Вісті з фронтів. 17.04.2024
Сьогодні продовжимо про вороже угрупування військ (УВ) “Север”, бо, я дивлюсь, чимало людей “не відпускає” щодо “гіпотетичного прориву противника до Харкова”.
Сьогодні поговоримо про РОЗПОДІЛ тих сил і засобів УВ “Север”, які або вже є у розпорядженні його командування, або надійдуть туди протягом найближчого часу.
Як відомо, війська (сили) цього угрупування противника розгорнуті на території трьох російських прикордонних областей – Брянської, Курської та Білгородської. Більше того, значну їх частину склали частини та підрозділи відповідних угрупувань УВ “Брянск”, УВ “Курск” та УВ “Белгород” зі складу УВ прикриття кордону, яке відносилося до старого складу УВ “Запад”.
Тому доречно визначити, скажімо так, розподіл сил і засобів УВ “Север” саме по цих тактичних напрямках, і про що це МОЖЕ свідчити, а про що – НЕ МОЖЕ.
Нагадаю вам, шановні читачі, “краткое содержание предыдущей серии”.
Після переформування колишнього Західного воєнного округу у два інших “незалежних” воєнних округи – Московський та Ленінградський воєнні округи (МВО та ЛВО відповідно) російське військове командування вирішило перейти до більш адекватної та логічної системи оперативного управління у зоні відповідальності колишнього УВ “Запад”. При цьому, як на мене, вони виходили із цілком зрозумілих усвідомлень.
Позаяк більша частина найбільш потужних і боєздатних об’єднань (“активів”) військ старого ЗВО (а саме: 1-ї гв.ТА, 20-а ЗВА та новосформована 25-а ЗВА) відійшли до складу саме “відновленного” МВО, то й було логічним, що ці війська увійшли до складу того, у що, в кінцевому рахунку, переформатувався Західний воєнний округ – в УВ “Запад” (по факту, це війська Московського воєнного округу МВО, які зараз діють на “активних” напрямках – Куп’янському та Лиманському. Ця смуга по суті стала “зоной исключительных интересов” виключно військ МВО.
В свою чергу, весь “актив” зі складу “старого” УВ “Запад”, який займався прикриттям кордону (ті самі 3 прикордонних угрупування), а насправді сковував на цих напрямках українські війська шляхом диверсійного та артилерійсько-авіаційного терору нашого прикордоння у Чернігівський, Сумській та Харківській областях + діючі війська зі складу 6-ї ЗВА, 11-го та 14-го АК відповідно, перейшов до складу розгорнутого УВ “Север”.
При цьому цілком логічно було вирішено, що основою, “базовым” воєнним округом для його формування стануть війська (сили) такого ж “відновленого” Ленінградського воєнного округу (ЛВО). А це відповідно 6-а загальновійськова армія (ЗВА) з 2-х окремих мотострілецьких бригад (25-ї та 138-ї омсбр) з Леніградської обл. + 11-й армійський корпус (АК) з Калініградської обл + 14-й АК (відповідно з 80-ю та 200-ю омсбр) з “очень крайнего севера”, які у цей момент також “не прохлаждались по тылам”.
Таким чином, на момент початку практичної реалізації всього цього “великого переформатування” орда зі складу старого ЗВО, яку потрібно було “переформатувати”, була значно перемішана на різних напрямках і ділянках (причому іноді навіть не на напрямку самого УВ “Запад”).
Потрібно було якось це все перегрупувати та “привести до нормального бою” у відповідності зі “струнким і чітким” планом переформатування самого старого Західного воєнного округу в два інших воєнних округи.
Саме ця непозбувна необхідність переміщати та перегруповувати війська, а також розгортати у відповідних зонах нові КП (ПУ), штаби, систему логістики й т.д., у когось із російських креативників у тамошньому ГШ і породила “геніальну” ідею використати це необхідне та неминуче перегрупування своїх військ (яке обов’язково помітять в українському ГШ) в якості стратегічної ІПСО під загальною назвою “наступаем на Харьков”.
І пішло та поїхало… Наші ще й “підіграли”, організувавши “у паніці” (насправді ні) напередодні російського “електорального акту” черговий рейд РДК, ЛСР та Сиббату саме на вказаних напрямках, доводячи нібито “ой, боюсь, боюсь…”.
Але ми трохи відволиклися.
Зараз не про те, чи варто вірити у “великий наступ на Харків”, чи не варто, зараз про те, що зосереджується та розгортається у складі УВ “Север”.
Отже, на даний момент противник має у складі УВ “Север”:
1) На Брянському тактичному напрямку (УВ “Брянск” – КП\ПУ розгорнутий в районі м. Стародуб):
– мотострілецький полк (мсп) – 1 (ймовірно, без одного мотострілецького батальйону);
– мотострілецький батальйон – до 4, причому зі складу не те що різних частин, а навіть з’єднань;
– парашутно-десантний батальйон – 1;
– і зразу 7 формувань “батальйонного рівня”, які підпадають під визначення “стрілецький батальйон” (сб), тобто з достатньо специфічним набором штатного ОВТ і достатньо специфічним рівнем боєздатності;
– 2 артилерійських дивізіони (адн);
– до 9 артилерійських батарей різної “етимології”, з яких 3 – гаубичні самохідні артилерійські (гсабатр), 5 – гаубичних артилерійських (габатр), 1 – реактивна артилерійська (реабатр);
– також на цьому напрямку діє принаймні 2 так званих “блуждающих” вогневих взводи – 1 мінометний, інший реактивний артилерійський. Це саме ті пі…ри, які й займаються безпосередньо прикордонним терором (обстрілами) у режимі “нон-стоп” та “по заявках”;
– ну й ще на цьому напрямку діє 1 формування у статусі “штурмового загону” (десь до роти), яке займається “диверсантством” у наших районах прикордоння.
Загалом, все це УВ складає приблизно до 8.4-8.5 тисяч російських військовиків і в основному сконцентровано на основних комунікаційних вузлах та шляхах Брянської області, займаючи “опорники” та райони оборони в ключових пунктах.
Ну, варто ще зазначити, що з російської сторони прикордоння у Брянській обл. ри-фи “обильно заминировано” з однієї банальної причини – очевидно, що у російського командування на цьому напрямку просто не вистачає військ, аби організувати “суцільне прикриття кордону”.
2) Курський тактичний напрямок (УВ “Курск” – КП\ПУ розгорнутий в районі м. Рильськ):
– зразу 4 мотострілецьких полки (мсп), але всі неповного складу, де немає одного мсб, а де й двох;
– 2 мотострілецьких батальйони (мсб);
– 1 танковий батальйон (тб);
– 1 парашутно-десантний батальйон;
– 1 десантно-штурмовий батальйон;
– 6 стрілецьких батальйонів;
– 2 артилерійських дивізіони (адн), з яких 1 якійсь “зведений” (із постійно “перемінним” і різнотипним складом), інший гаубичний самохідно-артилерійський (гсадн);
– до 15 артилерійських і мінометних батарей (з них 1 діє у статусі “тактична група” \ТГр, гсабатр, габатр – 5, реактивних артилерійських\реабатр – 3, ще 3 – це протитанкові артилерійські\птабатр, ну й 1 мінбатр, я так розумію, на 120-мм мінометах);
– тут також діє 1 “штурмовий загін” російських дЮверсантів, десь до роти.
Загалом, УВ “Курск” нараховує більше 10.5 тисяч російських військовослужбовців і виглядає більш збалансованим у порівнянні з УВ “Брянск”, принаймні у сенсі переліку тих завдань, які може виконувати на даний час. Але й тут значна частка (до 6 формувань) – “стрілецькі батальйони” з дуже сумнівними бойовими спроможностями.
3) Ну й найбільш потужний Білгородський напрямок (УВ “Белгород” – КП\ПУ розгорнутий в районі м. Білгород):
– 1 окрема мотострілецька бригада (омсбр), треба розуміти та сама 138-а омсбр зі складу 6-ї ЗВА;
– мотострілецьких і танкових полків (мсп\тп) – до 5, переважно зі складу 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) 11-го армійського корпусу (АК);
– мотострілецьких і танкових батальйонів (мсб\тб) – 11;
– “стрілецьких батальйонів” (сб) – 9;
– польова артилерія представлена достатньо потужним угрупуванням у складі до 7 артилерійських дивізіонів (адн), з яких 1 – гсадн, ще 1 – гаубичний артилерійський (гадн), 1 – окремий гаубичний артилерійський (огадн) і зразу 4 окремих протитанкових артилерійських дивізіони\оптадн (так би мовити, “рапірна концентрація”);
– в свою чергу, артилерійських та мінометних батарей тут сконцентровано до 31 (!!!), з яких 6 гсабатр, 9 габатр, не менше 4 ребатр, протитанкових (птабатр) не менше 9 , є ще 1 батарея на ПТРК, ну і також 1 мінометна (мінбатр) на 120-мм мінометах;
– окрім того, тут також розгорнута 1 зенітна ракетна артилерійська батарея (зрабатр);
– і діє зразу 7 “зведених тактичних загонів” самого різного типу, призначення, розміру та етимології – від ЦССО “Сенеж” до якихось “барсиків”, “приватно-добровольчих формувань” та іншої “збірної солянки”.
Загалом, УВ “Белгород” нараховує на даний момент до 29.5 тисяч особового складу й по суті зображає зараз із себе ту саму “екзистенціальну” загрозу Харкову, про яку так люблять останнім часом трепатися наші ЗМІ, а разом з ними чимала кількість представників експертного середовища.
Так, а що по перспективам?
Чим і де може поповнитись УВ “Север” найближчим часом у сенсі додаткових сил і засобів. Як на мене, найбільш імовірними “кандидатами” на переведення на територію “спокійного” російського прикордоння є:
– підрозділи 25-ї омсбр зі складу 6-ї ЗВА (вони явно потребують відновлення після своєї самогубної участі в “епопеї в районі Синьківки”);
– 7-й окремий мотострілецький полк (омсп) зі складу 11-го АК, який у режимі “нон-стоп” російське командування посилає штурмувати передові позиції ЗСУ на Куп’янському напрямку в районі с. Кислівка.
У більш віддаленій перспективі::
– підрозділи 80-ї омсбр зі складу 14-го АК з м. Алакуртті, яка зараз “сторожить лівий берег” у складі УВ “Днепр” (і яку генерал Теплинский навряд чи віддасть “просто так”);
– 200-а омсбр з ППД із Печенги зі складу того ж 14-го АК також, імовірно, незабаром покине тенета УВ “Юг” і сконцентрується на проблемах “прикриття кордону”.
– не виключено, що для підсилення УВ “Север” також будуть використані сили й засоби 44-го АК, який зараз розгортається на території Карелії, скоріше за все, це буде стосуватися його артилерійської складової.
Тепер де саме…
Як на мене, очевидно, що об’єктивно підсилення потребують у першу чергу Брянський та Курський тактичні напрямки, особливо перший. Однак не виключено, що у рамках підготовки до свого “великого літньо-осіннього наступу на Харків” частина з вищезазначених сил і засобів російського ЛВО може опинитися й на Білгородському напрямку.
Особливо якщо у межах якоїсь “стратегічної гри” російський ГШ таки спробує “ответить зеркально” діям РДК, ЛСР та Сиббата власними рейдами на територію Сумської та Харківської областей. Тим більше коли доведеться “відволікати увагу” та змальовувати дійсно якійсь “наступ на Харків”.
Думаю, стосовно Харкова це є найбільш імовірним варіантом.
