Зоо-спартанці поімпічментіровали? Підіб’ємо підсумки
Про 2 чи-то 3 тисячі протестувальників, звісно, дурня. Про 15-20 тисяч – дурня, так само. Тисяч 6-7 було точно – це не складно порахувати по фото.
Причини виходу такої кількості людей очевидні. Арешт Саакашвілі, звісно, багатьох стурбував – у нас і королеву бартерних операцій, вірну партнерку оборудок Лазаренка та союзницю Кучми на виборах 1999-го, Юлію Тимошенко полюбили зразу, як та за грати потрапила. Бо якщо садять – значить за народ…
По-друге, сильно попсувала ситуацію історія з НАБУінами – ті таки зуміли своїми зашкварами спровокувати прокуратуру і СБУ на відповідні дії і здійняти лемент “маленьких кривдять!”. Звісно чиновникам з ЄС та Штатів важко визнати, що хрінову тучу грошей вони витратили на структуру, яка стала нічим не кращою за МВС та СБУ – натомість стала важелем політичної боротьби в руках парламентських борцунів. Їхні коментарі створили у частини наших громадян відчуття, ніби НАБУ намагаються розформувати. Люди збурилися. Люди вийшли. Це нормально.
Ситуація наразі виглядає так. Влада подала ударний імпульс в акції зоо-спартанців, які вже були – затухали. Нардепи, які вже встигли дистанціюватися від Міхо, постали перед складним вибором. Одні, як Соболєв, знову мітингують “не за Міхо, а за принципи”. Інші, типу Сірожи Квартирного, обирають “просто спілкуватися з громадянами”. Треті – просто мовчать. Прокуратура тонко натякнула, що плівки Луценка – не останнє, що вона має в запасі.
Не позаздриш чувакам. З одного боку – типу треба жертву Міхо захищати від ЗВ (злочинної влади). З іншого боку, якщо завтра ЗВ викладе нові докази співпраці Міхо з Курченко – якби самим не замаратися. Що робити?
Ну, й на останок. Зоо-спартанців таки можна привітати. Зібравши 6-7 тисяч людей, вони таки перетнули психологічний рубіж – досягли чисельності найбільш зачуханої акції проти Януковича. Але маю й сумну новину. 6000 народу – це 0,2% населення Києва. В часи Янука в журналістських колах такі акції недаремно носили назву “ні про що”.
Факт такий – 99,8% киян займатися імпічментізмом не побажали. Про все інше населення України я просто мовчу.
А далі – будемо спостерігати. Принаймні тої шкоди країні, як дурко-блокади Лушпая, міхо-майданчики ще жодного разу не завдавали. А це вже немало.
Фото © О
