Місцеві вибори в Польщі: три головні висновки
Головне в аналізі результатів місцевих виборів у Польщі, які відбулися в неділю, – не робити поспішних висновків. Це саме той випадок, коли результати екзит-полу самі по собі не свідчать ні про що, в них варто зануритися глибше і розглядати в контексті.
“Голі” цифри єдиного екзит-полу, проведеного по всій країні, виглядають так. Перше місце на виборах посіла правоконсервативна партія “Право і справедливість” (ПіС), за неї проголосували 33,7% виборців.
На другому місці “Громадянська коаліція” нинішнього прем’єра Дональда Туска – 31,9%.
Третє місце посідає блок спікера сейму Шимона Холовні “Третій шлях” – 13,5%.
Ультраправа “Конфедерація” і ліві з “Лівиці” набрали приблизно по 7% голосів.
Символічна перемога ПіС
Лідер “Права і справедливості” Ярослав Качинський у ніч після виборів не приховував задоволення таким результатом.
“Чутки про нашу смерть варто вважати перебільшеними”, – цитував він Марка Твена.
З одного боку, Качинський має право на оптимістичні оцінки. Торік його партія втратила владу після восьми років домінування на польській сцені. У неї відібрали безконтрольний доступ до державних ЗМІ, а правоохоронці почали розслідування діяльності кількох впливових представників ПіС.
У цій ситуації формальне перше місце – це той результат виборів, який не може не тішити.
З іншого боку, за підсумками минулих місцевих виборів 2018 року “Право і справедливість” посіла перше місце на виборах у дев’яти воєводствах із 16, на нинішніх виборах – лише в шести.
Як виглядає, ПіС може претендувати на контроль (одноосібний або разом із “Конфедерацією”) у п’яти воєводських сеймиках свого традиційного бастіону, південно-східної Польщі.
Нарешті, повним, причому цілком прогнозованим провалом закінчилися для ПіС вибори мерів великих міст. У Варшаві та Гданську в першому турі перемогли кандидати від партії Туска, у Кракові та Вроцлаві представники ПіС не увійшли до другого туру виборів.
Рекордна перемога в містах партії Туска
Це може здатися дивним, але голова “Громадянської коаліції” Дональд Туск теж виглядав цілком задоволеним результатами кампанії. За його словами, вони стали своєрідним повторенням парламентських виборів. Тоді партія Туска так само посіла друге місце, але разом з двома партнерами по коаліції змогла зібрати більшість у сеймі й усунути від влади ПіС.
“Що радує? Планомірне зменшення розриву (між ПіС і “Громадянською коаліцією”): сім відсотків у 2018-му, п’ять у 2023-му, два – сьогодні. Рекордна перемога в містах. Перевага в сеймиках. Що турбує? Демобілізація, особливо серед молоді, поразка на сході та в селі. Висновок для нас? Не скаржитися і за роботу!” – написав Туск у соцмережі Х.
Туск правильно діагностував головну характерну рису цієї кампанії, яка перетворилася на головну проблему для його партії.
Багато польських виборців після рекордної мобілізації на парламентських виборах у жовтні минулого року (явка тоді становила майже 75%) просто проігнорували місцеві вибори: у неділю на дільниці прийшло лише близько 51% тих, хто має право голосу.
При цьому дослідники кажуть, що відмовилися від участі у виборах насамперед жителі західної Польщі, більш схильні голосувати за партію Туска, і молоді виборці (явка поляків віком до 30 років на парламентських виборах становила 71%, у неділю на дільниці прийшли лише 39%).
“Можливо, виборці демократичних партій вирішили, що 15 жовтня (на парламентських виборах) вони “врятували демократію в Польщі”, виконали свій громадянський обов’язок і 7 квітня можуть провести теплу неділю, відпочивши, а не стояти в черзі до урни для голосування”, – пише публіцист Newsweek Якуб Маймурек.
Так само ймовірно, що демотивувати молодих жінок від участі у виборах могло зволікання нинішньої влади з просуванням нового, більш ліберального законодавства про аборти.
Ще один важливий для Польщі підсумок цих виборів – переконлива перемога в першому турі нинішнього мера Варшави Рафала Тшасковського.
52-річний політик – один із головних претендентів на висунення в президенти від нинішньої партії влади наступного року. Значний результат, під 60% голосів виборців, отриманий у конкуренції з непростими опонентами, напевне посилить його стартові позиції перед президентськими перегонами.
В очікуванні фіналу і виборів до Європарламенту
Фінал місцевої кампанії відбудеться за два тижні: саме тоді в низці міст відбудуться другі тури виборів мерів. Тут буде кілька гарячих сутичок, серед яких можна виокремити вибори в Кельцях, де ЛГБТ-активістка Агата Войда в першому турі набрала ледь не вдвічі більше за представника ПіС Марціна Стемпневського.
Але вже на початку червня поляки підуть до скриньок ще раз – разом із жителями інших 26 країн ЄС вони обиратимуть депутатів Європарламенту. І результати нинішніх місцевих виборів точно вплинуть на конфігурацію політичних сил перед європейськими виборами.
У “Громадянській коаліції” Дональда Туска і “Лівиці” явно почнеться дискусія про можливе об’єднання перед європейськими виборами. Такі ідеї лунали і перед цією кампанією, але від цього союзу відмовилася партія Туска.
Якби цей альянс відбувся, можливо, ПіС не вдалося б посісти на виборах символічне перше місце.
“Право і справедливість” напередодні європейської та президентської кампаній, ймовірно, теж працюватиме над розширенням політичного табору. У всякому разі, в ніч після виборів Ярослав Качинський говорив про створення на базі своєї партії “великої коаліції, яка перемагатиме”.
Інша річ, що вибір, кого запрошувати до цієї “великої коаліції”, у ПіС невеликий. Йдеться про ультраправу “Конфедерацію”, співпраця з якою дасть змогу партії Качинського отримати контроль над сеймиками східної Польщі.
“Качинський, як він уже показав у минулому, заради влади піде на все. Навіть вступить у союз з антиєвропейським та антиукраїнським угрупованням, до якого також входять люди з пропутінськими, фашистськими та антисемітськими поглядами”, – дає похмурий прогноз заступник головного редактора Gazeta Wyborcza Роман Імельський.
Фото: Polska Agencja Prasowa
