Служба зовнішньої розвідки Естонії про основні загрози з боку РФ для України
«Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. Проте російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки».
Публікуємо окремі висновки колег зі Служби зовнішньої розвідки Естонії, які містяться у традиційній (шостій) щорічній доповіді «Міжнародна безпека та Естонія».
«Стратегічним пріоритетом Кремля є сусідній регіон, де Україна й Білорусь мають пріоритетне значення для забезпечення сфери впливу Росії. З моменту розвалу Радянського Союзу Росія намагається забезпечити економічне й військове домінування в регіоні, відкидаючи будь-яке втручання з боку інших зовнішніх гравців».
«Росія продовжує свою агресію проти України. Росія тисне на Україну, намагаючись схилити Київ до визнання представників окупаційних сил як легітимних партнерів з переговорів. Російська окупація Криму продовжується, та, попри зусилля української сторони, прогресу у врегулюванні конфлікту на Сході України немає».
«Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. Тим не менш російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки».
«Російська сторона дедалі більше звинувачує Україну у відході від Мінських домовленостей … зокрема, критикуючи рішення українського парламенту не проводити місцеві вибори на окупованій частині Донбасу…»
«Реальність на окупованих територіях Східної України визначається окупаційною владою, яка може відновити військовий тиск на Україну у будь-який момент за допомогою збройних формувань, що керуються та оснащуються Росією. Окупаційні сили мають танки, бронетехніку та ракетні комплекси у кількості, що можуть мати лише кілька європейських держав… Наявність такої загрози на окупованій території України, як європейської держави, є чітким сигналом щодо небажання Росії відмовитися від агресії».
«Росія всебічно підтримує проросійські сили в українському політикумі, які прагнуть домогтися визнання російського суверенітету над Кримом та вирішення конфлікту на Сході України на продиктованих Росією умовах … Під час підготовки до місцевих виборів в Україні російське керівництво ще більше збільшило прихильність до політиків з лав ОПЗЖ. Давній знайомий президента Путіна, український олігарх та член парламенту Віктор Медведчук є частим гостем у глави РФ… Після таких візитів ключовий сигнал громадськості – декларування нероздільної долі та тісних зв’язків України й Росії…»
«Через діяльність з поширення свого впливу Росія розраховує допомогти українським політичним силам, що воліють тяжіти до Москви та чинять опір обраному Україною європейському шляху».
«Одне з головних завдань російських спецслужб, крім збору розвідданих в інших країнах, є вплив на іноземне населення в стратегічних інтересах Кремля».
«Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (переважно західними країнами). Усі три російські спецслужби – ФСБ, СВР та ГРУ – беруть участь в операціях таємного впливу, кожна з яких має різну спрямованість».
«Згідно з доктриною збройних сил Росії, психологічна війна є однією з трьох основних складових “інформаційного протистояння”, дві інші – це інформаційно-технічний вплив на іноземні країни (наприклад, за допомогою кібератак) та захист Росії від іноземних інформаційних операцій».
«Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (головним чином західних країн), яка триває як під час конфлікту, так і в мирний час».
«Згідно з російською доктриною, цілями психологічної війни є політичне керівництво, військові та їхні сім’ї, цивільне населення та певні конкретні цільові групи, такі, як етнічні та релігійні меншини, опозиційні групи та бізнесмени – в дружніх, нейтральних і ворожих зарубіжних країнах. Це означає, що потенційною мішенню є все населення світу за межами Росії».
«У 2020 році англомовні інтернет-портали, що контролюються ГРУ (такі, як inforos.ru, infobrics.org та oneworld.press), розповсюджували неправдиву інформацію про пандемію COVID-19, щоб підірвати зусилля західних країн встановити контроль над поширенням вірусу».
«Росія продовжує залишатися головною загрозою безпеці для західних демократій також у кіберпросторі. На додаток до шпигунства російські спецслужби активно використовують кіберпростір у своїх діях впливу, щоб спричиняти розколи в західних суспільствах, міждержавних відносинах та НАТО».
