Весна прийде – валити будемо
Зеленський таки мав рацію.
Вони фізіологічно інші. І коли їх “команду” набирали по оголошенню, в ньому, швидше за все, були вказані необхідні фізіологічні відмінності, які унеможливлюють зв’язок зі своєю країною та відчуття себе частиною єдиної нації.
У глибині їх мозку просто відсутній якийсь центр, що відповідає за те, що більш за все відрізняє людину від тварини і робить її суспільною істотою. Той, що наділяє його не тільки основними інстинктами “їсти-пити-розмножуватися-уникати небезпеки”, але й дозволяє бути частиною цілого. Ці смішні та непотрібні багатьом речі називаються “мораль”, “емпатія”, “громадський історичний досвід”, “критичність”, “колективна безпека” і “особиста відповідальність”. Ну і “свідомість”, яку ці ж люди давно спробували зробити смішним мемом.
Всю різницю я показав в цій картинці – це просто. У двох фотографіях і в двох цитатах.
На першій світлині медик 109 батальйону 10 гірсько-штурмової бригади Світлана Земліна. Ця маленька, тендітна дівчина витягла з під вогню пораненого під Шумами. І її слова, про що вона думала, коли полізла в жорсткий заміс, де тільки що загинули чотири людини. Ні про що вона не думала. Крім виконання своєї головної функції – рятувати і захищати. Це працював той самий центр мозку, який відповідає не за себе – за інших і спільне.
На другій світлині депутат ВР від “Слуги народу” Анна Колісник. Вона не під вогнем. Вона в кріслі залу Верховної Ради слухає виступ Хомчака. В якому він розповідає про посилення російської загрози та обставини загибелі 4 військових під Шумами. В черговий “провокації” росії. В умовах доктрини “просто перестати стріляти”, до якої сам же і доклав руку. І депутат пише – “Треба валити з цієї країни”. Працює простий базовий інстинкт самозбереження. Ця людина, вибрана у вищу владу країни, ніколи не буде “витягувати з під вогню” нікого, а країну тим більше.
Дівчина-медик – представник тієї частини країни, яка називається незрозумілим для багатьох словом “Нація”. Це коли усвідомлення своєї країни, історії, відповідальності за інших і за загальне дозволяє здійснювати вчинки, що ведуть до виживання суспільства. Так чинять опір ворогові, що перевершує. Так будують свою країну, а не тільки особистий добробут і кайф. Так допомагають слабким і нужденним. Так всі разом навалюються на біду. Або святкують перемогу.
Слава Богу, що структура, в якій кількість усвідомлення людей в більшості, – це Армія. Інакше Україна давно б лягла. А так у нас всіх є захист і шанс на порятунок в разі серйозного погіршення ситуації.
Дівчина-депутат реагує на рівні особистих інстинктів. Примітивно і просто. Фізіологічно. Більшість з “більшості” саме такі. Тому з цієї сторони шансів у нас немає. Вони не будуть рятувати країну. Ні в військовому, ні в політичному, ні в економічному плані. І вся ця епідемія їм до дупи. Вони вакцинуються як “публічні особи” або за гроші “правильною вакциною” і будуть водити амури в телефоні, коли хтось буде зачитувати зведення про померлих від вірусу. Ну, або напишуть в черговий раз, що “потрібно валити з цієї країни”. І вони звалять, коли вам буде зовсім зле. Без різниці війна це буде або чума. Підкоряючись інстинктам вони з’їдять, вип’ють і засвоять все, до чого дотягнуться. І звалять.
І коли ви чуєте про те, що “вони змінюються”, не вірте. Всі їх “правильні дії” – це просто “правильні слова”. Ширма, димова завіса, яку вони ставлять із інстинкту самозбереження. Щоб їм не заважали їсти-пити-розмножуватися-набивати нору. Вони просто не можуть в інший спосіб. Вони фізіологічно інші, і цим пишаються.
Що робити? Готуватися до змін. Готуватися до нового шансу і важкої роботі. І наближати все це, крок за кроком.
Ми зробили багато, але не змогли зробити головне. Розбудити сплячу частину мозку у більшості в своїй країні. Зробити їх частиною Нації.
Тому поки переважають основні інстинкти.
Тому на вершину піраміди вони підносять “фізіологічно інших”.
Але є і хороші новини. Те, що вони вже замислюються про втечу, це дійсно добре.
Оптимізму пост.
Попри 1 квітня якось сумно стало у коментарях – зневіра і ще раз зневіра…
І як тут не зневіритись, якщо моральні уроди у парламенті мріють про те, як “звалити” з країни; більше 40% продовжують довіряти телеперсонажу, який привів до ВР цих уродів; 84% українців готові до обмеження свобод заради “порядку”; на Донеччині повально голосують за “сєпара” з російським паспортом, а на Франківщині кандидат Коломойського чубиться з кандидатом… Коломойського.
Я не люблю пафос. Я ненавиджу пафос. Але подивіться на ці світлини…
➡ На першій – 23-річна Світлана з Острожчини. Коли на полі бою у районі Шумів вівся обстріл з мінометів та снайперських гвинтівок, молода лікарка-реаніматолог рятувала побратимів. Ця тендітна дівчина витягнула пораненого прямо під прицільним кулеметним вогнем.
➡ На другій – звичайна українська дитина. У свої 8 рочків вона не біжить купляти морозиво, а пише листа воїнам і пропонує їм свою допомогу. Велика дяка батькам за таке виховання!
➡ А от на третьому фото – яскрава представниця тих самих моральних уродів, і вона лише доповнює зелену когорту любителів повій, собак за комуналку та корабельних сосен.
Я не люблю пафос. Я ненавиджу пафос. Але допоки у нашій країні є такі медсестри і такі діти – нас не зламати.
Слава Україні!
“Надо валить из этой страны”, говорите?
Крамольные мысли, осмелюсь их озвучить. Как там выразилась одна из сосен партии “Слуга народа” – “валить надо”? Если бы из Украины однажды свалили и сосны, и слуги, и те, которым всегда было, есть и будет наплевать на то, что в нашей стране происходит, то мы могли быть неким аналогом Израиля. Маленьким по количеству населения, но результативным. Потому что никакая сосна бы не мешала.
Не крала бы бюджетные деньги. Не проедала бы наши налоги. Не наживалась бы на вакцинации. Не ослабляла бы нашу армию. Не плевала бы ни на эту землю, ни нам в души.
Представляете, как было бы здорово? Очистить Украину от совковости и прочего пророссийского наследия – и нас было бы мало, но мы были бы качественно иной нацией.
Удивительно: валить из страны хотят люди, которым хочется жить в стране, из которой валить не хотелось бы. Люди, которые отчаянно способствуют коррупции, хотят жить там, где эта коррупция не вторгалась бы в их собственную жизнь. Те люди, которые из года в год наживаются на дорогах, медицине, образовании, хотят, чтобы они и их дети жили в странах, где те же дороги будут в отличном состоянии. Где медицина будет на высшем уровне. И где образование будет самым лучшим.
Пусть бережет Бог ту страну, в которую все эти сосны хотели бы свалить (если это не россия), но Украине было бы легче. Маленькому, но последовательному, сплоченному, интеллектуально развитому, профессиональному, честному, самоотверженному коллективу-нации поверили бы самые сильные игроки на мировой арене.
Вот только пока из-за всякой шелухи, наводнившей и Верховную Раду, и улицы наших городов умному человеку приходится все сложнее пробивать себе дорогу.
Вона гралася в ляльки і хотіла стати вчителькою. Але несподівано для усієї рідні Світлана Земліна стала медсестрою, пішла служити у військо. 26-го березня біля селища Шуми на Донеччині під кулями вона врятувала поранених бійців. В селі, де живе військова медсестра, Суспільне познайомилися з її великою родиною та розпитало, як вдалось виховати таку сміливицю…
Фотошоп на заставці © ZeFackTy
