9 грудня має шанс стати точкою неповернення для цієї влади
Очевидно, що всі основні нюанси нормандської зустрічі вже погоджені.
Бо це було “домашнім завданням Зеленського” для того, щоб він зустрівся з путіним. Саме так називав ці речі кремль.
Окупант видавав “домашнє завдання” для зустрічі президенту країни, яка 5 років підряд при минулому президентові успішно посилала окупанта нах.
І новий президент щоразу виконував “домашнє завдання”, незважаючи на приниження самого себе, свого народу, вбивства українських воїнів під час виконання “домашнього завдання”.
І що там в тому “домашньому завданні”?
Там напрацьовані пункти, про які домовляться на зустрічі.
Фактично домовлено вже, а на зустрічі може уточнять якісь нюанси, зеленський впаде перед х*йлом на коліна, та й на тому закінчать.
Які ці пункти? Вони секретні?
Може й секретні, але їх основа вже озвучена, просто треба слухати.
Наприклад, “просто пересунемо кордон” ближче до Дніпра, тобто відведення українських військ в чисто поле по всій лінії розмежування і здача нових українських міст і сіл.
Наприклад, проведення “виборів” під дулами автоматів моторол. Але зеленській жи обіцяв… А ви уважно послухайте, що зараз говорить пристайко. Він каже, що українська сторона на час виборів готова контролювати кордон з росією не самостійно, а згодна на спільний кордон з ОБСЄ. То ж ви розумієте, як це буде виглядати фактично? Це якийсь чувак медведчука буде в спільній групі контролю з сліпо-глухо-німим ОБСЄ, яке підтвердить, що не стріляли, і їх десь не допустили до позицій, але в цілому все заіпісь.
Підтвердженням цього припущення можна зацитувати ще один висер пристайка про те, що внутрішньопереміщеним особам з Донбасу дозволять (чи хочуть дозволити) голосувати дистанційно, електронно. Що це означає? Це означає, що провести вибори під дулами автоматів моторол – це основне завдання, і не треба там бачити ніяких внутрішніх мігрантів, щоб не підривати “законність” проведення “виборів”.
Про що ще домовились?
Про пенсії, відновлення Донбасу, звісно, за гроші українських платників податків, за те, що ми будемо платити репарації бойовикам.
І про те, що буде загальна і всеосяжна амністія бойовикам. І завтра ті, хто вбивали українців на Донбасі, будуть спокійно роз’їжджати по Харкову чи Києву і вбивати українців там.
Почитайте Сівоху, він не отсебятіну несе, а гне політику “партії”.
Ось такі от приблизно домовленості.
І не треба чекати 9 грудня, щоб в цьому переконатися.
9 грудня можна почекали лише для того, щоб побачити, як нікчемний клоун буде падати на коліна (в переносному значенні) перед х*йлом, як станцює калінку-малінку на костях Героїв, що віддали життя за свободу України.
Подумалось, вот: ведь переданные нам РФ “катера” – это универасльная формула того, как РФ будет “передавать” нам Донбасс. Все скручено, вынесено, балки подпилены, ремонту не подлежит, может, списать в утиль, но нельзя, ведь зеленые долбое*ы взяли эту ху*йню “на ответственное хранение”.
Собственно, та же фигня нас ждет, когда которышка подпишет капитуляцию (и давайте не будем себя обманывать – до жопы все эти вече и марши против капитуляции. Их игнорируют, а от нас отмахиваются как от надоедливой мухи. Пока не будет сожжен кортеж или хата какого-нибудь хрена из ОП, мы – ничто в их глазах). Впрочем, я не призываю, я лишь констатирую. Я уже давно зае*ался к чему-то призывать 🙂 .
Все, что было интересно россиянам на Донбассе, уже тыщу раз вывезено в РФ, вплоть до автоматов по продаже кофе (было где-то эпическое видео кофе машины откуда-то из необъятных российский е*еней, которая прелагала каву та капучіно и просила гривни). Все, что не может быть вывезено или не приносит пользы, будет уничтожено. Ба, да уже затоплены шахты и распилены на металл заводы. Донбасс – это уже пустой каркас бывшего промышленного региона, его балки уже подпилены, и он уже непригоден к эксплуатации.
А в ближайшее время мы подмахнем бумажку, по которой обязуемся его бережно хранить и ублажать. Переможенька, чо.
Timeo Danaos et dona ferentes… / Бойтесь данайцев, дары приносящих…
Завтра в порт Очакова войдут три наших корабля, а в соцсетях и в публичной плоскости будет радостное ликование по этому поводу. Ура-ура, вроде бы как нагнули Путина, вроде бы как корабли вернулись.
Вот только поводов для радости нет, есть повод для грусти и тревоги. Никто и никогда не делает ничего “просто так”, а уж русские – так в особенности.
Тут самое главное и ключевое – это не экспромт русских, не сюрприз. Это было согласовано, это было проговорено, Зеленский даже бриться перестал. Запомним и зафиксируем – Зеленский не просто знает о возврате кораблей, он готовится к этому “торжественному” событию.
С политической точки зрения, прием кораблей на “ответственное хранение” – унижение нашей страны. Прием НАШИХ кораблей от русских на ОТВЕТСТВЕННОЕ ХРАНЕНИЕ?! ШТА?
С военной точки зрения, эти три корабля теперь нужно будет многие месяцы восстанавливать, да и боюсь, что восстановить их будет нерально. Кто пойдет служить на эти корабли? Какие там “жучки”? Какие диверсии сделаны с корпусами?
С правовой точки зрения, мы резко терям аргументы на полях международного трибунала. Про пробоины в корпусе от бового применения вооружения все помнят?
Все это сделано ради встречи в нормандском формате. Отвод войск, сдача территории, сдача интересов страны в международных трибуналах.
Все сделано ради измены.
Командир 128-й горно-пехотной бригады Евгений Коростылев был ранен на передовой несколько дней назад и, к сожалению, умер во вторник утром.
Сегодня — середина дня среды.
Послы Франции, Германии, Великобритании и США выразили соболезнования в связи со смертью командира 128-й отдельной горно-штурмовой бригады полковника Евгения Коростелева.
В Мукачево в связи с гибелью Коростылева 19 ноября объявлено Днем траура, так распорядился городской глава Андрей Балога.
На странице Порошенко — соболезнования.
На странице президента Зеленского — тишина. По Украине прошли дожди, и тихонько, без лишнего шума, подписан указ о награждении Коростылева, чтобы не возмущались.
Официальных заявлений никаких нет.
Почему?
Ну потому что у нас перемирие. У нас отвод войск. У нас всё хорошо, мы как никогда близки к миру. Вот сейчас 9-го декабря мы съездим, обо всём договоримся, и всё будет хорошо, вот увидите.
Иными словами, как говорил герой моего любимого фильма «Монти Пайтон и Священны Грааль»: сегодня такой прекрасный день, давайте не будем о том, что кто-то там где-то кого-то убил…
Команда Зеленского продолжает конструировать альтернативную реальность для зрителей телеканала «Один плюс один». У нас всё хорошо. Всё замечательно. Никаких происшествий. Расходитесь, не на что смотреть. Мир вот-вот наступит, наши мальчики уже перестали погибать. Ну хотя бы в телевизоре. Экономический рост неизбежен, догоним и перегоним Швейцарию, ну или хотя бы Приднестровье. Ну хотя бы в телевизоре. Реформы продвигаются как никогда успешно, по крайней мере в телевизоре.
А платёжки, смерти, сдачу национальных интересов и закупку электроэнергии в России по телевизору не показывают, а значит их не существует.
Я думаю, у нас есть только один шанс. “Ночь голубых экранов”. В один момент по всей стране люди с топорами выходят на улицы, начинают врываться в чужие дома и топорами рубить телевизоры.
Правда, есть шанс, что тогда оживут радиоточки и громкоговорители экстренного оповещения, и оттуда донесётся хорошо поставленный голос Владимира Зеленского, ну или там может другого кого подберут, с мужественным баритоном.
И он скажет:
«ОТ ЗЕЛЁНОГО ИНФОРМБЮРО. В СТРАНЕ ВСЁ ХОРОШО. В БАГДАДЕ ВСЁ СПОКОЙНО. МИР ВОТ-ВОТ НАСТУПИТ. ПРЕЗИДЕНТ ВЫРАЗИЛ УВЕРЕННОСТЬ В УСПЕШНОМ ПРОДВИЖЕНИИ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕССА…»
Так что даже не знаю, если честно, у меня всё ещё нет чёткого плана, что делать и что конкретно рубить топорами.
Фак(т) перший. У Конгресі за зачиненими дверима допитали співробітника Держдепу США Девіда Холмса. Він повідомив про дзвінок між Трампом та американським послом в ЄС Гордоном Сондландом, під час якого останній заявив, що Зеленський “заглядає вам до рота” (в оригіналі “loves your ass” – любить вашу дупу) і зробить “все, що ви його попросите”.
Фак(т) другий. Погоджена дата саміту у Нормандському форматі – 9 грудня. Відповідаючи на одне із запитань щодо цієї зустрічі, Лавров заявив: “Це стало можливим завдяки тому, що Путіну вдалось переконати Зеленського піти назустріч Донбасу”. Читай: виконати кремлівські хотєлки.
Я не голосував за Зе, але чому так соромно МЕНІ? Після двох Майданів був впевнений, що в Україні живуть сильні, розумні та самодостатні люди. Куди вони поділись сьогодні і чому настільки спокійно спостерігають, як українського президента (я наразі не про прізвище, а про посаду) тримають у світі за трампівську та путінську підстилку одночасно? І чи можна його з легким серцем відпускати у Париж, де він, у кращому випадку, виконає роль українського “експерта” на російському телебаченні, а у гіршому, продовжить робити те, чим займався останні 15 років – зображати пародію на президента. І це після того, як від одного прізвища Порошенка у Путіна розпочинався нервовий тремор, а Україна з пристойною швидкістю рухалась в сторону Євроатлантичних структур.
Як ящірка залишає свій хвіст, коли в нього вчепляється хижак, так і ми вимушено залишили частину свого тіла для того, щоб вижила ВСЯ Україна. Наразі ж таке враження, що нам знову хочуть пришити старий хвіст та ще й навішати на нього тонни скрєп, лопат з блінами та кремлівських забаганок.
Вистоїмо? Авжеж, і хвіст новесенький відросте. Просто як біатлоніст, що дає маху при пострілі та робить штрафне коло, так і ми періодично кружляємо по закапелках, хоча могли й стріляти влучно, й рухатись швидко. Але такі ще в нас пороблені біатлоністи – що тут вдієш. 🙂
9 грудня має шанс стати точкою неповернення для цієї влади, і треба, щоб вона це зрозуміла. А от що чекатиме Вову на батьківщині після Парижів – лавровий вінок чи йолка, залежить не тільки від нього, але й від нас.
