права та повноважень сцяти в капці, але ж він це робить?! І що, його тепер відмазувати від цього?..
Я ще не бачила настільки ганебного поводження зі сторони будь-якого президента до будь-яких журналістів. Звичайно, і президенти бувають різні, і “журналісти” теж, але тут якесь дно, вибачте. Якщо коротко, то “ви всі винні, а я працюю на цю зарплату та на цю країну”.
Нещасна людина. Давайте їй за це подякуємо.
До речі, мабуть, не варто так часто всім повторювати фразу “я – президент України”. Вона якось не дуже асоціюється, по-перше, с впевненістю в собі та своєму статусі. По-друге, в даному випадку краще не казати про це вголос, бо та шкода, яка нанесена Україні таким “президентом”, дуже вже кричуща, щоб “я – президент” звучало з гідністю. Інколи краще помовчати.
“Я ж не Бурба? Я ж не буду зливати інформацію (по так званому держперевороту)”, – каже нам людина, яка злила інформацію ворогу Лукашенко.
Та тобі до Бурби, хлопче…
“Вважаю, що це буде велика помилка Ахметова – воювати проти своєї держави…”, – каже нам людина, дії якої інакше як війною проти нашої держави й не назвеш.
Взагалі, щастя, що держава Україна – це не Зеленський, і не Ахметов, і не Коломойський. І не Порошенко навіть, бо він ніколи й не позиціонував себе як уособлення державності. Це калька з Росії – “є Путін, є Росія”.
“Я не Янукович. Бігти нікуди не буду. І не Порошенко. На бульдозер вилазити теж не буду”. Ось він, “вирваний контекст”, бо вилазити на бульдозер можна з різними цілями. І хтось вилазить на нього в значущий для країни час за одними причинами. А хтось зі свого “бульдозеру” в той же час над Майданом та країною регоче.
Дуже багато мстивості. Дуже багато образи всередині. Дуже сильна впевненість, що президенту щось винні, і що йому дозволено те, що дозволено царю чи імператору. Я побачила людину, яка досі торгує обличчям в той час, коли треба просто працювати. Саме працювати, а не вдавати бурхливу діяльність.
Нарешті, звідки в президента України цей огидний московський акцент?
Вимкнув. Не зміг додивитися.
Коротше, все. Тепер я точно переконаний, ця поламана радіоточка до кінця терміну не досидить. Просто в силу відриву від реальності. Тут і допомагати особливо не треба буде, воно й саме впорається.
В принципі, вже можна у відставку за станом здоров’я.
Питання в тому, як мінімізувати шкоду від його дій до того.
P.S. Окремо уявляю, який емоційний вплив ця конференція спричинила на ту частину його медіапулу, яка розуміє, як воно виглядає зі сторони. Бідосі. Мені вас реально шкода.
Ну що ж, ітогі годинного спілкування Зеленського з журналістами подвєдьом.
Головна новина – це госпереворот імені Ахмєтова.
Бурба – какашка, крав вакцини, робив рємонт.
Петра згадав 6 раз – хоче посварити Зеленського з Туреччиною і Штатами руками Бурби.
Головна домашня заготовка, що призначив 2 суддів КС. Саме до них звернуться депутати-слуги щодо дати наступних парламентських виборів. Рішення Суду імені Зеленського очевидне – вони проголосують за осінь 2024-го. А Зеленський, очевидно, піде на 2 термін.
Неадекватність. Недолугість. Хамство. Рішення піти на конференцію було катастрофою.
Ініціатори майбутніх переворотів – це Банкова. Бо такого непрофесіоналізму і бедламу в країні не було ніколи.
Цитата блоку: “Ми не варьйо какоє-то”.
* * *
Після другого блоку так званого спілкування Зеленського з журналістами, стан шоковий.
Квартал 95 системно займався дискредитацією влади. Але зараз відбулася десакралізація влади в прямому ефірі. І це недобре для держави, бо влада має виглядати адекватно і викликати бодай повагу.
Янукович колись погрожував журналістам: я вам не завідую.
Зеленський сьогодні зривався, не тримав обличчя від люті. Всі ці репліки про «вашого хазяіна», «что вы смеётесь?»…
Жодної новини після годинного спілкування, окрім того, що звільняти Єрмака не буде.
Він не знає відповіді, коли ж призначать керівника САП, він не розуміє своє відповідальності щодо зірваної вакцинації, він вірить, що в лікарнях все добре. Ще й звинуватив медиків в смертях хворих від ковіду.
Замість інформації від глави держави – якісь байки і плітки.
І бреше. Бреше. Бреше.
Що всі депутати, які зараз згадують Харківські угоди, за це голосували. Я воювала проти Харківських угод, ми билися в той день з партією регіонів, членами якої нашпиговано сьогодні Офіс.
Як і звільняла заручників, якими він посмів дорікати Порошенку. Порошенка згадав вже 10 раз.
За версією уклоніста Зеленського, Турчинов здав Крим, а Порошенко – Донбас.
Головне, аби за ще свої 2,5 роки він не здав країну вже остаточно.
Він дійсно живе в інформаційній бульбашці. Він не зустрічається з депутатами окрім слуг, хоч всі попередні президенти мали діалог з парламентом як з представницьким органом украінського народу.
Бурба й розвідники – какашки. Єрмак – маладец.
Окрема подяка журналістці 5 каналу Анні Мірошниченко, яка публічно висловила солідарність з журналістами, яких не опустили до тіла.
А на Бутусові, який назвав речі своїми іменами, бо керівництво країною – це дійсно не квартал, Зеленський відверто зірвався.
Це самознищення в прямому ефірі. І навіть Наталя Мосійчук тут не врятує .
* * *
Жалюгідно.
Соромно це дивитися.
Для блага країни і офісу це краще зараз припинити. Організувати якийсь закордонний дзвінок, але негайно це припинити.
Він не готовий тримати удар, відповідати на важкі серйозні питання, зберігати обличчя. Але він зараз президент. І це бачить країна і світ. Не знаю, хто вивів його на цю «конференцію», але це дійсно – пєрєворот.
* * *
Журналісту Ballingcat Христо Грозєву соромно за конференцію Зеленського.
Нам теж. І не тому, що ми в опозиції до Зеленського.
А тому, що український президент виглядає жалюгідно і це бачить весь світ.
* * *
Зібрати журналістів для того, аби посваритися з журналістами, – це катастрофа.
Наша політична сила і я особисто перейшли в жорстку опозицію до Зеленського в перший день його президенства.
Інші йому повірили і давали шанс.
Зеленський – брехун. Він розчарував Україну.
* * *
Днями я подивилася інтерв’ю Лукашенка ВВС: брехня, погрози, хамство, амікашонство, розмови з журналістом на ти, натяки на вселенські змови і ворогів, пєрєвороти, я вам нічєго нє должен.
Вчора на прес-конференціі перед журналістами Зеленський грав Лукашенка. Все більше в цьому переконуюся. Ті ж хамство, всесвітні змови, я – президент, ти помовч, зверхність, згадування опозиції, звинувачення всіх і вся, образи.
Ця гра і досі заходить виборцю Зеленського, якому подобається Лукашенко. Простий хлопець, рубаха парєнь, всіх удєлал, плював на манери. Це відверте хамство, голос з хрипотцею, масковскій акцент в переході на російську, як і специфічний гуморок кварталу, і досі заходять тим, хто голосував за Зеленського.
Технологія, до речі, працює.
Бо вже день суспільство обговорює, хто що кому сказав на прес-конференціі, а не офшорний скандал, злив вагнерівців, економічну кризу, ковід, енергетичну катастрофу, війну на Донбасі.
За версією Зеленського, Турчинов здав Крим, Порошенко – Донбас, Бурба – операцію, через Бутусова загинули люди, через медиків провалена вакцинація.
І тільки прізвище Путіна жодного разу так і не прозвучало з його вуст. Якби не опозиція, не журналісти, не активна частина суспільства, Зеленський і його офіс вже давно будували б Білорусь в Україні.
