Блаженніший Святослав: «Маємо жити так, щоби нам було не все одно» (аудіо)

Маємо жити так, щоби нам було не все одно, якими ми є людьми, і не все одно, в якій країні живемо. Бо «все одно» – означає «мені байдуже». Таку позицію висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у ефірі радіо «Марія».

 

«Український народ існує. Тому кожен, хто заперечує існування українського народу чи політичної нації, яка включає всі народи, що живуть в Україні, той суперечить дійсності», – зазначив Глава Церкви.

Предстоятель розповів, що він намагався відповідати на будь-які можливості спілкування з представниками нової влади. «Було кілька цікавих форматів. Один із них – моя зустріч із групою експертів, які працюють над певною гуманітарною політикою нової влади. Я був дуже вдячний за нагоду поспілкуватися. Вони мене попросили пояснити, що таке українська національна ідея, і я, відштовхуючись від персоналістичної філософії св. папи Івана Павла ІІ, дав відповідь у трьох пунктах», – зазначив він.

Перший, на думку Блаженнішого Святослава, випливає з постулату, що ми існуємо. Український народ існує. Тобто ми є народом, який має свою мову, культуру, традицію. Ми є народом, який сьогодні має свою державу. Існує як суб’єкт, зокрема й міжнародного права.

«Ми існуємо, ми є і маємо свою ідентичність, яка окреслена чіткими рисами», – наголосив Глава Церкви.

Другий постулат, вважає Глава Церкви, – якщо ми існуємо, то маємо певні права. «Тобто ми маємо право обирати свій шлях розвитку. Ми маємо право мати свою незалежну державу. Ми маємо право й обов’язок її захищати, навіть ціною власного життя. Ми маємо право бути почутими міжнародним товариством і бути його складовою інтегральною частиною», – вважає духовний лідер українців.

Третій постулат – інші повинні це право поважати. «Повинні поважати нашу гідність, нашу чутливість, повинні поважати шлях, яким ми йдемо, повинні поважати наш вибір», – сказав Блаженніший Святослав.

Джерело

 

“Ми маємо свою ідентичність та тотожність, яка окреслена дуже чіткими рисами!” – Глава УГКЦ Святослав Шевчук

У великому різдвяному інтерв’ю ми доторкнулися питань, як духовного, так і суспільного характеру. Плідно поговорили про резонансну промову президента України, вірогідність приїзду Папи в Україну та інцидент з прочанкою.

Відповідаючи на запитання про надмірну заполітизованість нашої країни, яка може відтінити свято Різдва Його Блаженство наголосив.

“Віруючій людині ніхто і ніщо не може затінити Різдво!” – Підкреслює Глава УГКЦ. –  “Навпаки, світло Різдва дає світло розуміння, дає можливість віднайти сенс в усіх тих подіях і обставинах у яких ми живемо! Загрози і небезпеки існують завжди! Не існує країни, яка б не відчувала своїх певних слабкостей, трудностей і небезпек, але світло Різдва, окрім небезпек дає змогу побачити і можливості!” – Підсумував Глава УГКЦ.

Доторкнулися ми і “вічної теми” питання календаря.

“Бачите, наша Церква живе в різних країнах Світу! Ми є такою глобальною дійсністю”, – наголошує Блаженніший. – “Коли ідеться про Україну, то тут я поки що, не бачу, якоїсь такої близької перспективи (для змін календаря)”.

Великого розголосу в суспільстві дістала і новорічна промова президента в якій ідеться про певну ідентифікацію. Ми поставили питання Його Блаженству: Хто ми є, на шостому році війни?

“Я намагався протягом 2019 року відгукувався на будь-які пропозиції спілкування з представниками нової влади”. – Зауважує очільник УГКЦ. –  “Було кілька цікавих форматів, один з них з групою експертів, які працюють над гуманітарною політикою. Серед експертів були і міністр культури, і його пані заступниця, інші люди. Мені було дуже цікаво, я був дуже вдячний, що мав таку нагоду поспілкуватися! Серед різних питань прозвучало і таке: Блаженніший, чи ви можете пояснити нам, що таке українська національна ідея? Я відштовхуючись від персоналістичної ідеї святого Йоана Павла ІІ дав відповідь у трьох таких пунктах.
Перше. На мою думку, усвідомлення, хто ми є випливає з постулату, що ми існуємо! Ми є народом, що має мову, культуру, традиції. Ми існуємо, як суб’єкт, в тому числі, як суб’єкт міжнародного права! І ті, хто заперечують це – розходяться з дійсністю!  Друге. Якщо ми існуємо, ми маємо певні права! Ми маємо право обирати свій шлях розвитку! Ми маємо право мати свою незалежну державу! Ми маємо право  і обов’язок захищати свою державу навіть цінною свого власного життя. Ми маємо право бути почутими міжнародним товариством і бути його складовою інтегральною частиною.  І третє, інші повинні наше право поважати!  Поважати нашу гідність. Поважати наш вибір!”

Джерело

Автор