Негативні ПЛР-тести, антитіла та ризик зараження – як це пов’язано
Давайте розберемося, чому вважається, що на певний день захворювання, ще в активній його фазі, людина може бути вже не заразною, і як з цим пов’язані негативні ПЛР-тести при повній клінічній картині.
Все справа в тому, що якщо імунітет працює як слід, на певний день в крові та міжклітинній рідини концентрація антитіл, лімфоцитів та лейкоцитів сягає такого рівню, що вірус перестає або майже перестає виділятися у навколишнє середовище.
Тобто він досі встигає знаходити нові клітини-жертви, але, потрапивши в бронхо-альвеолярний слиз (сурфактант), досі швидко там знешкоджується. Можна вважати, що з цього моменту починається зцілення, тобто здатність імунітету знешкоджувати вірус стає більшою ніж швидкість його репродукції.
Тому людина, яка а) має нормальну імунну відповідь, б) не кашляє та не чхає, має значно нижчі шанси заразити когось при звичайному диханні.
І саме з тієї ж причини ПЛР звичайного мазку з ротоглотки/носоглотки може давати негативний результат. Бо за той час, що потрібен епітелію бронхів, щоб підняти слиз до верхніх дихальних шляхів, всі вірусні частинки вже будуть знешкоджені.
Але навіть в той час, коли імунна відповідь вже стала досить адекватною, при підключенні кашлю людина знов може стати переносником. Бо при кашлі слиз відходить швидше та активніше. А також більшім стає і об’єм вдиху/видиху. І, нагадаю, це за умову адекватної імунної відповіді.
При грипі вважається, що пацієнт, який не має виражених катаральних явищ (нежить, чхання, кашель), стає “безпечним” на четвертий день захворювання. При ковіді – лише на сьомий-чотирнадцятий. Зрідка – ще довше. Тобто реальним показником активності захворювання та активності імунітету може бути лише кількісний тест на рівень антитіл. І не одноразовий, а титрований, тобто в динаміці. Поки титр антитіл не почне спадати, активність вірусу можна вважати більшою за активність імунітету.
Довідково: Йдеться про імуноглобуліни М та легкий перебіг хвороби. Середньо важкий та важкий перебіг, як правило, є наслідком порушеної імунної відповіді, тоді “нормальні” строки початку/кінця виділення антитіл можуть “плавати”. І для вірної оцінки потрібні також інші інструментальні та лабораторні дослідження.
Наприклад, останнім часом при відносно легкому (в плані симптомів) перебігу він може затягнутися на кілька тижнів. При цьому відмічається невеличка загальна лейкопенія та зниження рівня лейкоцитів та лімфоцитів в розгорнутому аналізі та не дуже підвищений показник ШОЕ, що опосередковано може казати про недостатність імунної відповіді та потребує комплексної оцінки.
Коротке резюме: найбільш небезпечними для оточення в нашій ситуації є середньо-легкі/середньо-важкі хворі, які переносять захворювання “на ногах”. Бо досить важкі так чи інакше ізолюються, а легкі мають відносно короткий період виділення вірусу.
