Петро Порошенко відвідав презентацію-виставу книги «Гліб Бабич. Вірші та пісні» 24.02.2021 р. (фото, відео)
З Глібом Бабічем ми познайомилися в Катеринівці, куди я приїхав як Верховний Головнокомандувач. Тоді люди зустрічали українських військових як героїв, які взяли під контроль їхнє місто. Відбулося це зокрема зусиллям 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, взводним якої був Гліб. Добре пам’ятаю ту зустріч, і як ми раділи, що разом боронимо Україну.
А сьогодні Гліб Бабіч презентував збірку своїх віршів і пісень, яка серед наших військових стала маніфестом. Цього маніфесту правди зараз конче потребує уся Україна. Це — правда, яку приховує теперішня влада, яка говорить, що «варто лише перестати стріляти». Яка відпускає цемахів, беркутівців, вагнеріаців, а садить за ґрати Ріфів, Стерненків. Переслідують кримінально Марусю Звіробій, Юлю Кузьменко, Софію Федину і Таню Чорновол.
Але нас більше, і ми точно переможемо. Бо ми, українці, заплатили дуже велику ціну за те, щоби мати право вільно дихати. І нагадає нам про це книга Гліба Бабіча.
Цей вечір запам‘ятається нам з Мариною також пронизливими до сліз піснями «Мольфар», «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Повінь», «Не покинь», які стали відомі у виконані гурту KOZAK SYSTEM. Автором цих текстів також є Гліб.
Дорога моя улюблена хунто, дякую за віру в перемогу! Слава Україні!
* * *
Не схиливши в покорі коліна,
Не піддавшись брехні і прокльонам,
Посміхається Богу моя Україна –
В камуфляжному вбранні мадонна…
Незалежно від щільності бою,
Не хвилюйся – все буде як треба.
Щоб не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Я світанок у полі зустріну
І побачу крізь ранок бездонний,
Бог до сонця за руку веде Україну –
Камуфляжну, щасливу мадонну.
Ці пронизливі рядки належать перу Глібу Бабічу. Найталановитішого з найталановитіших. Того, чия творчість, щирість, чесність і душевність не залишать нікого байдужим.
Вчора у Центральному будинку офіцерів ЗСУ панувала мертва тиша. Всі слухали Гліба. Його поезію, його пісні. Вони про війну. Вони до мурашок, бо він знає, про що пише та співає. Він є частиною цієї війни, служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, боронив нашу з вами землю.
Люблю такі вечори, де збираються люди, які «на одній хвилі». Вчора саме так і було, коли весь зал стоячи співав Гімн України. Дякую, Глібе, за твою творчість, за теплий вечір. Ми з Мариною запам’ятаємо його надовго. Дякую за проникливу до кісток поезію та за твою любов до України.
Раджу всім прочитати збірку «Гліб Бабіч. Вірші та пісні». Все буде Україна!
Презентації не вийшло.
Вийшли дві години повної нірвани в одній енергетичній купелі. Повний зворотний зв’язок. Одне дихання і одна велика, єдина сутність.
У мене було враження, що все йде в зал не через слова і музику, а безпосередньо в душу. Це непередаване відчуття.
Я віддав все що міг. І ви прийняли це. Дякую вам.
Я вдячний всім, хто зміг прийти. Я вдячний всім, хто дивився стрім.
Найбільшою нагородою були повідомлення в месенджер з фронту:
“Ми дивилися тебе. Дякуємо!”
Це ВАМ спасибі, хлопці.
Дякуємо тим, хто був далеко і навіть не зміг подивитися трансляцію, але все одно з нами. Все одно на одній хвилі. Все одно люблять і підтримують.
Мене з ранку починає мучити совість – я не зміг приділити стільки уваги, скільки мав, кожному. Просто не мав можливості. Але я знаю, що ви мене розумієте. І вдячний за це.
І головне, це підтвердження того, що все, що я роблю, потрібно. І я все роблю правильно. І за це головна подяка!
Дякую, Святослав Бойко, Ivan Lenyo та Oleksandr Demyanenko, за феєричний музичний фінал. Це завдяки вам вийшло вивести людей на світлий позитив після важких тем. Дякую, браття!
Дякую тобі, донечко Дарка Бабіч. Для мене була честь бути з тобою на одній сцені. Коли ти читала свій вірш, мені було не просто стриматися, щоб емоції не перехлинули край. На презентації твоєї книги (яку, впевнений, чекати не довго) обіцяю зробити все, що скажеш!
Дякую Марині та Петру Порошенкам за візит. Кожен з тих, хто прийшов, важливий для мене однаково. Але йому є за що дякувати окремо. Розклад у нього у цей день був перевантаженим. І тим, хто планує його графік, вдалося (насилу) спланувати приїзд на заключну частину. Як знак уваги і поваги до ветеранської літератури. Але він вирішив по-іншому. Сказав “Це я повинен подивитися повністю”. І це – дорогого коштує. Я впевнений, що побачене і почуте допоможе йому ще краще все зрозуміти. Просто подивившись з іншого ракурсу на все. Бо попереду ще купа купа справ.
Дякую Ukr.Stream Media за надану можливість побачити це всім, хто бажає. Скоро я викладу адаптоване відео вистави з врізаними туди оригіналами кліпів.
І тепер головна подяка. По-перше, Ірину Білоцерковську. І ця книга, і ця зустріч стали можливими виключно завдяки її наполегливості, силі та таланту перетворювати ідеї в фізичні об’єкти і події. 🙂 Та всій команді, яка працювала над книгою, і Видавництву Білка.
А я отримав стимул рухатися далі. Тому наші нові зустрічі неминучі.
ДЯКУЮ ВАМ ВСІМ!
Повне відео презентації-вистави книги “Гліб Бабич. Вірші та пісні”:
