Про розмови у чергах
Звернув увагу на цікаву штуку. Вчора мені довелося сидіти підряд у двох довжелезних чергах. Цікаво було спостерігати, що говорять люди в чергах про політиків.
Коли заходиться про труднощі, до яких так чи інакше дотичний уряд, розмова зразу переводилася на тему “що в нас за люди такі? Кому владу не дай – зразу курвляться. Одне в одного вигризають – що люди, що влада…”
Пороха згадували на диво мало. Як правило, розмова з нього переходила на тезу викладену вище.
Юлька викликає серйозні дискусії. Зразу згадують підбори в інвалідному візку, газ по 400 та те як з вона Путіним гигикала з Саакашвілі. Різномаїття думок – від “Юля прийде – порядок наведе” до “трепло і шахрайка”.
“Свобода” ще довго спокутуватиме гранату у серпні мнулого року. Тільки зходиться про ВОС – зразу згадують той випадок, співчувають родичам загиблих гвардійців та пораненим. Загиблих жаліють. Дуже зло міркують що треба зробити “зі скотиною яка в центрі міста гранатами кидається”.
З Ляшка сміються. Просторікують про те як глибоко він занурюється в питання.
І нарешті була репліка, від якої вся черга реготала на кутні. Це коли одна бабця заявила “Та не буде скоро Порошенка, скоро нам всі борги спишуть, бо президентом буде Надя Савченко”.
А все ж таки в чергах варто стояти інколи. Багато цікавого дізнаєшся.
