Вісті з фронтів. 14.09.2024
1. На Курському операційному напрямку командування противника продовжує свої спроби зупинити на окремих ділянках і напрямках просування передових підрозділів ЗСУ зі складу їх тактичної групи військ, яка діє на території Курської області ри-фи. З цією метою до складу угрупування “Курск” (входить до складу УВ “Север”), противник ввів додаткові сили й засоби, зокрема:
– по напрямку на м. Коренево фіксується ще один, окрім 56-го десантно-штурмового полку (дшп) зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) та 173-го орб 106-ї пдд, полк (51-й парашутно-десантний\пдп) зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд).
– по напрямку на с. Большое Солдатское у бій введені підрозділи 30-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 72-ї мотострілецької дивізії (мсд).
Таким чином, загальна чисельність вже зосереджених і розгорнутих підрозділів ви-си ри-фи, а також інших силових відомств ри-фи, рівня “батальйон-окрема рота” у складі угрупування “Курск”, включаючи Глушковський район, міста Рильськ, Льгов, Курчатов та власне сам Курский район обороны, досягла позначки у 62 підрозділи загальною чисельністю особового складу(о\с) у 35.5 тис. в\сл.
Командування противника також проводить активні заходи з розгортання угрупування “Курск” у двоешелонний бойовий порядок, принаймні на найбільше важливих і ключових напрямках та облаштуванню батальйонних районів оборони. В першу чергу це стосується комунікацій та прилеглих до них ділянок місцевості:
– Дорога Суджа – Курськ (Р-200),
– Дорога Суджа – Рильськ.
Отже можемо констатувати, що нестачу власних сил і засобів УВ “Север” для організації та ведення інтенсивних і масштабних бойових дій на Курському операційному напрямку противник компенсує ДОДАТКОВИМ перегрупуванням на цей напрямок підрозділів і частин зі складу високомобільного компонента свого війська, а саме частин та підрозділів повітряно-десантних військ і морської піхоти. Наразі у складі угрупування “Курск” ВЖЕ фіксуються в тому чи іншому обсязі частини та підрозділи зі складу:
– 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП),
– 155-ї окремої бигади морської піхоти (обр МП),
– 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд),
– 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд),
– 11-ї та 83-ї окремих десантно-штурмових бригад (одшбр).
2. Військово-політичне керівництво Білорусі (ЛукашенкА та компанія) продовжує “гратися у війну” на вимогу кремля.
У складі основної далекобійної складової сухопутних військ своїх збройних сил (336-ї реактивної артилерійської бригади\реабр) сформовано й вже розгорнуто ще один підрозділ – 79-й окремий реактивний артилерійський дивізіон (реадн) у складі 4-6 бойових машин (МПУ) 301-мм реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) типу В-300БМ “Полонез-М”. Таким чином, загальна кількість дивізіонів у цій бригаді досягла позначки 4 реадн, із яких 2 – на 300-мм РСЗВ типу 9К58 “Смерч”, а ще 2 (77-й та 79-й реадн) – на 301-мм РСЗВ типу В-200БМ\В-300БМ “Полонез”\”Полонез-М”).
Хто забув, то нагадаю, одна зведена батарея (реактивна артилерійська батарея\реабатр) зі складу 336-ї реабр розгорнута білоруським командування у складі оперативно-тактичного угрупування (ОТУ) “Викинг” в районі с. Зябровка (Гомельская обл.). Ймовірно, це 3-4 МПУ типу В-200БМ зі складу 77-го реадн цієї бригади.
Навіщо “воно” там? Здогадайтеся самі…
Трохи для розуміння…
РСЗВ “Полонез” початково (розробка 2013 р., перший зразок з’явився у 2015-му) являла собою китайські ракети типу А-200, А-300 зі складу комплексу GATSS, адаптовані на білоруському шасі типу МЗКТ-7930 «Астролог» у вигляді МПУ В-200БМ і літали вони приблизно на 180-200 км. Для армії республіки Білорусь (РБ) на той час це було цілком прийнятно.
Однак ЛукашенкА вирішив невдовзі стати “значимым в региональном отношении” (до чого його так ненав’язливо підштовхували свого часу самі китайці) й вирішив, що цього замало. Тому віддав наказ модернізувати “Полонез” і збільшити “длинную руку” білоруського війська.
Так з’явився “Полонез-М” В-300БМ. Стверджується, що у цій РСЗВ замість китайських ракет застосовуються власні білоруські ракети типу В-200 та В-300, які літають вже на 300 км, хоча кількість їх на одній МПУ залишилась незмінна – 8 штук. Передбачається, що це є такий собі аналог української “Вільхи” чи американських М142 або М270 із керованими далекобійними ракетами у якості ерзац-ОТРК.
Білоруси стверджують, що ракети ці мають комбіновану систему наведення (інерційна із супутниковою корекцією) й відхиляються від цілі не більше ніж на 30-50 м “по колу”. Як воно є насправді, ніхто не знає, бо білоруси дійсні результати випробування цього РСЗВ\ОТРК (жовтень 2017 року) ретельно приховують, публічно стверджуючи, що “реальные тактико-технические характеристики комплекса полностью соответствуют заявленным”.
Наразі цей ОТРК перебуває на озброєнні збройних сил РБ у тих самих двох реадн 336-й реабр, про які я писав вище (ймовірно, у складі 77-го реадн 6 одиниць МПУ типу В-200БМ “Полонез” та у складі 79-го реадн десь до 4-х, можливо, що й до 6 одиниць МПУ типу В-300БМ “Полонез-М”).
Ще один дивізіонний комплект (на 6 МПУ) типу В-200БМ “Полонез”, ймовірно, перебуває на озброєнні армії Азербайджану (ходили плітки, що саме ним свого часу азербайджанці вдарили по Степанакерту під час останньої “війни за Карабах”).
І ось тепер ці лайби ЛукашенкА притягнув, судячи зі всього, під наш кордон у район авіабази (АБ) Зябровка в Гомельській області на Чернігівському напрямку (відстань до нашого кордону – 20-21 км). Наскільки я розумію, ця байда повинна нас “сильно напугать” і в разі потреби “підмінити собою” російські “Искандер-М” на цьому напрямку.
3. Південна операційна зона.
Наразі на Придніпровському операційному напрямку продовжуються інтенсивні бойові дії передових підрозділів ЗСУ з російськими окупаційними військами на островах в дельті р. Дніпро, зокрема на островах Мілкий, Козацький, Білогрудий та ряді інших. Фіксується участь в цих боях підрозділів противника зі складу:
– 144-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр),
– 205-ї омсбр,
– 337-го десантно-штурмового полку (дшп) 104-ї десантно-штурмової дивізії (дшд),
– 28-го мотострілецького полку (мсп) 70-ї мотострілецької дивізії (мсд),
– 126-ї окремої бригади берегової оборони (обрбо),
– 61-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП).
Сенс цих боїв зводиться до прагнення тотально витіснити наші підрозділи на правий берег річки й отримати можливість повністю контролювати основне русло Дніпра на всій протяжності його дельти.
У зв’язку з цим хиткі й “сміливі” допущення щодо підготовки однією зі сторін якогось масштабного форсування Дніпра в ту чи іншу сторону тут явно недоречні. Як на мене, жодна зі сторін до цього поки не готова.
4. Судячи зі всього, командування російського чф-у вирішило поки що обмежити використання свого корабельного складу для нанесення ударів крилатими ракетами морського базування (КРМБ) типу “Калибр” виключно підводними силами (3 одиниці дизель-електричних підводних човнів\депч пр. 636.3 “Варшавянка” у боєготовому стані в пункті базування\ПБ – Новороссийск), облаштувавши для здійснення можливих бойових пусків відповідний позиційний район у 15-20 милях південно-західніше м. Мисхако. Нещодавно в цьому районі фіксувався маневруючий депч пр.636.3 “Великий Новгород” (бортовий номер Б-268).
Очевидно, таке рішення продиктоване тим, що депч складніше й довше виявляти, ніж надводний бойовий корабель. Відповідно, ймовірність нанесення випереджального удару українським надводним\підводним безекіпажним швидкісним катером-брандером безпосередньо у морі у випадку з депч значно менша.
Варто зазначити, що цей район все одно знаходиться неподалік від захищеного ПБ Новоросійськ.
Очевидно, метод застосування російських депч для бойових пусків буде полягати в тому, щоб приховано вийти з бази, прийти в район, запустити “Калибр” і знову швиденько забігти в базу, поки не виявили й не запустили брандера на перехоплення.
Фото: 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха
