Москва тікає з православ’я

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Дивовижна новина прийшла з глибин Російської православної церкви. Експерти заговорили про те, що патріарх Кірілл готує оголошення Вселенського патріарха Варфоломія… єретиком. Просто аби було зрозуміло, крок цей завершить процес розколу, в якому РПЦ перебуває від моменту оголошення Автокефальної православної церкви України. Ідеться от про що.

16-17 вересня у Москві відбулася конференція «Світове Православ’я: першість та соборність у світлі православного віровчення». Головним лейтмотивом конференції було засудження вселенського патріарха Варфоломія за надання Томосу автокефальній церкві України. Збіговисько «науковців та інтелектуалів» на всю притаманну їм потужність доводили, що істин у світі існує лише дві – московська і неправильна.

По суті, метою цієї конференції було обґрунтувати «помилковість» дій патріарха Варфоломія з метою подальшого його засудження. Експерти-релігіознавці розглядають цю конференцію, як один з етапів підготовки до архієрейського собору РПЦ, що мусить відбутися 15-22 листопада цього року. Патріарх Кірілл прозоро натякнув, що на цьому соборі Вселенського патріарха Варфоломія збираються «судити» за «спотворення у вченні про першість у церкві». Результат цього “суду” може бути один. Патріарха Варфоломія оголосять єретиком.

Які наслідки це матиме, крім животів надірваних від сміху у Києві та на Фанарі – резиденції Вселенського патріарха у Стамбулі? А отут відкриваються просто грандіозні перспективи.

По-перше, Російська православна церква не є автокефалією – вона НІКОЛИ не мала Томосу Вселенського патріарха.

По-друге, Москва наполягає, ніби Київська митрополія була передана їй у 1686 р. Але правда така, що у 1686 р. Московській патріархії Фанаром була передана не повна юрисдикція над Київською митрополією, а лише право затверджувати Київського митрополита, обраного українськими ж ієрархами. У 2018 р. Вселенський патріарх скасував цю грамоту за численні її порушення РПЦ, повернув Київську митрополію собі й надав Томос про автокефалію ієрархам, які попросили його допустити їх до всеправославного спілкування. Шах і мат.

Москва наполягає, ніби у Православ’ї всі церкви повністю автономні, і що Томос українській церкві видала сама Москва у жовтні 1990 р. (до речі, митрополиту Філарету). Але правда така, що це бажалки Москви. За грецьким обрядом, видавати Томос може лише Перший престол, тобто Фанар.

Простіше кажучи. Замість грати за правилами, РПЦ намагається створити власні правила, а коли весь світ її посилає, Москва включає скаженого. У 2018 р. Москва потрапила в пастку, в яку її загнали покоління предків, що за 400 р. (!!!) не додумалися поцікавитися – де їхній Томос? Але. Замість виправляти ситуацію, РПЦ розірвала євхаристичне спілкування зі Вселенським патріархатом і оголосила патріарха Варфоломія розкольником. У цьому демарші РПЦ не підтримала ЖОДНА з православних церков у світі. Тобто реально в розкол пішла сама ж РПЦ.

Нині РПЦ готує оголошення єретиком патріарха Варфоломія (подейкують і про анафему). Очевидно, цим розкольницький статус РПЦ буде оформлений остаточно. Всім Православним церквам світу доведеться визначитися, з ким вони? Які наслідки це матиме?

Та ті, що в Україні відтоді буде лише одна реально канонічна православна церква – Православна церква України. Бо РПЦ і її філія УПЦ-МП будуть церквами НЕ православними. Їхніх служителів можна буде цілком відверто називати попами-розкольниками, а самі ці утворення – Сектою Гундяйствуючих. Або ще якось.

А далі ще цікавіше. Справа в тому, що Київська митрополія на 1686 р. включала в себе землі не тільки України, а й Білорусі й навіть частково Росії – Смоленщина. Всі ці території перелічені у Томосі. Тобто, за умовами коли на тих територіях служитимуть якісь невідомі розкольники, ПЦУ матиме всі підстави організовувати туди місіонерські місії та створювати там свої приходи. І це справа не такого вже й далекого майбутнього.

Поаплодуємо Москві.

Автори