США-Польща: зміцнення військового співробітництва. Уроки для України

У березні 2019 р. американський Центр стратегічних та бюджетних оцінок (ЦСБО) опублікував аналітичний звіт «Зміцнення оборони східного кордону НАТО»[1]. Документ містить рекомендації щодо посилення військової присутності США у Європі, з приділенням особливої уваги Польщі, а також поради для збройних сил цієї країни. Дослідження є цікавим з точки зору того, що воно з’явилося відразу після публікації проекту бюджету Міністерства оборони на 2020 фінансовий рік і до очікуваного звіту Пентагону про посилення військової присутності в Польщі.

Варто підкреслити, що рекомендації звіту ЦСБО значною мірою співпадають з тими, що раніше були викладені у двох інших документах – Центру аналізу європейської політики («Незавершений бізнес. Чому і як США повинні встановити постійну військову присутність на східному фланзі НАТО»)[2] і Атлантичної ради («Постійне стримування: збільшення військової присутності США у Північній та Центральній Європі»)[3]. У поєднанні з тією роллю, яку згадані аналітичні центри відіграють в американській політиці, на підставі трьох документів можна прогнозувати наскільки реальними є наміри Вашингтона.

Рекомендації американських експертів підкріплені комплексною оцінкою російської загрози. На їх думку, для країн східного флангу НАТО існує ризик раптової та швидкої агресії з боку Росії під прикриттям «захисного купола» A2/AD[4], з використанням елементів гібридної війни та методу «довершеного факту» (тобто, створення бажаної ситуації, незалежно від обставин).

У звіті ЦСБО перелічено елементи російської A2/AD, які становлять особливу загрозу. Передусім, це:

• Ракетні комплекси класу «земля-земля», «повітря-земля» та «море-земля». Використання Росією високоточного озброєння (ВТО), такого як оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М», гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс «Кинджал» та крилата ракета «Калібр», становлять серйозну загрозу для стратегії зміцнення НАТО. Масове використання цих комплексів у поєднанні з авіацією, яка теж оснащена ВТО, може загрожувати передислокації військ шляхом нанесення ударів по авіабазах, портах, командних пунктах та іншій інфраструктурі.
• Системи протиповітряної оборони (ППО). Використання Росією систем ППО великого радіусу дії, таких як зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф», у поєднанні з комплексами середньої та малої дальності, може суттєво ускладнити роботу авіації НАТО, особливо в перші дні конфлікту. Для того, щоб розірвати «захисний купол» A2/AD, союзникам доведеться зосередитися на боротьбі із ППО, використовуючи дорогі та нечисленні засоби ВТО великого радіусу дії. Це означає, що союзницька авіація матиме обмежені можливості протидії російським сухопутним силам, тим паче, що у їх складі є власні підрозділи ППО.
• Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), кібервійни та протисупутникової боротьби. Завдяки зазначеній тріаді, Росія може значною мірою ускладнити використання Альянсом стандартних засобів зв’язку, управління та розвідки. Це має особливе значення, оскільки задіяння засобів РЕБ поєднується з «класичною» ППО. З одного боку, російські системи ППО можуть «відсунути» розвідувальні літаки чи безпілотні літальні апарати (БПЛА) від району проведення операцій, з іншого, – створення перешкод значно знизить ефективність таких операцій. У свою чергу, небезпека кібератак стосується також цивільної інфраструктури, зокрема, транспортних мереж, що використовуються для передислокації військ.
• Конвенціональна артилерія. Ще одним елементом російської системи A2/AD є ствольна артилерія. Артилерійські частини ЗС РФ більш численні, ніж у країнах НАТО (наприклад, російська артилерійська бригада складається з трьох дивізіонів, включаючи один дивізіон реактивної артилерії). Крім того, росіяни розробили доктрину, згідно з якою танкові та механізовані війська мають атакувати противника не безпосередньо, а вести бойові дії так, щоб знищити його, принаймні частково, артилерійським вогнем. Подібна тактика застосовується сьогодні на сході України.

Розвиток цих можливостей з боку Росії може призвести до отримання нею переваги на східному фланзі НАТО і, таким чином, знизити довіру до гарантій безпеки США не лише для союзників по Альянсу, але й для держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Напад РФ на одну з країн-членів НАТО   може спричинити ризик ядерного конфлікту (у разі, якщо Альянс вирішить повернути захоплені території). Виходячи з цього, оптимальним варіантом було б забезпечення для НАТО можливості та спроможності перешкодити Росії використати метод «довершеного факту». На думку експертів ЦСБО, це – реально, але за умови зміцнення союзних сил, зокрема США, а також польської армії.

Належне посилення присутності американських військ може суттєво перешкодити РФ у здійсненні її стратегічних планів. Сам факт того, що Москва буде змушена збільшити чисельність своїх військ з метою прориву оборони у зоні запланованої операції, у поєднанні з активністю засобів розвідки НАТО, може призвести до втрати ефекту раптовості. Якщо все-таки конфлікт розпочнеться, то відповідні підрозділи можуть значно уповільнити і ускладнити дії росіян, що дозволить підтягнути підкріплення, прийняти необхідні політичні рішення тощо.

Польща є саме тим місцем, де повинна бути розміщена значна частина додаткових сил, оскільки вони зможуть негайно відреагувати на дії Росії в регіоні Балтійського моря. І це відбудеться набагато швидше, ніж у разі застосування підрозділів, що дислоковані у США чи навіть у Західній Європі. Автори звіту ЦСБО звертають увагу на переваги постійної присутності військ над ротаційною. Так, частини постійного базування краще орієнтуються на театрі воєнних дій (ТВД), у довгостроковій перспективі вони є меншим тягарем для тих військових структур, які періодично готують наступні ротаційні зміни. Однак, як не парадоксально, за певних умов ротаційні сили можуть мати більш високий рівень боєготовності і бути більш «еластичними». Розміщення озброєння і військової техніки на можливому ТВД у рамках програми APS[5] відіграє важливу, але не вирішальну роль, беручи до уваги передову присутність військ. Ці підрозділи мають достатній бойовий (і стримуючий) потенціал, хоча, звичайно, склади APS дозволяють скоротити час на реагування.

Експерти ЦСБО висловили наступні рекомендації щодо розміщення на території РП на постійній основі конкретних підрозділів, серед яких мають бути:

• Штаб дивізії армії США (зі штабом корпусу – у Німеччині). Наявність постійного штабу дивізійного рівня (можливо, шляхом реформування існуючої місії командного елементу) дозволило б управляти бойовими операціями повнокровної дивізії у разі загрози, від самого початку конфлікту та без необхідності подальшого зміцнення. У свою чергу, штаб корпусу, віддалений від зони бойових дій, міг би краще координувати заходи раннього попередження і підготовки до операції, а також самих бойових дій. Крім того, на складах APS у Німеччині має бути достатньо військового майна для формування ще одного штабу дивізії.
• Реактивна артилерія та ППО. У ЦСБО настійно рекомендують розгорнути штаб управління дивізійною артилерією з принаймні двома дивізіонами реактивної артилерії, щоб мати можливість підтримувати союзні війська і боротися з російською системою A2/AD. Американці рекомендують теж розгорнути посилений зенітно-ракетний дивізіон малого радіусу дії не лише з ракетними комплексами, але й із засобами некінетичної дії (наприклад, лазерними). У поєднанні з комплексами «Patriot» він повинен використовуватися для захисту від повітряних загроз, включаючи БПЛА, маневрені ракети та літаки. Така оборона потрібна як для армії, так і для ключової інфраструктури.
• Підрозділи бойової підтримки. Йдеться про розвідувальні, інженерні, логістичні підрозділи та підрозділи РЕБ. Це необхідно, щоб мати змогу ефективно протидіяти російській системі A2/AD та підтримувати військові частини під час проведення сухопутних операцій.
• Нова бронетанкова бригада, сформована з техніки зі складів APS. Завдяки цьому армія США змогла б більш ефективно реагувати на загрозу з боку російських бронетанкових військ, особливо у співпраці з Військом Польським. Навіть повітрянодесантні війська РФ мають на озброєнні легку бронетехніку, а американська бригада на території РП може протидіяти раптовій атаці (без необхідності передислокації із США до Європи). Проте при формуванні такої бригади необхідно враховувати політичні наслідки та питання, пов’язані з використанням ресурсів армії США (підготовка особового складу, ремонт, обслуговування тощо).

Експерти ЦСБО відзначили також необхідність посилення здатності щодо передислокації військ у Європі у співпраці з приймаючими країнами. Для цього потрібно створювати якомога більше постійних маршрутів, засобів переправ тощо. Вони повинні бути, наскільки це можливо, захищеними від російської загрози. Одним із варіантів є «розсіювання» інфраструктури, включаючи ту, яка має подвійне призначення.

За  оцінками авторів звіту ЦСБО, збройні сили Польщі на сьогодні є найсильнішою армією на східному фланзі НАТО. А завдяки своєму географічному розташуванню, ця країна залишатиметься ключовим елементом спроможності Альянсу для стримування, і якщо необхідно, відбиття агресії Росії в регіоні Балтійського моря. Водночас для протистояння російській загрозі Польщі потрібно не підвищувати чисельність своїх збройних сил, а модернізувати їх. У цьому напрямку вже зроблено деякі кроки. З 2014 р. збільшуються витрати на оборону та реалізуються програми переозброєння: вже закуплено танки «Leopard 2A5», вирішується питання про закупівлю танків «Leopard 2PL», комплексів «Patriot», нових зразків артилерії. Однак, має місце затримка з придбанням засобів розвідки, спостереження, рекогносцировки (ISR)[6] та бойової підтримки. Беручи до уваги характер загроз, у ЦСБО висловили наступні рекомендації.

• Посилення боєготовності польської армії, передусім Сухопутних військ. У цьому контексті необхідно завершити процес формування 18-ї механізованої дивізії[7], збільшити кількість навчань, доукомплектувати військові частини, поповнити запаси боєприпасів (зокрема, зенітних і протитанкових), щоб бути готовими до ведення бойових дій високої інтенсивності.
• Зміцнення підрозділів бойової підтримки, що особливо важливо для протидії російській системі A2/AD.
• Протиповітряна оборона. Окрім закупівлі комплексів «Patriot», призначених, насамперед, на боротьбу з балістичними ракетами, необхідно мати теж інші засоби захисту від загроз з повітря (на випадок використання усіх згаданих комплексів). Потрібно приділити увагу захисту від БПЛА, що може обмежити ефективність російської артилерії.
• Розвідка, спостереження, рекогносцировка. Пріоритетом для Польщі має стати придбання сучасних засобів ISR для забезпечення раннього  попередження про загрозу та управління вогнем артилерії далекого радіусу дії. Необхідно впроваджувати мультиспектральні сенсори і сучасні та диверсифіковані БПЛА, що дозволяють краще відстежувати пересування російських військ у регіоні Балтійського моря.
• Радіоелектронна боротьба і кібервійна. Експерти ЦСБО відзначили необхідність розвитку можливостей для ведення РЕБ і кібервійни, що надасть змогу не лише захиститися від російських засобів такого типу, але й дозволить проводити наступальні дії.
• Війська територіальної оборони (ВТО). Цей новий вид збройних сил РП призначений для стримування просування противника, протидії гібридним формам війни, боротьби із силами спеціальних операцій. Запорукою ефективності ВТО є відповідна підготовка і спорядження, що включає не лише засоби ураження, але й розвідки (зокрема, БПЛА) та безпечного зв’язку.
• Інженерні війська. Важливо зміцнювати спроможності цього роду військ не тільки для забезпечення вільного пересування власних і союзних військ по території РП (включаючи переправу через Віслу), але й для використання особливостей місцевості на північному сході Польщі для стримування противника.

Як ще один пріоритет після відновлення та посилення підрозділів бойової підтримки експерти ЦСБО закликали посилювати окремі види збройних сил.

Сухопутні війська впродовж наступного десятиліття повинні зосередитися на впровадженні нових, сучасних зразків озброєння (БМП «Borsuk», модернізований танк «T-72»). Водночас модернізація повинна відбуватися таким чином, щоб це не призвело до зменшення бойового потенціалу.

Для Військово-повітряних сил запропоновано декілька альтернативних варіантів, з врахуванням вартості та ефективності, включаючи заміну застарілих (пострадянських) літаків меншою кількістю машин п’ятого покоління, модернізацію «F-16» та придбання БПЛА. Автори звіту констатували, що хоча машини четвертого покоління дешевші, але винищувачі п’ятого покоління характеризуються більшою спроможністю до «виживання» в середовищі A2/AD[8].

У свою чергу, Військово-морські сили замість придбання дорогих кораблів високого класу повинні зосередитися на розбудові берегової оборони і можливостей стримування противника. До них відносяться, серед іншого, берегова ракетна артилерія або системи мінування. Експерти ЦСБО наголошують, що це є набагато ефективнішим для захисту Балтійського моря, ніж невелика кількість кораблів, які потребують складних і дорогих систем для протидії російським протикорабельним ракетам або іншим загрозам.

__________________________________

[1] Strengthening the Defense of NATO’s Eastern Frontier. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу

[2] Unfinished Business. Why and How the U.S. Should Establish a Permanent Military Presence on NATO’s Eastern Flank. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу

[3] Permanent Deterrence: Enhancements to the US Military Presence in North Central Europe. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу

[4] A2/AD (англ. Anti-access and area denial – заборона доступу/закриття території) – концепція стримування противника (зазвичай комплексом озброєнь) шляхом створення підвищеної небезпеки для дислокації або переміщення сил противника в зону, яка захищається. Термін став широко застосовуватися з моменту розробки Росією та Китаєм ракетних систем з оперативно-тактичних ракетних комплексів, ППО і протикорабельних ракетних комплексів, що створюють «захисний купол», до якого війська НАТО не можуть проникнути без ризику неприйнятних втрат.

[5] APS (Army Prepositioned Stock) – програма Пентагону, націлена на підтримку Національної військової стратегії шляхом розміщення у різних районах світу складів життєво важливих військових запасів.

[6] ISR (Intelligence, surveillance, and reconnaissance) – основні елементи оборонних можливостей США, які включають широкий спектр систем для отримання та обробки інформації, необхідної керівництву держави та військовому командуванню.

[7] Рішення про формування нової дивізії на кордоні з Білоруссю було прийняте у 2018 р.  у зв’язку зі зростанням військової загрози з боку РФ. Повністю дивізія має бути сформована до 2026 р., на що планується витратити 7,1 млрд. доларів. 18-та піхотна «Залізна» дивізія першого формування відзначилася у польсько-українській війні у 1918-1919 рр., радянсько-польській війні у 1920 р. та у війні з Німеччиною у 1939 р.

[8] 17 квітня 2019 р. президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на Першій базі транспортної авіації у Варшаві заявив, що його країна хоче поступово відмовлятися від «МіГ» та «Су», замінюючи їх літаками п’ятого покоління (зокрема, «F-35»).

Джерело

Автор

Тверезо