Промовистим прикладом цього є 1939 рік, коли українці вступили в Другу світову війну в складі армій різних держав, бо
Багато років деякі розумні та патріотичні люди через мою підтримку політики Президента Порошенка чомусь зокрема закидали мені прізвища Хомчака, Кєрнеса
На прикладі оцих демаршів з боку судів по Привату, росіян з паспортами, ригів з перейменуваннями, і навіть церковників з інтригами,
Росіяни на офіційному і тим більше на побутовому рівні кажуть, що “росія там ґдє рускій язик”, вони зробили свою мову
Г. Жуков не просто сталінський військовий керівник та автор наскрізь брехливих “Воспомінаній і размишлєній” про “решающую роль КПСС”, через свою
Десятки років українське населення мало що знало та розуміло про свою армію, і змінити цю традицію виявилось навіть важче, ніж
Багатьох з тих, хто називає себе українськими націоналістами, брудно використали у політичних іграх та ганебних виставах, а тепер підштовхують ще
І знову вперто, шанобливо та аргументовано – до всіх, хто не голосував за Порошенка або не дійшов до дільниць. 1.
1. Ввічливе та аргументоване звернення до тих, чиї кандидати не пройшли у другий тур та до тих, хто не прийшов
Він ніби передбачав наслідки імперського закріпачення та радянських кайданів, коли з болем писав “Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани”. Але вірив у зміни і передбачав “огонь новий з Холодного Яру”… Повернулися, повстали, і покрили, вже не червоними жупанами, а піксельними.
Ви хоч раз чули про позитивний порядок денний стосовно розбудови армії від інших головних претендентів на булаву? Правда в тому, що господам “жоден танк не повинен завестися”, “вы сколько раз в АТО были?” та “професійному-полковнику-відріжу-вуха”, який під час війни не пішов служити, глибоко начхати на ці питання, вони в них просто некомпетентні. З ними у нас не буде армії.
Є місця, де вчать як, коли, кому і що вигукувати. Як просувати тези, які б’ють на емоцію, ламають волю та сіють розбрат і зневіру. Як в очах натовпу нівелювати зусилля фундаторів і принижувати досягнення. Помножте це на дію радіо та телевізора з істеричною манерою подачі інформації і зрозумієте, як створювався менталітет ідеальної жертви, який ми з вами маємо честь спостерігати в повний зріст.
Зараз, коли ми знову стоїмо перед необхідністю зробити вибір, час переконатися чи на вірному ви боці, та чи не піддалися ваші погляди його лукавому впливу. Бо якщо вони співпадають з ворожими, є велика ймовірність того, що рано чи пізно біля вас знову почнуть гинути люди. Проте винні в цьому будуть вже не тільки ворог і зрадники, але й ті, хто до них дослуховувався.
Слідом за Єгором Зіміним-Соболєвим та стадом інших сємєнченків з парасюками до демонтажу Української держави закликав кандидат в Президенти Дмитро Ґнап. Щоправда, якщо перші примітивно пропонували “убрать генералів”, “распустіть штаби” та як в “славні” часи Руїни покластися на “народний народ”, то Ґнап не полінувався та написав цілий “Маніфест Завершення Революції”.
Коли з критикою Кремля виступають такі зубри публіцистики, політтехнології та суспільної діяльності як, наприклад, Алєксандр Нєвзоров, Станіслав Бєлковській, Глєб Павловський, Ніколай Сванідзе, на перший погляд може здатися, що в РФ існує спротив та антипутінська фронда. Але є один невеличкий, але важливий момент, який об’єднує всіх цих достойників з соловьйовим-кісєлєвим-шарієм-скабєєвой. Знаєте, який?
