Перший візит до США предстоятеля ПЦУ митрополита Київського і всієї України Епіфанія (фото, відео)
Митрополит Епіфаній: мир за будь-яку ціну не породить справжній спокій в державі
Мирослава Ґонґадзе / “Голос Америки”
Митрополит Епіфаній здійснює свій перший візит до Сполучених Штатів Америки в якості Предстоятеля Православної Церкви України. Ми (Мирослава Ґонґадзе / “Голос Америки”) поспілкувались з митрополитом про найбільш нагальні виклики для Православної Церкви України, переслідування священників на окупованих територіях а також про можливості досягнення миру на сході України.
Наводимо деякі з найцікавіших моментів інтерв’ю митрополита Епіфанія Мирославі Ґонгадзе .
Мирослава Ґонгадзе: В грудні виповнюється рік з того часу, як Ви стали Предстоятелем Православної Церкви України. Що стало найбільшим викликом за цей час?
Митрополит Епіфаній: У нас є багато і внутрішніх і зовнішніх супротивників, але ми зуміли зберегти протягом цього часу нашу загальну єдність. Нещодавно було вже остаточно прийняте рішення з боку Елладської Православної Церкви. Що таке визнання? Загалом, визнання – це акт проголошення автокефалії що було вже звершено Вселенським Патріархом Варфоломієм під час вручення томосу на Фанарі і першого співслужіння офіційно з нашою Православною Церквою України.
Далі через Вселенського Патріарха ми вже маємо євхаристичне єднання з іншими помісними православними церквами, які поступово просто долучаються до визнання цього Акту проголошення автокефалії Української Православної Церкви
М.Ґ: Все ж таки, були моменти, коли був ризик, що Україна так і не отримає томосу
Митрополит Епіфаній: Протягом 2018 року велися тривалі переговори і ми знаємо, що постійно змінювались навіть певні дати прийняття рішення з боку Константинопольського Патріархату. Тому всі до кінця навіть не розуміли, яким чином можливо втілити в життя об’єднання трьох гілок українського православ’я, які були до цього часу розділені, практично не спілкувалися, ніколи не сідали за єдиний стіл переговорів.
І ось це трапилося 15 грудня. Для мене теж це було неочікуваним, тому що я не готувався до цього, але оскільки я був обраний як один із кандидатів на Предстоятеля Православної Церкви України і на соборі більшістю голосів, у демократичний спосіб, це було надано мені. Я прийняв це як послуг церкви
М.Ґ: Що зараз відбувається з Українською Православною Церквою на окупованих територіях – в Криму та на Донбасі
Митрополит Епіфаній: На окупованих територіях щодо Української Православної Церкви ми бачимо переслідування і гоніння. В Криму відбуваються такі безпрецедентні речі де не лише захоплюють, а, за допомогою судів, поступово, крок за кроком, знищують.
Ми звертаємося в різні міжнародні інституції, озвучуємо це і в Сполучених Штатах Америки і в Європі. Навіть є певні рішення з боку таких впливових європейських та американських інстанцій. На жаль, Росія не зважає на ці рішення і поступово намагається практично знищити присутність Української церкви в окупованому Криму.
І, можливо, найгірша ситуація є на сході України, на Донбасі тому що там справді відкрито переслідують наших священнослужителів, які в більшості змушені були покинути окуповану територію. Інші, можливо, десь зараз звершують богослужіння підпільно, таємно. Їх викликають на допити, залякують, примушують проходити так звану перереєстрацію але ми цього не робимо тому що ми не визнаємо ці структури які зараз намагаються вчиняти такі неправомірні речі по відношенню до представників нашої церкви.
Ми будемо і надалі боротися у правовому полі.
Ми не хочемо війни, ніхто не хоче війни, тому що війна породжує страждання. Ми прагнемо миру, але миру справедливого, тому що мир у неволі – це також мир, але українці цього миру не приймуть. Чому? Тому що протягом цих останніх 5 років на вівтар нашої Незалежності покладено вже десятки тисяч найкращих життів наших синів і дочок і тому не маємо права цього забути і за будь-яку ціну прийняти мир, який не породить справжній спокій у нашій українській державі.
Розпочався перший візит Предстоятеля Православної Церкви України до Сполучених Штатів Америки
18.10.2019. Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній та очолювана ним офіційна делегація Православної Церкви України, до складу якої, зокрема, ввійшли архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, заступник Голови Управління зовнішніх церковних зв’язків, та Андрій Мацола, Голова ради меценатів «Митрополичого Фонду Православної Церкви України» прибули до США.
В міжнародному аеропорту ім. Джона Кеннеді м. Нью-Йорк, Його Блаженство зустрів архієпископ Вселенської Патріархії в Америці Високопреосвященний Елпідофор.
17 жовтня 2019 року Блаженнійший Митрополит Епіфаній та делегація розпочали свої відвідини Нью-Йорка з особливого місця – храму на честь святого Миколая Американської Архієпископії Вселенського Патріархату, який розташований на території Всесвітнього торгового центру в Манхеттені.На сьогодні храм ще перебуває у стані будівництва. Попередній однойменний храм був зруйнований внаслідок жахливого теракту 11 вересня 2001 року, коли Південна та Північна вежі Всесвітнього торгового центру зазнали нападу терористів. Ця церква – єдина будівля, яка не була частиною оригінального комплексу Всесвітнього торгового центру і яка була повністю знищена в результаті атак.
Також Предстоятель спільно з усією делегацією відвідали меморіальний комплекс та музей, які присвячені жертвам трагедії 11 вересня. Офіційно встановлено, що загинули понад 3 000 людей, серед них 12 українців. Імена загиблих увіковічені в пам’яті цілої країни та вписані на меморіальних дошках скорботи.
Митрополит Епіфаній зустрівся з Постійним представником України при ООН Володимиром Єльченком
18.10.2019. Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 17 жовтня 2019 року розпочав офіційні заходи в США зі зустрічі з Володимиром Єльченком, Постійним представником України при ООН, та Олексієм Голубовим, Генеральним консулом України в Нью-Йорку.
Українські дипломати привітали Православну Церкву України з рішенням Собору ієрархів Елладської Церкви про визнання автокефалії та початком євхаристійного єднання між двома Церквами.
Під час зустрічі сторони обговорили актуальні виклики, які стоять перед Українською Церквою, зокрема спроби втручання Росії в процес становлення Православної Церкви України.
«Українські дипломати запевнили, що надаватимуть всебічне сприяння ініціативам Православної Церкви України на міжнародному рівні.
Зі свого, боку ми розуміємо важливість внеску, який наші дипломати роблять щодня задля згуртування світової громадськості на захист України й задля стримування російського агресора, і молимося за них», – написав Митрополит Епіфаній на своїй сторінці у фейсбуці.
Також Предстоятель побажав, щоби наша держава й надалі розбудовувала добрі відносини на міждержавному рівні, а Представництву України при ООН і Генеральному консульству в Нью-Йорку – міцності та Божої допомоги в захисті інтересів України.
Предстоятель зустрівся з представниками Альянсу цивілізацій ООН
18.10.2019.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній в рамках свого візиту до Сполучених Штатів Америки зустрівся з представниками Альянсу цивілізацій ООН – міжнародної організації, яка вже 15 років займається налагодженням міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного діалогу.
В зустрічі взяли участь Верховний представник Альянсу Мігель Анхель Моратіно та представники офіційної делегації Православної Церкви України, а також долучився Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко.
Пан Моратіно привітав Митрополита і Українську Церкву з важливими подіями у її житті, які відбулися протягом попереднього часу та сприяють її розвитку. «Для нас є честю та радістю вітати Вас, як Предстоятеля Православної Церкви України, в нашому офісі», – зазначив пан Моратіно.
Його Блаженство висловив подяку Верховному представнику Альянсу та наголосив на його важливій ролі в розбудові міжконфесійної толерантності в світі.
Під час зустрічі сторони обговорили релігійну ситуацію в Україні, зокрема утиски, яких зазнають громади ПЦУ на тимчасово окупованих територіях.
«Україна понад 300 років була в духовному рабстві. Сьогодні ми маємо незалежну автокефальну Українську Церкву. Проте на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також в Криму, зберігається складна ситуація з громадами ПЦУ, які діють підпільно або напівпідпільно під загрозою фізичної розправи чи навіть смерті, – зазначив Предстоятель Православної Церкви України. – Ми порушуємо це питання на державному та міждержавному рівнях, бо право вільного вибору віросповідання є базовою свободою людей по всьому світу».
Пан Моратіно запевнив Блаженнійшого Митрополита Епіфанія у наданні підтримки з боку Альянсу цивілізацій ООН, в тому числі консультування та сприяння в організації переговорних процесів на дипломатичному рівні, а також щодо ініціювання обговорень питань свободи віросповідання на тимчасово окупованих територіях України на заходах, організованих Альянсом, із залученням української сторони.
В Нью-Йорку відбулася зустріч української громади з Предстоятелем Православної Церкви України
19.10.2019.
В Нью-Йорку відбулася зустріч української громади з Предстоятелем Православної Церкви України Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм та прийняття на його честь, організовані Українським Інститутом Америки в співпраці з Українським конгресовим комітетом в Америці (УККА).
Обидві організації є впливовими національними об‘єднаннями, які опікуються інтересами українців у США.
Український Інститут Америки працює з 1948 року та займається збереженням пам’яток української культури й налагодженням американсько-українських культурних зв’язків. Він активно допомагає студіюючій молоді та українцям, що селяться в США.
Український конгресовий комітет в Америці (УККА) діє з 1940 року та нині говорить від імені понад 1,5 мільйона американців українського походження. У складі УККА на сьогодні перебуває 22 організації – соціальні, ділові, гуманітарні, ветеранські, освітні, релігійні та інші. Усі вони сприяють тому, щоби об’єднаний голос українців почули в Конгресі США.
Зустріч та прийняття мали урочистий характер, до почесних гостей долучився Архієпископ Америки Елпідофор, який виголосив коротке вітальне слово. Також на заході були присутні українські дипломати – Володимир Єльченко, Постійний представник України при ООН, та Олексій Голубов, Генеральний консул України в Нью-Йорку.
Слова вітання прозвучали від імені Інституту та Комітету. Далі Блаженнійший Митрополит виголосив слово та відповів на низку питань.
Предстоятель ПЦУ нагородив Український Інститут Америки Благословенною грамотою з відзнакою, які передав Президенту УІА Катерині Наливайко, а також вручив Орден архістратига Михаїла I ступеня меценату Юрію Чопівському, члену Ради директорів Інституту.
У свою чергу від імені УІА Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію було вручено грамоту та знак почесного члена Інституту.
Предстоятель висловив вдячність за організацію гостинного прийому та благословив усіх на плідну роботу.
Урочисту частину заходу завершив нью-йоркський хор “Думка”, який є одним з символів української громади США та послом української культури в Америці, виконавши “Молитву за Україну” – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
Спілкування Блаженнійшого Митрополита з громадою продовжилося під час прийняття.
Слово Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, виголошене під час зустрічі з українською громадою в Нью-Йорку
19.10.2019.
Преосвященні владики, всечесні отці! Дорога українська громадо, шановні гості, брати і сестри, пані та панове!
Слава Ісусу Христу!
Найперше хочу подякувати керівництву Українського Інституту Америки, а також Українському Конгресовому Комітету та всім, хто приготував цю нашу зустріч. Мені дуже приємно тут, у Нью Йорку, зустрітися з українською громадою – вперше як Предстоятелю Православної Церкви України.
Переконаний, що всі ви з великою турботою і переживанням, з молитвою слідкували за церковними подіями минулого і цього року, особливо за Об’єднавчим Собором у Святій Софії Київській, врученням Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію Православної Церкви України, її становленням і розвитком.
Чому автокефалія Української Православної Церкви є надзвичайно важливою?
Від самого початку Християнська Церква розвивалася, будучи відкритою для всіх народів і націй. Пам’ятаємо, що найпершим виявом дії благодаті Святого Духа, Який у день П’ятидесятниці зійшов на апостолів, був дар мов. Проповідь про Господа Ісуса Христа відразу зазвучала різними мовами, щоби кожен своєю рідною мовою міг почути Євангеліє.
Тому з одного боку всі православні християни належать до Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви, бо Помісні Церкви не є і не можуть бути ізольованими одна від одної, або існувати лише як певна співдружність чи конфедерація. З іншого боку, враховуючи історичні, національні, державні та інші умови земного буття, існують автокефальні Помісні Церкви. Їхнє виникнення та розвиток пов’язані як з національною ідентичністю, так і з державним статусом відповідних народів.
Таким чином з одного боку всі ми – єдина Православна Церква, але разом з тим існують грецька і арабська, болгарська і румунська, грузинська і сербська та інші національні традиції Православ’я. Серед них – і українське православ’я.
Український народ – окремий народ, який має свою глибоку історію, власну мову, самобутню культуру. Який протягом століть боровся проти іноземного поневолення і в наш час відновив свою державну незалежність. Соціологічні опитування свідчать, що понад 70% наших співвітчизників сповідують православну християнську віру. Отже ми мали всі передумови для існування автокефальної Української Православної Церкви. Чому ж мрія про єдину і визнану Помісну Українську Церкви здійснилася лише зараз, чому продовжується боротьба щодо її утвердження?
Як ви добре знаєте, Московське царство, хитрістю та підступом у XVII ст. підпорядкувавши собі Україну, робило все можливе, щоби підпорядкувати собі і Київську Митрополію. З порушенням канонів Москва анексувала нашу Церкву 1686 р. і відтоді аж дотепер робила і робить все можливе, щоби мати панування над нею.
Чи є якісь церковні, духовні причини таких дій? Насправді немає! Причина полягає в прагненні Москви через підпорядкування Української Церкви Російській мати духовну владу над нашим народом, а через це – утримувати над нами і своє мирське панування.
Росія насправді не визнавала раніше і не хоче визнавати тепер, що український народ є окремий народ, а не частина «великого російського народу». На цій підставі там вважають, що не може бути ані Помісної Української Церкви, ані справді незалежної Української держави.
Московські політики, світські та залежні від них церковні, мріють про відновлення Російської імперії. Яку без панування над Україною відновити неможливо. Саме тому в усіх сферах Росія вела агресивну політику щодо України – спочатку більш приховано, а потім – відкрито, розпочавши неоголошену війну проти нашої держави, окупувавши Крим і захопивши частину Донбасу.
Для багатьох залишається незрозумілою остаточна мета цієї агресії, але для нас вона ясна і зрозуміла – відновити імперію з центром у Кремлі, зробити Росію глобальним центром впливу. Щоби не лише Україна чи навіть інші країни, що були під владою Радянського Союзу, але щоби і половина Європи та країни практично в усіх частинах світу були залежними від кремлівської волі – щонайменше так, як це було протягом другої половини ХХ століття.
Отже наша здатність зараз зупинити агресора, наша здатність зберегти свободу та демократичний устрій держави – це не лише наше приватне питання чи навіть питання європейське. Насправді це ключ до глобальної безпеки на майбутні десятиліття чи навіть більше. Якщо агресор не буде зупинений і подоланий – він піде далі, і перспектива ІІІ Світової війни, навіть ядерного конфлікту, – з теоретичної можливості перетвориться на повноцінну безпосередню небезпеку.
Відтак і питання духовної незалежності, справа утвердження автокефальної Помісної Української Православної Церкви – це питання глобального значення.
Проголосивши Томос про автокефалію Православної Церкви України Вселенський Патріархат навічно всеправославно утвердив на церковному рівні суб’єктність українського народу і українського православ’я, підтвердив і закріпив нашу незалежність від Москви. Завдяки цьому розпочався процес визнання автокефалії нашої Церкви іншими Церквами-Сестрами, першою з яких стала Церква Греції. Я переконаний, що у недалекому часі таким шляхом пройдуть також інші Помісні Церкви, і навіть сама Московська Патріархія колись у майбутньому буде вимушена визнати справедливість ухваленого Вселенським Патріархатом рішення.
Наш новий статус відкриває перед Українською Церквою нові перспективи – як внутрішні так і зовнішні.
Найперше, він дає можливість продовжити об’єднавчий процес, розпочатий 15 грудня 2018 р. на Соборі у Святій Софії. Православна Церква України вже об’єднує, згідно з даними соціологічних опитувань, більшість православних віруючих, а до Московського Патріархату себе зараховують менше 15% опитаних. І цей процес об’єднання навколо нашої Церкви триватиме. Хоча він не буде швидким чи простим, але він – об’єктивний і незворотній. Ми принципово хочемо, щоби все відбувалося добровільно і мирно, та робимо для цього все від нас залежне. Бо лише таке об’єднання буде справжнім, усвідомленим, а тому – остаточним.
Ця єдність, в свою чергу, сприяє консолідації українського суспільства, перешкоджає планам агресора розпалити серед нашого народу будь-яку ворожнечу – релігійну, етнічну, тощо. Єдність православних в Україні, наша тверда і послідовна позиція співпраці з іншими Церквами і релігійними організаціями, підтримання діалогу, – все це особливо має цінуватися, беручи до уваги скільки конфліктів та повноцінних воєн у світі відбулося і досі точиться на основі релігійної чи національної ворожнечі.
Як невід’ємна частина громадянського суспільства наша Церква відчуває свою відповідальність перед Богом і українським народом у справі розбудови кращої держави. Боротьба з корупцією, зокрема через формування культури її несприйняття, підтримка ініціатив, спрямованих на утвердження справедливого судочинства, на поліпшення рівня життя людей, заохочення членів Церкви до милосердя і благодійності, налагодження системної підтримки для найбідніших та безпритульних, розширення освітньої та просвітницької діяльності, зокрема робота з молоддю, щоби нові покоління знаходили своє місце в церковному житті та зростали активними громадянами – це є ті завдання, які ми перед собою ставимо в цій площині.
Чи зможемо ми досягти успіху? Самі чи поодинці – ні. Але об’єднавши зусилля, знання, таланти і можливості – безперечно зможемо. Принцип соборності як способу життя і взаємодії в Церкві, як механізм, який дозволяє належним чином і надавати права, і покладати відповідальність – цей принцип для нас є фундаментальним. Ми прагнемо бути тією Церквою, яка відкрита для всіх і де кожен православний віруючий матиме можливість не лише звершити церковні обряди, але і бути повноцінним учасником громади. Ті рамки, в які православ’я було загнане в імперський та радянський період, та штучна зовнішня ізоляція, у якій перебувало українське православ’я у попередні десятиліття – тепер не можуть і не повинні нам перешкоджати в розвитку Церкви.
Як і для кожної справи загалом, для того, щоби реалізувати ті завдання, які ми бачмо перед собою, потрібні дві основні речі – талановиті, освічені та кваліфіковані працівники і належні матеріальні ресурси. Бо можна написати найкращі плани, але якщо їх не буде кому втілювати в життя, вони так і залишаться ідеями. Також і найкращі працівники з гарними планами не досягнуть успіху, якщо їхня праця не буде підкріплена належною матеріальною базою та фінансуванням.
Ось чому як Предстоятель я бачу перед собою, окрім низки інших, два важливих напрямки діяльності. Це – освіта і забезпечення потреб життя та розвитку Церкви.
Цілком очевидно, що нам потрібні освічені та відповідні до вимог сучасності священнослужителі. Але це лише частина того, про що я кажу, думаючи про освіту. Я переконаний, що для сталого розвитку Церкви на майбутні десятиліття і далі нам потрібно, щоби через Церкву і у зв’язку з Церквою стало можливим здобувати освіту та провадити наукову діяльність у значно ширшому контексті. Нам потрібні соціальні працівники та спеціалісти з комунікацій, фахові юристи та управлінці. Давня Києво-Могилянська Академія була місцем формування не лише церковнослужителів – маю сподівання, що таку потужну освітню інституцію загальноукраїнського масштабу і належного світового рівня ми будемо здатні створити в майбутньому.
Для розвитку матеріальних можливостей церковної праці я ухвалив рішення створити Митрополичий фонд Православної Церкви України. Ця структура повинна об’єднати зусилля всіх, хто не байдужий до майбутнього нашої Церкви та бажає зробити посильний внесок у її розбудову. В основу роботи фонду ми закладаємо принципи прозорості та підзвітності, одна з найкращих аудиторських компаній світового рівня буде залучена до спостереження за правильністю розподілення зібраних фондом ресурсів. Для налагодження взаємодії з нашими прихильниками закордоном ми плануємо невдовзі організувати відповідні неприбуткові структури також в Америці і Канаді. Всіх, хто бажатиме долучитися до формування відповідних напрямків роботи Митрополичого фонду, до підтримки конкретних програм – від надання гарячого харчування безпритульним до міжнародної діяльності у справі захисту свободи релігії, особливо на окупованих територіях, від підтримки розвитку церковної освіти – до розбудови парафій на сході України, у прифронтовому Донбасі – всіх з радістю запрошую до співпраці.
На цьому я хотів би звершити свій виступ та із задоволенням відповім на питання.
Ще раз хочу від всього серця подякувати Українському Інституту Америки за чудове місце, надане нам для зустрічі, подякувати всім, хто зробив її можливою та всім вам, хто сьогодні зблизька чи здалеку прибув щоби розділити радість нашого спілкування.
Нехай Боже благословення перебуває над вами!
Слава Господу нашому Ісусу Христу!
І слава Україні!
Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію вручено шановану відзнаку – «Нагороду Афінагора з прав людини»
20.10.2019.
19 жовтня 2019 року в Нью-Йорку відбулося урочисте зібрання Ордену святого апостола Андрія – Архонтів Вселенського Патріархату в Америці, під час якого Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія відзначено «Нагородою Афінагора з прав людини» («Athenagoras Human Rights Award») за 2019 р.
Ця нагорода була заснована у 1986 році Національною радою Ордена святого апостола Андрія – Архонтів Вселенського Патріархату в Америці, її лауреати визначаються щорічно Комітетом з числа духовенства і мирян. Відзнака вручається особі або організації, яка «своїми діями, намірами і самовідданістю послідовно демонструє турботу про основні права та свободи віросповідання для всіх людей». Лауреатами цієї високої нагороди в різні роки були 39-й Президент США Джиммі Картер, 41-й президент США Джордж Буш і його дружина Барбара Буш, лауреат Нобелівської премії миру Михайло Горбачов, Матір Тереза з Калькутти та інші.
В 2019 році нагородою відзначено Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
«Ми вітаємо Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з «2019 Athenagoras Human Rights» – нашою найвищою відзнакою. «Вручаючи цю нагороду, ми не тільки вшановуємо Його Блаженство, але разом із ним вшановуємо й 45 мільйонів людей побожного українського народу, їхню боротьбу за незалежність, самовизначення та їхнє найважливіше цьогорічне досягнення – Томос про автокефалію Православної Церкви України», – привітав Його Блаженство Національний командор Ордену Святого апостола Андрія – Архонтів Вселенського Патріархату в Америці доктор Ентоні Лімберакіс. – «Говорячи словами Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, які Він сказав після підписання Томоса про автокефалію Православної Церкви України, “благочестивий український народ чекав цього благословенного дня протягом століть. І ось, повнота часу прийшла й до них. Так само, як і до інших багатьох православних людей, які, щоб насолоджуватися священним даром свободи, незалежності та самоврядування, мусили звільнитися від будь-якої зовнішньої залежності й втручання, що не давало їм плекати й поважали власну ідентичність” – воістину глибоке і влучне твердження Його Всесвятості».
Сам Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій передав слова вітання Предстоятелю Православної Церкви України Митрополиту Епіфанію за допомогою відеозвернення, яке транслювали під час урочистої церемонії нагородження, де зазначив: «Ми переконані, що свобода і незалежність України є канонічним та легітимним наслідком прагнень її віруючих та громадян, які мають усі права на Церкву, яка відповідає їхньому духовному й культурному корінню. Дійсно, говорити про права людини є найбільш доречним саме у цьому конкретному випадку, тому Вселенський Патріархат відчував, що це була для нас і моральна відповідальність в тому числі – надання автокефалії благословенній та історичній Церкві України».
Одразу після церемонії вручення нагороди, яку провели Архієпископ Америки Елпідофор та Національний командор Ордену Святого апостола Андрія – Архонтів Вселенського Патріархату в Америці доктор Ентоні Лімберакіс, Його Блаженство звернувся до присутніх в залі:
«З почуттям щирої вдячності прийняв сьогодні в Нью-Йорку Athenagoras Human Rights Award. Прийняв її не як нагороду для мене особисто, а як відзнаку успіху праці тисяч і навіть мільйонів українських православних вірних на Батьківщині та в діаспорі. Бо Помісна Українська Православна Церква, 15-та у Диптиху Церков-Сестер, наймолодша за часом всеправославного проголошення, але давня і славна за своєю історією, є плодом праці, подвигу, молитов і боротьби багатьох поколінь нашого побожного народу, сотень ієрархів, багатьох тисяч священиків та мільйонів вірних.
Для мене велика честь прийняти нагороду, яка носить ім’я Патріарха Афінагора – видатного церковного і суспільного діяча ХХ століття, який був справжнім служителем єдності та канонічного порядку Вселенського Православ’я. Не лише честь, але і спонукання, і обов’язок – служити Богу, Церкві та дорученій мені пастві всіма моїми силами, як служив Патріарх Афінагор. Перед нашою Церквою та переді мною як Предстоятелем теж постало і будуть ще поставати багато викликів, але приклад Патріарха Афінагора відтепер особливо буде надихати мене.
Вірю, що настане день, коли всі без виключення Помісні Церкви послідують канонічному рішенню Вселенського Патріархату і визнають нашу Помісну Православну Церкву України рівноправною Церквою-Сестрою. Вірю, що у Константинополі – Новому Римі – відбудеться Всеправославний Собор, як його задумував і для якого багато попрацював Патріарх Афінагор. Вірю, що започаткована Святим і Великим Собором Православної Церкви на Криті справа буде продовжена і такі Собори стануть невід’ємною частиною церковного життя. Зараз це здається лише мрією… Але мрія нашого народу про свою автокефальну Помісну Церкву здійснилася. Тому я вірю, що і мрія про оновлення єдності всієї Повноти Православ’я може здійснитися. Для цього я, як Предстоятель Церкви України, буду працювати і закликаю до взаємодії та співпраці всіх!
І нехай нам допоможе Бог!”
Повний текст промови Митрополита Епіфанія можна почитати тут.
«Мій перший банкет з нагоди вручення Нагороди Афінагора з прав людини для мене є особливо значущим, оскільки він вшановує Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, а в його особі – всіх вірних новоствореної Православної Церкви України. Ця наймолодша із наших автокефальних Православних Церков є яскравим прикладом того, як борець за релігійну свободу та свободу совісті перебуває не лише в обіймах Пресвятої Богородиці та Великої Церкви Христової, але й активно наставляє та діє заради спасіння всіх вірних. Вітаючи Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, я хочу сказати, що Ви знаєте біль народження Церкви, але також Ви знаєте радість її приходу в світ. Далі на вас чекає довгий шлях розбудови, на якому ви можете повністю розраховувати на нашу підтримку. Будьте завжди такими розважливими та сердечними, щоби правдою служити Господу нашому Ісусу Христу і Святій Православній Церкві. Слава Україні!» – на завершення урочистостей сказав Архієпископ Америки Елпідофор.
В церемонії нагородження також взяли участь Архонти Вселенського Патріархату в Америці, американські, грецькі та українські дипломати, запрошене духовенство та меценати, представники української діаспори та члени Офіційної делегації Православної Церкви України – загалом близько 700 осіб.
Промова Блаженнійшого Митрополита Епіфанія на церемонії вручення шанованої нагороди Athenagoras Human Rights Award
20.10.2019.
Ваше Високопреосвященство Архієпископ Америки Елпідофор!
Преосвященні владики, всечесні отці!
Вельмишановний пане Ентоні Лімберакіс, Національний командор Ордену Святого Андрія Первозванного – Архонтів Вселенського Патріархату в Америці!
Шановні панове Архонти!
Шановні гості цієї урочистості, дорогі брати і сестри,
пані та панове!
Перш за все хочу від усього серця подякувати за велику честь, яку виявлено мені сьогодні Орденом Святого Андрія через надання Athenagoras Human Rights Award.
Якби ця нагорода стосувалася мене одного, то я навряд чи насмілився би прийняти її, адже не вважаю себе достойним бути поставленим у ряд видатних осіб та інституцій, які протягом попередніх понад тридцяти років були нею відзначені. Однак все ж я з вдячністю приймаю її – не як нагороду для мене особисто, а як відзнаку успіху праці тисяч і навіть мільйонів українських православних вірних на Батьківщині та в Діаспорі. Бо Помісна Українська Православна Церква, 15-та у Диптиху Церков-Сестер, наймолодша за часом всеправославного проголошення, але давня і славна за своєю історією – ця Церква, Предстоятелем якої я був обраний з волі Божої та за рішенням Об’єднавчого Собору 15 грудня 2018 року, є плодом праці, подвигу, молитов і боротьби багатьох поколінь нашого побожного народу, сотень ієрархів, багатьох тисяч священиків та мільйонів вірних.
Особливо драматичною доля нашої Церкви була в минулому столітті – як і доля нашого народу та нашої країни. Відомий сучасний американський історик Тімоті Снайдер описав страждання у ХХ столітті тієї частини Європи, в якій знаходиться і Україна, назвавши свою книгу – «Bloodlands», «Криваві землі». Дійсно, наші землі були политі кров’ю сотень тисяч і навіть мільйонів. Серед них – мученики за Христову Православну Церкву, знищенні войовничими атеїстами. Серед них – патріоти, які загинули у боротьбі за національну ідентичність, за свободу і незалежність Батьківщини. Серед них – мільйони замучених сталінським режимом людей, знищених одним з найбільш жорстоких способів, які коли-небуть були вигадані людьми – через повільну смерть від штучно створеного голоду.
Я переконаний, що всі, хто зібрані тут, поділяють мої почуття, коли я думкою звертаюся до цих страждань, до цих жертв і до осіб, які віддавали у боротьбі та служінні своє життя заради Церкви, заради свого народу і Батьківщини. Адже ця країна, Сполучені Штати Америки, не випадково називається «землею свободи і домом хоробрих», бо вона збудована на тому фундаментальному принципі, що всі люди обдаровані Творцем невід’ємними правами, до яких належать право на життя, свобода і прагнення щастя. Я переконаний, що без цього, глибоко християнського розуміння свободи як дару Творця, який не лише наділяє правами, але і накладає обов’язки – Америка ніколи би не була тією країною, якою вона стала – світочем демократії, натхненням для поневолених народів та захисником свободи у світі.
Коли під час одного з моїх попередніх візитів до Сполучених Штатів я мав нагоду відвідати центр вашої столиці, Вашингтону – мене глибоко вразили пам’ятні місця, зосереджені поруч: меморіали президентам Вашингтону, Джефферсону та Лінкольну; меморіали загиблим у Другій світовій війні, в Кореї та В’єтнамі; меморіал Мартіна Лютера Кінга. Вони різні за візуальним рішенням, нагадують про різні історичні події, але об’єднані спільною думкою, коротко висловленою в напису на одному з них: «Freedom is not free» – «Свобода не отримується задарма». Ця думка за сутністю своєю є глибоко християнська, адже наша свобода, свобода не від тимчасової тиранії в державі чи тимчасового поневолення загарбниками, але свобода від тиранії диявола, від поневолення гріхом і смертю, – була здобута дорогою ціною. І не просто дорогою, але найдорогоціннішою – ціною життя Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа.
Тож коли ми боремося за правду і за свободу, коли любов до своєї країни і свого народу надихають нас на жертовну працю і навіть на самопожертву – все це тісно переплетене з тим, до чого нас закликає, чому нас навчає і прикладом чого для нас є наш Спаситель Господь Ісус Христос. Що вміщається у коротких словах однієї з двох найвищих заповідей Божих: «Полюби ближнього свого як самого себе» (Мк. 12: 31).
Кожен з нас є унікальною особистістю, але через власний досвід ми здатні зрозуміти і сприйняти наших ближніх – ось до чого, серед інших речей, закликає нас ця заповідь. Чужу радість вона дає можливість зробити нашою, чужий біль – власним болем, і через це подолати ту відстань, яка в силу багатьох причин розділяє нас.
Прикладом цього для мене особисто є еллінська, ромейська, грецька історія. Скільки століть незліченні покоління надихалися прикладом Одіссея, який попри всі перешкоди знаходить шлях до рідного дому, і самопожертвою трьохсот спартанців, які не побоялися стати на боротьбу з багатотисячним військом завойовників. Мудрість античних філософів та натхненне Божественною благодаттю слово Святих Отців Церкви, аскетичні подвиги та приклад життя у молитві ченців Святої Гори Афон та інших монастирів, проповідь місіонерів, таких як просвітителі слов’ян святі Кирил і Мефодій, велич генію творців Святої Софії, жертовність служіння Великої Христової Церкви Константинопольської, подвиг борців за незалежність грецького народу – все це є неоціненним скарбом для всіх людей, зокрема і для нашого українського народу.
Бо справді всі ми є брати і сестри. Як єдина родина ми розділяєм горе і радість, допомагаємо одне одному і бажаємо одне одному добра і успіху. Знаючи про власні страждання і власні досягнення ми краще розуміємо страждання і досягнення наших братів та сестер. І тим самим надихаємося любов’ю, яка виявляється у ділах.
Одним з неоціненних діл такої правдивої любові став Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію Української Православної Церкви, отриманий нами 6 січня цього року з рук Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія. Усвідомлюючи, скільки через цей мужній крок довелося перед цим і доведеться у майбутньому потерпіти від супротивників і любителів неправди, Його Всесвятість не побоявся піти на нього. Бо його спонукали любов і правда. І ми глибоко вдячні особисто Вселенському Патріарху Варфоломію та нашій Матері Великій Христовій Церкві Константинопольській за все, що вони дотепер зробили і роблять надалі, щоби Церква України мала можливість повною мірою, як і кожна автокефальна Помісна Православна Церква, нести своє спасительне служіння серед українського народу як невіддільна частина Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви.
Нинішні події знову підтверджують, наскільки важливу місію відіграє у Вселенському Православ’ї Церква Константинополя – Нового Риму та її Предстоятель, Вселенський Патріарх. Не маючи всього того, чим звикли хвалитися сильні світу цього, наша Материнська Церква справді стала живим втіленням слів Господніх про вияв дії сили Божої (2 Кор. 12: 9).
В червні цього року я мав духовну радість з нагоди дня іменин Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія молитися разом з ним у Константинополі. І мені глибоко в душу запали слова з його промови, де він цитував один вірш, порівнюючи Вселенську Патріархію зі світильником. Вітри з різних сторін, а особливо з півночі, часто намагалися і намагаються загасити цей світильник – але він продовжує горіти і світити. Ці слова Патріарх промовляв крізь сльози, усвідомлюючи, можливо як ніхто з нас не здатен, наскільки буйними є ці вітри і як важко, але необхідно зберегти вогонь і сяйво цього світильника.
Переконаний, що Його Всесвятість є достойним спадкоємцем престолу святителів Константинополя: великого борця з єресями Григорія Богослова та полум’яного захисника правди Іоанна Золотоустого, будівничого Церкви у трагічних обставинах Геннадія Схоларія і мученика за народ Григорія V. А також і Патріарха Афінагора – видатного церковного і суспільного діяча ХХ століття, який надзвичайно багато потрудився для того, щоби належно піднести голос Православ’я серед бурхливого шуму, яким було наповнене минуле століття, щоби відкрити нову, багату на добрі плоди сторінку відносин між християнами, щоби відновити славу і честь Великої Христової Церкви Константинопольської. Хіба проти нього не поставали сильні світу цього? Хіба не було загрози навіть його власному життю? Хіба не змушений він був терпіти несправедливі докори від братів у вірі? Хіба легко йому було вести корабель церковний і бути служителем єдності та канонічного порядку Вселенського Православ’я? Але він гідно долав усі виклики і тому справедливо стоїть в ряду найбільш видатних церковних і суспільних діячів світу в ХХ столітті.
Для мене велика честь прийняти нагороду, яка носить його ім’я. І не лише честь, але і спонукання, і обов’язок – служити Богу, Церкві та дорученій мені пастві всіма моїми силами, як служив Патріарх Афінагор. Перед нашою Церквою та переді мною як Предстоятелем теж постало і будуть ще поставати багато викликів, але приклад Патріарха Афінагора відтепер особливо буде надихати мене.
На початку своєї промови я згадував про Меморіал Лінкольна. І спогади про це місце, яке за кілька днів я знову побачу, та про його історію надихають мене завершити виступ наступними думками.
Високопреосвященний Архієпископ Америки Еліпдофор, наш гостинний господар, добре пам’ятає наше знайомство і наші перші зустрічі. Лише близько десятиліття тому про те, що зараз є реальністю, ми могли лише мріяти. Про подолання церковних розділень серед українського народу, про Патріарший Томос і всеправославне проголошення автокефалії Української Церкви, про встановлення євхаристійного єднання з Церквами-Сестрами. Тепер все, про що тоді можна було лише мріяти – стало реальністю. І я в цей момент хочу особливо подякувати Архієпископу Елпідофору за все, що він зробив дотепер і надалі робить для блага Православ’я і для нашої Помісної Церкви.
Коли я бачу Його Високопреосвященство, я також бачу Архієпископа Якова, який мужньо виступав за рівність і свободу для всіх людей в Америці і приєднався до Маршу на Сельму. Я думаю про людину, яка очолила цей марш, яка сьогодні має свій меморіал у Вашингтоні, людину, яка зі сходів Меморіалу Лінкольна промовила слова, що змінили і Америку, і світ. Слова про мрію, що стає все ближчою і ближчою до здійснення. У мене теж є мрія. Мрія про день, коли всі без виключення Помісні Церкви послідують канонічному рішенню Вселенського Патріархату і визнають нашу Помісну Православну Церкву України – рівноправною Церквою-Сестрою. Мрія про те, що у Константинополі – Новому Римі відбудеться Всеправославний Собор, як його задумував і для якого багато попрацював Патріарх Афінагор. Мрія про те, що започаткована Святим і Великим Собором Православної Церкви на Криті справа буде продовжена і такі Собори стануть невід’ємною частиною церковного життя.
Зараз це здається лише мрією. Але мрія нашого народу про свою автокефальну Помісну Церкву здійснилася. Я вірю, що і мрія про оновлення єдності всієї Повноти Православ’я – може здійснитися. Для цього я, як Предстоятель Церкви України, буду працювати і закликаю до взаємодії та співпраці всіх.
І нехай нам допоможе Бог!
Дякую.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній очолив Божественну літургію у кафедральному храмі Грецької православної архієпископії Америки
21.10.2019.
20 жовтня 2019 року, у 18-ту неділю після П’ятидесятниці, Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній молився на ранній та очолив Божественну літургію у кафедральному храмі Грецької православної архієпископії Америки – Соборі Святої Трійці (Archdiocesan Cathedral of the Holy Triniity), що знаходиться у Верхньому Іст-Сайді в Нью-Йорку.
Цей знаковий собор був другим православним грецьким храмом, збудованим в Америці і першим – у Нью-Йорку. Мабуть, недарма під час освячення цього собору 86 років тому Архієпископ Америки Афінагор (Спіру) назвав його «Собором усього еллінізму в Америці».
Його Блаженству за Богослужінням співслужили Архієпископ Америки Елпідофор, Митрополит УПЦ в США Антоній, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, ієрархи Грецької архієпископії, духовенство.
За недільним богослужінням Митрополит Епіфаній звершив дияконську хіротонію над іподияконом Георгієм Казулісом.
Наприкінці богослужіння до Предстоятеля Православної Церкви України звернувся з вітальним словом Архієпископ Америки Елпідофор та вручив Митрополиту Епіфанію в подарунок архієрейський посох, промовивши глибоко символічні слова: «Пастирський посох нагадує, що пастух не лише пасе овець, але і оберігає отару від вовків».
У свою чергу Його Блаженство звернувся до присутніх із словом привітання та подяки.
«Сьогодні моє серце переповнене великою радістю, адже ми разом в цьому прекрасному кафедральному соборі звершили Божественну літургію. Саме в Трапезі Господній всі ми єднаємось навколо Христа. Ми вдячні Богові, що Господь сподобив нас цієї великої честі, і це стало можливим завдяки жертовному рішенню Його Всесвятості Патріарха Варфоломія. Цей рік справді є роком історичним для нашої Української Помісної Православної Церкви, тому ми вдячні нашій Матері-Церкві Константинопольській. Разом ми пройшли цей складний і тернистий шлях, який привів нас до цих рішень», – сказав Митрополит Епіфаній.
Також Блаженнійший Митрополит Епіфаній висловив щиру подяку владиці Елпідофору та високодостойним Архонтам.
«Ви стали першим, серед тих, які повірили, що Українська Церква здобуде автокефалію, і Ви цю віру передали іншим. Сьогодні ми маємо цю велику радість першого нашого тут співслужіння. Також я хочу висловити щиру подяку і глибоко шанованим Архонтам, які удостоїли нас такої великої честі – високої нагороди Патріарха Афінагора з прав людини», – сказав Предстоятель.
Митрополит Епіфаній привітав новообраних Архонтів, побажав їм сили і наснаги для подальшого захисту православної віри.
На знак спільної молитви і спільної подяки Предстоятель подарував Архієпископу Америки Елпідофору панагію.
Свято завершилося братською трапезою в парафіяльній залі при соборі.
Предстоятель звершив панахиду біля могили Патріарха Мстислава (Скрипника) в Саут-Баунд-Бруку, США
22.10.2019. Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 21 жовтня 2019 року звершив панахиду біля могили Патріарха Мстислава (Скрипника) у Саут-Баунд-Бруку, США.
Тіло Його Святості спочиває в Мавзолеї на честь Воскресіння Христового, що знаходиться в крипті Храму-пам‘ятника святого Андрія Первозванного — кафедральному соборі та символі Української Православної Церкви в США (Вселенського Патріархату). Цей собор є частиною українського культурно-меморіального комплексу в містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі. Він був збудований на пошанування усіх, хто загинув під час Голодомору 1932—1933 років і тих, хто віддав своє життя за справу свободи та справедливості.
Разом з Предстоятелем помісної Української Православної Церкви молилися Першоієрарх Української Православної Церкви в США Митрополит Антоній, архієпископ Памфілійський Даниїл, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, духовенство та віряни.
Непростий життєвий шлях Патріарха Мстислава розпочався 10 квітня 1898 року в глибоко релігійній родині нащадків козацького роду в Полтаві. Він пройшов горнило двох світових воєн, поразку української національної революції, трагічну загибель дружини та промислом Божим удостоївся чернечого постригу і єпископської хіротонії навесні 1942 року, далі архієпископ, митрополит, і врешті, перший Патріарх Київський і всієї України Мстислав. 18 листопада 1990 року в Соборі Святої Софії в Києві відбулася його інтронізація.
«Якщо роль особи в історичних подіях є великою, то роль ієрарха в житті Церкви є вирішальною. Про це свідчить постать Патріарха Мстислава. Патріарх Мстислав був непохитним у розхитаному світі», – так писав про нього Євген Сверстюк.
Його Святість є однією з найвизначніших постатей двадцятого століття, Великим Сином України, який присвятив своє життя служінню українському народові та розбудові помісної Української Православної Церкви. Він завжди позиціонував себе як переконаний прихильник ідеї утвердження автокефальної Церкви в незалежній державі.
Саме завдяки його старанням був побудований “Український Єрусалим” або “Український пантеон” в Баунд-Бруці, що став осередком життя Української Православної Церкви в США.
Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу Патріарха Мстислава в оселях праведників. Вічна пам’ять!
Предстоятель Православної Церкви України зустрівся з українською діаспорою у Саут-Баунд-Бруку, США
22.10.2019. Для українців діаспори Саут-Баунд-Брук має особливе значення: тут міститься історичний духовний центр українського православ’я в Америці, своєрідний «український Єрусалим».
Церковно-меморіальний комплекс Саут-Баунд-Брука був заснований Митрополитом Мстиславом (Скрипником), Першоієрархом Української Автокефальної Православної Церкви в США, — згодом першим Патріархом Київським і всієї України — який придбав землю під храм ще в 1950-х роках. В 1955 році за ініціативи Митрополита Мстислава та за проектом архітектора-канадійця Юрія Кодака тут постав Собор святого Андрія Первозванного, який сьогодні є кафедральним собором Української Православної Церкви в США (Вселенського Патріархату). Навколо собору розкинувся багатогектарний пантеон, де свій спочинок вже знайшли тіла понад 6 000 відомих українських діячів: політиків, державотворців, вчених, служителів церкви, письменників, художників, меценатів, музикантів.
Проте сьогодні комплекс складається не лише з цвинтаря й церкви, які безсумнівно є «серцем» цього місця, але й з будівлі Консисторії, Семінарії святої Софії, школи релігії й українознавства, Дому української культури, концертної зали, Музею церковних святощів, бібліотеки, архіву й друкарні, готелю для літніх людей.
21 жовтня Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся з Першоієрархом УПЦ в США Митрополитом Антонієм та архієпископом Даниїлом, духовенством та численною громадою в Соборі святого Андрія Первозванного, де звернувся до вірян з проханням й надалі молитися за Україну: «Я вас прошу й надалі підносити свої молитви за Україну і за Українську Церкву, бо попереду нам потрібно спільними зусиллями зробити ще дуже багато. Але ми покладаємося не лише на наші власні фізичні сили, ми покладаємося на волю Божу. Віримо, що Господь і надалі буде вести нас цим шляхом, і ми отримаємо нашу перемогу — в Україні запанує справедливий мир. Ми віримо, що війна на теренах Східної України завершиться і що ми спільно в єдиній українській державі спільними зусиллями будемо розбудовувати свою єдину визнану помісну Православну Церкву. Нехай Боже благословення й надалі перебуває з усіма нами».
На спогад про своє перебування в Саут-Баунд-Бруці Його Блаженство передав Митрополиту Антонію в подарунок пам’ятну срібну монету, випуск якої був приурочений наданню Томоса про автокефалію Православної Церкви України, а також ікону Покрови Божої Матері, яка вишита з любов’ю на нашій українській землі. Крім того, Митрополит Епіфаній також передав вишитий рушник з Полтавщини на виставку вишитих рушників з різних куточків України, що організована Юрієм Міщенком в приміщенні Консисторії.
Спілкування з вірянами та місцевим духовенством продовжилося в Консисторії.
Також Його Блаженство відвідав Семінарію святої Софії та поспілкувався з її студентами.
Після завершення візиту делегація відбула до Вашингтону.
Митрополит Епіфаній у Вашингтоні зустрівся з представниками «Атлантичної ради»
23.10.2019.
22 жовтня делегація Православної Церкви України на чолі з Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм у Вашингтоні розпочала день із зустрічі з представниками «Атлантичної ради» – організації, яка опікується міжнародними відносинами атлантичної спільноти.
Вже тривалий час «Атлантична рада» співпрацює зі Світовим Конґресом Українців та іншими організаціями, тож є цілком обізнаною щодо подій і наслідків, спричинених військовою агресією Росії в Україні.
Про соціальні та духовні виклики і небезпеки в Україні представникам «Атлантичної ради» розповів Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній. Під час круглого столу, модератором якого виступив Посол Джон Гербст, директор Євразійського центру «Атлантичної ради», за участю провідних експертів Ради та запрошених гостей особливу увагу викликали питання дотримання релігійних прав та свобод на тимчасово окупованих територіях Криму та Сходу України.
Також учасники круглого столу обговорили питання, що стосуються українського «судочинства» щодо Православної Церкви України. Зокрема, представникам «Антлантичної ради» було повідомлено про факти втручання проросійських сил в українські суди, які нещодавно були зафіксовані правоохоронними органами.
Довідково
«Атлантична рада» (англ. Atlantic Council) — аналітичний центр, неурядова організація США, котра переважно займається міжнародними відносинами атлантичної спільноти.
Атлантична рада була заснована з метою продовження співпраці між Північною Америкою та Європою, що почалася після Другої світової війни.
Рада за статутом незалежна від уряду США та країн НАТО.
Предстоятель Православної Церкви України зустрівся з конгресменом Гасом Біліракісом
23.10.2019. 22 жовтня Блаженнійший Митрополит Епіфаній зустрівся з членом Палати представників США від 12-го виборчого округу штату Флорида Гасом Біліракісом. Пан Біліракіс належить до Ордену святого апостола Андрія і носить титул архонта Вселенського Патріархату. Нагородою саме цього Ордену за захист прав людини — «Athenagoras Human Rights Award» — був відзначений Блаженнійший Митрополит Епіфаній 19 жовтня цього року.
Пан Біліракіс — відомий захисник свободи віросповідання та прав релігійних громад, є співголовою об’єднання на захист міжнародної релігійної свободи у Палаті представників Конгресу (International Religious Freedom Caucus). Також він є співголовою Конгресового об’єднання у справах еллінізму (Congressional Caucus on Hellenic Issues).
Пан Біліракіс привітав всю повноту Православної Церкви України з нещодавнім визнанням Елладською Церквою, а Предстоятеля Православної Церкви України з отриманням високої нагороди «Athenagoras Human Rights Award». Під час зустрічі Його Блаженство обговорив з конгресменом питання свободи віросповідання в Україні зокрема та в світі загалом, розповівши про переслідування, яких зазнають громади ПЦУ на окупованих Росією територіях – у Криму і окремих районах Донбасу. Також Митрополит Епіфаній торкнувся інших питань, пов’язаних з подальшим розвитком та утвердженням Правосланої Церкви України.
Відбулася зустріч Предстоятеля Православної Церкви України з сенатором Роном Джонсоном
23.10.2019. 22 жовтня Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся з сенатором від штату Вісконсин, республіканцем Роном Джонсоном. Пан Джонсон очолює Комітет Сенату США з питань внутрішньої безпеки та урядових відносин (Committee on Homeland Security and Governmental Affairs) та Підкомітет з питань Європи і регіонального співробітництва у сфері безпеки Комітету закордонних справ Сенату (Subcommittee on European and Regional Security Cooperation). Він відомий своєю послідовною підтримкою нашої держави, особливо у питанні захисту від збройної агресії Російської Федерації.
Під час спілкування з сенатором Митрополит Епіфаній розповів йому про процес становлення та утвердження Православної Церкви України. Пан Джонсон цікавився об’єднавчим процесом у Православній Церкві України. Його Блаженство уточнив, що від початку 2019 року до ПЦУ приєднались понад 600 парафій та наголосив, що Православна Церква України захищає право на свободу віросповідання, яке включає право релігійної громади добровільно обирати юрисдикцію. На жаль можливість реалізувати таке право для багатьох громад ускладнюється через втручання зовнішніх сил. «Мета Росії – знищити незалежність української держави та незалежність Української Церкви, встановити політичний та духовний контроль над Україною. Адже якщо Росія остаточно втратить контроль над Церквою України, то вона втратить дотеперішній вплив на Світове Православ’я – бо ми знаємо, що приблизно 40% мережі Російської Церкви знаходиться в Україні. Саме тому намагання перешкоджати нашому становленню такі системні та потужні як ззовні, так і з середини» – зазначив Митрополит.
Розповідаючи про актуальні виклики, які стоять перед Православною Церквою України, Його Блаженство також згадав про триваючі судові процеси, зокрема щодо виконання Постанови Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 р. про об‘єднання й інші. Митрополит Епіфаній висловив сподівання, що українські правоохоронні органи, які вже зафіксували тиск на суд з боку проросійських сил, доведуть справу до її справедливого завершення.
Предстоятель Православної Церкви України подякував Рону Джонсону за підтримку українського народу в боротьбі за його права і свободи, особливо перед обличчям російської гібридної агресії.
В свою чергу Рон Джонсон, який неодноразово бував в Україні, підтвердив незмінність своєї позиції: «Ми підтримуємо прагнення українського народу до свободи». Пан Джонсон зазначив, що багато проблем в світі виникає саме через недовіру, тому суспільство стає все більш розділеним, що породжує різні проблеми. Згадуючи свої відвідини Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, а також натхнення боротьби за свободу під час Революції Гідності, яке виявив український народ, сенатор щиро побажав українцям успіху в утвердженні власної незалежної і демократичної держави.
Предстоятель Православної Церкви України зустрівся з вашингтонською українською громадою
23.10.2019. Особливим місцем, яке гуртує українців, що живуть у Вашингтоні та околицях, є Андріївський кафедральний собор Української Православної Церкви в США (Вселенського Патріархату) в Сілвер-Спрінг, штат Меріленд. Храм названий на честь основоположника Української Православної Церкви святого апостола Андрія Первозванного – того апостола, який першим проповідував Слово Боже в українських землях.
Українська парафія була заснована у Вашингтоні в 1949 році 65-ма сім’ями біженців з радянської України, які спочатку збиралися в орендованих будівлях, поки не придбали та відремонтували будівлю на 16-й вулиці.
Проте вже в 1987 році за проектом М. Німцева силами громади було зведено собор у стилі козацького бароко в Сілвер-Спрінг, штат Меріленд. Освячення храму очолив Митрополит Мстислав (Скрипник) 24 квітня 1988 року, присвятивши цю подію 1000-літтю Хрещення України-Руси.
22 жовтня 2019 року Блаженнійший Митрополит Епіфаній відвідав собор та зустрівся з численною українською громадою у Свято-Андріївському духовному центрі. Його Блаженство супроводжувала офіційна делегація ПЦУ.
«Ми сьогодні тішимося з тих подій, які відбулися в Україні, – у нас є єдина помісна Українська Православна Церква, а також тішимося, що були Ви вибрані Богом через Вашу доброту, через Вашу відданість, смиренність і мудрість, – сказав настоятель парафії отець Володимир Штеляк у своєму вітальному слові до Предстоятеля Православної Церкви України. – Ми тут у далекій Америці, далекому Вашингтоні народжуємо своїх дітей, звершуємо Таїнства хрещення, вінчання, ми тут виховуємо наступні покоління на есхатологічне життя. Ми тут є жива громада, і ми вдячні Богу за ці часи, коли ми можемо вітати Предстоятеля Православної Церкви України серед нас».
«Ми крізь віки зуміли зберегти унікальну історичну та духовну пам’ять нашого побожного народу, нашу віру і силу, яка полягає, насамперед, в єдності та надійній взаємній підтримці. Саме в цьому криється наш секрет успіху: об’єднавши зусилля, знання, таланти і можливості – українці непереможні! Принцип соборності як способу життя та взаємодії діє і в нашій Церкві, як механізм, який дозволяє належним чином і надавати права, і покладати відповідальність, – цей принцип для нас є фундаментальним. Завдяки йому ми відновили свою державну, а тепер і духовну незалежність», – звернувся до української громади Митрополит Епіфаній.
Блаженнійший Владика зауважив, що під час його майже тижневого перебування у Сполучених Штатах він зустрічався з багатьма діячами, представниками діаспори, українських громад – і, безумовно, в серці кожного українця – наша Батьківщина, гордість за неї, співпереживання, сум і велике прагнення справедливого миру й добра.
На спогад про своє перебування у Сілвер-Спрінг Його Блаженство передав українцям в подарунок пам’ятну срібну монету, випуск якої був приурочений наданню Томоса про автокефалію Православної Церкви України.
А українська громада окрім теплого прийняття та дружнього спілкування зробила Предстоятелю музичний подарунок – виступ українських музикантів Андрія Підківки (флейта) та Соломії Горохівської (скрипка).
Митрополит Епіфаній зустрівся з Державним секретарем США Майклом Помпео
23.10.2019. 23 жовтня 2019 року в рамках першого візиту як Предстоятеля Православної Церкви України до Сполучених Штатів Америки Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся з Державним секретарем США Майклом Помпео.
Предстоятель Православної Церкви України відзначив, що в Україні вдячні за багаторічну солідарність та високо цінують надійну двопартійну підтримку Сполучених Штатів Америки, що є надзвичайно важливим для зміцнення незалежності України. Митрополит Епіфаній висловив сподівання, що Вашингтон і надалі буде залишатися незламним у своїй підтримці суверенітету і територіальної цілісності України, у справі захисту релігійної свободи, протидії російській агресії та повернення всіх українських заручників додому.
Предстоятель Православної Церкви України наголосив, що створення єдиної помісної Православної Церкви України стало одним із фундаментальних етапів розбудови нової України.
Його Блаженство поінформував Державного секретаря США про процес міжнародного визнання ПЦУ, зокрема про рішення Елладської Православної Церкви визнати Православну Церкву України.
В ході зустрічі було привернуто увагу до викликів, з якими стикається діяльність Православної Церкви України. Митрополит Епіфаній розповів про ганебну ситуацію, яка склалася зі свободою релігії і віросподівання на окупованих територіях Донбасу і анексованого Криму. У цьому контексті зазначено необхідність продовження тиску на Кремль з метою припинення російської агресії, відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.
Держсекретар Помпео висловив занепокоєння щодо зловживань проти свободи віросповідання в окупованому Росією Криму та підконтрольних Росії частинах Донбасу. Він висловив сподівання на «дипломатичне вирішення конфлікту, спричиненого Росією на Сході України, який триває вже шостий рік, підкреслюючи необхідність загоєння ран війни та сприяння єдності».
Державний секретар підкреслив, що США захищали і будуть захищати право кожної людини на свободу віросповідання та можливість молитися відповідно до свого вибору.
У зустрічі також взяли участь Посол з особливих доручень з питань релігійної свободи Семюел Браунбек, Заступник помічника державного секретаря Джордж Кент, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій та Голова меценатської ради «Митрополичого Фонду Православної Церкви України» Андрій Мацола.
Відбулася зустріч Митрополита Епіфанія та Заступника помічника Державного секретаря Джорджа Кента
24.10.2019. 23 жовтня 2019 року одразу після зустрічі з Держсекретарем США Майклом Помпео Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній зустрівся із Заступником помічника Державного секретаря Джорджем Кентом, який відповідає у Державному департаменті за регіон України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Раніше, в 2015-2018 рр., він був заступником глави місії в Києві.
Пан Кент добре обізнаний з актуальною політичною, соціальною та релігійною ситуацією в нашій країні. Під час зустрічі він цікавився справою становлення єдиної помісної Православної Церкви України, переходів парафій та труднощів, що супроводжують цей процес. Митрополит Епіфаній розповів пану Кенту, що проросійські сили постійно здійснюють як внутрішній, так і зовнішній тиск на Православну Церкву України. Всередині країни Росія використовує вплив на недосконалу українську судову систему. Зокрема, як зазначив Його Блаженство, триває судовий розгляд справи Російської Православної Церкви в Україні проти Міністерства культури України, під час якого здійснюється спроба оскаржити реєстрацію юридичної особи Митрополії Православної Церкви України. Ззовні цей тиск виявляється у розділенні світового православ’я на тих, хто підтримує Українську Церкву, та тих, хто не визнає її незалежність. Зокрема напередодні позачергового Собору 12 жовтня 2019 року про залякування з боку Російської Православної Церкви заявили ієрархи Елладської Церкви. «Звичайно, що Росія розуміє – зміцнення внутрішніх та міжнародних позицій Православної Церкви України – це удар по впливу Росії на Україну та на світове православ’я», – сказав Митрополит Епіфаній.
Зі свого боку Джордж Кент сказав, що завжди підтримував і продовжує підтримувати всі демократичні процеси в Україні. Виклики, що постають перед Православною Церквою України, як всередині, так і ззовні нашої країни, дуже стурбували його, і він запевнив Митрополита Епіфанія в своїй підтримці, а також пообіцяв донести інформацію про російське втручання в справи Української Церкви широкому колу колег в Державному департаменті США.
Після зустрічі Митрополит Епіфаній подарував Джорджу Кенту ікону Спасителя та запросив знову при нагоді зустрітися в Україні.
«В анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донбасу грубо порушується право людини на свободу віросповідання», – Митрополит Епіфаній
24.10.2019. В рамках свого візиту до Вашингтону Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся з Послом з особливих доручень з питань релігійної свободи в Державному департаменті США Семюелом Браунбеком. Центральною темою зустрічі стало питання свободи діяльності релігійних організацій в Україні та, передовсім, Православної Церкви України.
Митрополит Епіфаній розповів пану Браунбеку, що Православна Церква України – найбільша Церква в Україні. Згідно останніх соціологічних досліджень більшість наших співвітчизників підтверджують свою приналежність до ПЦУ. При чому значний відсоток вірян Української Церкви проживає в Криму та на Сході України.
«На всій території нашої держави в цілому панує свобода вибору віросповідання та релігійний мир, – сказав Його Блаженство. – Всюди, крім території анексованого Криму та тимчасово окупованого Донбасу. Станом на сьогодні, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей зберігається складна ситуація з громадами ПЦУ, які діють підпільно або напів підпільно, під загрозою депортації чи арешту. Через так званий “розстрільний список”, до якого ввійшли священнослужителі ПЦУ, багато священників мусили покинути ці території».
Деталізуючи інформацію про ситуацію в Криму, Митрополит Епіфаній наголосив, що через «судові рішення» окупаційна влада виселяє Кримську єпархію і релігійну громаду ПЦУ з кафедрального собору Володимира і Ольги в Сімферополі. Наразі Православна Церква України разом з архієпископом Климентом бореться за право своєї громади на цей храм.
Звертаючись до пана Браунбека, Предстоятель Православної Церкви України наголосив на необхідності здійснення міжнародного впливу на Росію для виконання Резолюції ГА ООН щодо забезпечення прав людини в тимчасово окупованому Криму, включаючи права релігійних громад.
Семюел Браунбек, команда якого залучена до підготовки Міжнародних звітів про свободу віросповідання в світі, зокрема і в Україні, взяв до уваги отриману інформацію, зазначивши, що міжнародне співтовариство має знати правду про порушення релігійної свободи на Сході України та реагувати на подібні факти.
Сторони домовилися продовжити співпрацю в питаннях захисту свободи віросповідання.
Зустріч Офіційної делегації ПЦУ з конгресменом Енді Гаррісом
24.10.2019. 23 жовтня 2019 р. в рамках робочого візиту до Вашингтону делегація Православної Церкви України на чолі з Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм зустрілася з членом Палати представників Конгресу США від штату Меріленд Енді Гаррісом, який також є співголовою Групи підтримки України в Конгресі (Congressional Ukrainian Caucus).
Ця група була створена в Палаті представників у 1997 році, її місія — «організувати об’єднання членів Конгресу, які поділяють загальну стурбованість щодо побудови міцніших двосторонніх відносин між Україною та США». Завдяки співпраці з українською американською громадою, група надає підтримку Україні, починаючи від зусиль щодо демократизації та ринково орієнтованих реформ і аж до поточного інформуванням членів Конгресу щодо подій в Україні.
Учасники зустрічі обговорили цілий ряд питань, що торкаються розбудови єдиної помісної Православної Церкви України, детально зупинившись на проблемах релігійного миру та свободи — тих цінностей, яких насильно позбавлені громадяни на тимчасово окупованих територіях України. Його Блаженство розповів, що Росія намагається повністю витіснити Православну Церкву України з Криму та окремих районів Донбасу — храми ПЦУ захоплюються, священнослужителі та віряни переслідуються. Більшість громад Української Церкви діють тут підпільно або напів підпільно. Митрополит Епіфаній акцентував увагу конгресмена Гарріса на тому, що Православна Церква України прагне відновлення територіальної єдності як гарантії відновлення прав і свобод, яких позбавлені наші віруючі на окупованому Донбасі та в Криму.
Конгресмен Гаррісон висловив тверде переконання, що наведені у розмові факти переслідування не повинні залишатися без уваги з боку Конгресу та без належної реакції. Конгресмен Гаррісон запевнив, що інформуватиме своїх колег-однодумців з цього питання та зробить все можливе, щоби така реакція була засвідчена.
Наприкінці зустрічі пан Гаррісон показав у своєму кабінеті Митрополиту Епіфанію дві ікони, що їх намалювала його мати, яка походить зі священичої родини.
Митрополит Епіфаній виступив в Інституті миру
24.10.2019. Протягом свого візиту до США офіційна делегація Православної Церкви України неодноразово порушувала питання російської збройної агресії на Донбасі та анексії Криму. На цих територіях окупаційною владою та її поплічниками грубо порушуються права людини, серед яких свобода віросповідання. Громади Православної Церкви України страждають від неправомірних дій окупантів лише через прагнення зберігати свою церковну та національну ідентичність.
23 жовтня Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній виступив у Інституті миру США – організації, яка серед інших завдань також відслідковує гострі порушення прав і свобод людини під час збройної агресії. Інститут миру – незалежна державна інституція США, діяльність якої спрямована на запобігання і врегулювання конфліктів, підтримання миру й стабільності в світі. Зокрема, ця установа забезпечує дослідження, аналіз і навчання у питаннях дипломатії, посередництва та інших інструментів й технік з миробудівництва. Загалом, ця інституція працює у 51 країні світу, що стикнулися з війною чи екстремізмом, серед яких, на жаль, від 2014 року є і Україна.
Зустріч Митрополита Епіфанія з експертами Інституту миру та запрошеними учасниками відбулася в форматі круглого столу. Його Блаженство розповів про різні аспекти становлення Православної Церкви України як автокефальної, про відносини з іншими Церквами та релігійними організаціями в Україні та закордоном. Окремо йшлося про переслідування, яких зазнають громади та священники ПЦУ на окупованих Росією територіях – у Криму і на Донбасі.
Як приклад плідної співпраці та взаємодії різних конфесій Його Блаженство навів унікальну організацію – Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій, яка об‘єднує 17 членів, серед яких православні, греко- і римо-католицькі, протестантські та євангельські церкви, а також юдейські та мусульманські релігійні об’єднання. Рада представляє понад 90 % усієї релігійної мережі України.
Після виступу Митрополит Епіфаній понад годину відповідав на запитання експертів, щоби якнайповніше розповісти експертам і учасникам про виклики та завдання, які стоять зараз перед Україною та помісною автокефальною УПЦ.
Офіційна делегація Православної Церкви України висловила вдячність Інституту миру США за підтримку та роботу, спрямовану на встановлення справедливого миру на Сході України та на повернення анексованого Криму, а також сподівання на подальшу плідну співпрацю в захисті свободи віросповідання.
Митрополит Епіфаній зустрівся з членом Конгресу Марсі Каптур
24.10.2019. 23 жовтня Офіційна делегація Православної Церкви України на чолі з Предстоятелем Митрополитом Епіфанієм поспілкувалася з конгресвумен Марсі Каптур. Зустріч відбулася в офісі пані Каптур в будівлі Конгресу США для членів Палати представників.
Марсі Каптур — відома захисниця військових та ветеранів. Саме відстоювання їхніх прав стало основою її діяльності в Конгресі. Особливу відданість обраній справі пані Каптур проявила під час тривалої законодавчої битви, яку вона вела 17 років, щоби встановити меморіал Другої світової війни у Вашингтоні. Його відкрили в столиці США в 2004 році.
Розмову з делегацією Православної Церкви України конгресвумен Каптур розпочала з привітань Блаженнійшого Митрополита Епіфанія з нещодавнім визнанням автокефалії Православної Церкви України Елладською Церквою та з нагоди отримання ним шанованої «Нагороди Афінагора з прав людини» («Athenagoras Human Rights Award»).
Під час зустрічі пані Каптур цікавилася станом справ на Сході України в релігійній та соціальній сферах, багато її запитань до делегації стосувалися також фізичного і морального стану мобілізованих та демобілізованих українських військових, також теми медичного й соціального захисту ветеранів в Україні.
Митрополит Епіфаній розповів конгресвумен, що серед українських військових зараз перебувають 600 капеланів ПЦУ. «До початку війни на Сході України у нас майже не було капеланів, — сказав Його Блаженство. — Проте за 6 років їхня кількість зросла до шести сотень. Кожного дня вони займаються душпастирською діяльністю серед військових по всій території України, зокрема й там, де особливо потрібна допомога – на фронті».
Пані Каптур системно опікується військовими, які пройшли горнило війни, вона забезпечила фінансування дослідження посттравматичних стресових розладів та інших проблем психічного здоров’я у військових збройних сил США. На зустрічі з Митрополитом Епіфанієм конгресвумен висловила думку про можливий більш широкий обмін досвідом між капеланами США та України. Адже в США, за її словами, більшість капеланів ніколи не були в місцях бойових дій. Досвід українських капеланів здається їй корисним і цікавим. Також пані Каптур запропонувала допомогу в реабілітації та ресоціалізації українських військових та капеланів на базі відповідних центрів в Огайо.
Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України подякував конгресвумен Каптур за підтримку та цінні думки, якими вона поділилася протягом зустрічі.
Це була не перша зустріч Митрополита Епіфанія з пані Марсі Каптур. Три роки тому вони вже спілкувалися, адже конгресвумен також є співголовою Групи підтримки України в Конгресі (Congressional Ukrainian Caucus).
Митрополит Епіфаній у Вашингтоні звершив панахиду біля Меморіалу жертвам Голодомору
24.10.2019. Під час свого візиту до столиці Сполучених Штатів Америки Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ввечері 23 жовтня 2019 року звершив панахиду біля Меморіалу жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932-1933 років.
Разом з Його Блаженством молитву піднесло місцеве духовенство і українська громада, дипломати та члени делегації.
На завершення панахиди Митрополит Епіфаній звернувся до присутніх зі словом.
До монументу було покладено символічні букети з колосся та лампадки.
Спорудження Меморіалу стало можливим завдяки ухваленню Конгресом США спеціального закону, який був підписаний Президентом Джорджем Бушем-молодшим у 2006 році. Автором проекту Меморіала у вигляді масивного бронзового поля колосків є американка українського походження Лариса Курилас. Ключова ідея пам‘ятки подається через викарбувані на постаменті слова українською та англійською мовами: «Голодомор 1932–1933. У пам’ять про мільйони невинних жертв штучного голоду в Україні, спланованого та вчиненого сталінським тоталітарним режимом».
Фото © Православна Церква України
Більше фото дивіться на сайті ПЦУ.
