Вісті з фронтів. 31.05.2024
Коротко по кількох актуальних напрямках.
1. На Харківському операційному напрямку, очевидно, противник перегруповує свій передовий ешелон, намагаючись добитися підсилення по напрямку на Вовчанськ.
На даний момент по факту темпи наступу противника впали майже до нульової позначки, й він вимушений шукати якісь “альтернативні” шляхи його продовження. Але, як би там не було, всі вони явно потребуватимуть від нього задіяння ДОДАТКОВИХ сил і засобів.
Як варіант, ймовірно, його командування зараз таки готується форсувати р. Вовча по напрямку Гатище – Синельникове й створити умови для подальшого просування передових підрозділів 26-ї та 138-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) своєї 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) у самому місті Вовчанськ.
Звертають на себе увагу також дії противника по напрямку Бугруватка – Стариця, де його передові підрозділи намагаються розширити по фронту ділянку прикордонної місцевості, яку їм вдалося зайняти на західному березі р. Сіверський Донець.
Скоріше за все, противник може спробувати найближчим часом відновити свій наступ по напрямку Стариця – Ізбицьке, аби в подальшому спробувати з’єднати цей плацдарм із плацдармом по напрямку на с. Липці.
В свою чергу, оперуючі там підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, підсилені цілим рядом окремих формувань і штурмових загонів, ймовірно, понесли у попередніх боях відчутні втрати й зараз потребують поповнення та налагодження повноцінного матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).
Загалом, на даний момент, очевидно, командування російських військ (УВ “Север”) вирішує для себе питання – чи варто розпочинати ще один наступ по напрямку Грайворон – Велика Писарівка, чи краще все ж таки сконцентруватися на “питанні Вовчанська”.
Як перший, так і другий варіанти містять свої “+” та свої “-“.
Однак, кінцевий характер цього рішення російського командування, скоріше за все, полягатиме у тому, які сенси у ньому “візьмуть гору” – піарні або реальні (себто військові).
З першої точки зору, завдання щодо створення такої собі “санітарної зони” з УВ “Север” ніхто не відміняв, з іншої, ще одна ділянка активних бойових дій “напружить” і так вже втягнуті по більшій своїй частині у інтенсивні бої сили й засоби УВ “Север” ще більше і в обсязі, який може виявитися загалом критичним для всієї цієї “харьковской затеи”.
2. На Краматорському напрямку командування УВ “Юг” продовжує свої спроби “увірватися” до міської межи м. Часів Яр.
Наскільки я розумію, противник впритул підійшов до південних кварталів мікрорайону “Канал”, одночасно намагаючись просунутись по дирекції Богданівка – Калинівка.
Тут діють підрозділи зі складу 98-ї повітряно-десантної дивізії, 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр), так званого “добровольческого корпуса” та 102-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мсд, з північного флангу цю тактичну групу забезпечують підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), а з півдня (район Кліщіївки) підрозділи 6-ї мсд 3-го армійського корпусу (АК).
Протягом кількох крайніх діб противнику вдалося вийти до місця перетину дороги Костянтинівка – Бахмут та каналу “Сіверський Донець – Донбас” (переважно південніше дороги), а також вийти на східну околицю с. Калинівка.
Однак, декілька спроб дрібними штурмовими групами “інфільтруватися” та закріпитися безпосередньо у міській межі противнику не вдалися… Але, думаю, це ненадовго. Скоріше за все, противнику таки вдасться незабаром зайняти “Канал” (його передові підрозділи зайняли охоплююче положення до цього мікрорайону міста).
Таким чином, на Краматорському напрямку командування противника, очевидно, вирішило не шукати простих і альтернативних шляхів (наприклад, спробувати обійти “часік” з півдня), а “во всю свою ивановскую дурь” втягнутися у вперті ближні піхотні бої у міській забудові. Причому на цей раз із досить примарними шансами щось “охопити чи обійти”. Ну-ну…
3. На Покровському напрямку після просування й зайняття противником с. Нетайлове та с. Уманське підрозділами 239-го танкового та 228-го мотострілецького полків (тп\мсп) 90-ї танкової дивізії (тд) та передовими батальйонами 1-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 1-го АК командування УВ “Центр”, схоже, знову “озаботилось” флангами свого ударного тактичного угрупування, яке діє по напрямку Очеретине – Новоолександрівка. В рамках цього противник:
– Здійснює вперті спроби таки вийти на рубіж Сокіл – Новопокровське силами зведених штурмових підрозділів 15-ї та 55-ї омсбр. Південніше намагається тиснути по загальному напрямку Семенівка – Новоселівка перша 114-а омсбр, підтримана окремими підрозділами 74-ї омсбр.
– Окрім того, передові підрозділи 35-ї та 132-а омсбр противника, схоже, трохи “змістили акценти” з дирекції Архангельске – Калинове на напрямок Керамік – Олександропіль, ближче до дороги Костянтинівка – Ясинувата, що в рамках середньострокової перспективи виглядає цілком логічно, хоча атаки по напрямку Архангельске – Калинове також продовжуються.
Тож підсумуємо.
Зважаючи на розвиток ситуації як на Краматорському, так і на Покровському напрямках, очевидно, командування противника таки “має на увазі” у перспективі якісь дії по відношенню до Торецького району оборони ЗСУ.
Звісно, більш-менш конкретно щодо дій противника у цьому районі протягом його літньої кампанії можливо буде сказати лише через деякий час. Особливо тоді, коли у мене буде якась визначена інформація по переміщенню його резервів або перегрупуванню сил і засобів між його операційними напрямками.
Однак, вже зараз стає зрозуміло, що росіянам “дуже хотілося” б створити для своїх військ “охоплююче” положення по відношенню до м. Торецьк, принаймні дії їх військ на суміжному північному (верхньому) фланзі УВ “Юг” та УВ “Центр” явно про це свідчать.
Питання – чи зможе противник у реальності (на практиці) створити таке положення?
В цьому контексті наступним разом подивимося на південно-східний “кут” ЛБЗ й тамтешні “перспективи”.
