Вісті з фронтів. 10.10.2023 (відео)

Костянтин Машовець

Сьогодні виключно довідкові матеріали та наприкінці декілька зауважень “загального” характеру.

1. Боєготовий склад авіаційного компоненту збройних сил республіки Білорусь та російської федерації (зс рб та рф) із базуванням на авіабазах (АБ) республіки Білорусь станом на 08.10.2023 р.:

– АБ Мачулищи ( позивний “Горностай”):
вертольоти Ми-8\17 – 14 одиниць (зс рб);
вертольоти Ми-24\35 – 15 одиниць (зс рб).

– АБ Лида (позивний “Уникальный”):
штурмовики Су-25 – 13 одиниць (зс рб).

– АБ Барановичи (позивний “Кедровый”):
винищувачі Су-30 – 7 одиниць (4 – зс рб, 3 – зс рф);
винищувачі Миг-29 – 8 одиниць (зс рб);
штурмовики Су-25 – 4 одиниці (зс рб).

В наведених даних вказані виключно боєготові одиниці. За штатом (обліком) їх може бути більше.

2. Безпосередньо на Бахмутському напрямку діє оперативно-тактичне угрупування (ОТУ) військ противника, яке має у своєму складі наступні сили, станом на 6.10.2023 р.:

– окремих мотострілецьких\десантно-штурмових бригад (омсбр\одшбр) – 18;
– мотострілецьких\парашутно-десантних\танкових полків (мсп\пдп\тп) – 16;
– окремих стрілецких полків (осп) – 3;
– окремих танкових батальйонів (отб) – 1;
– мотострілецьких батальйонів (мсб) – 2;
– стрілецьких та окремих стрілецьких батальйонів (сб та осб) – 13;
– мотострілецьких\стрілецьких батальйонів ТрО так званих днр\лнр – 6;
– зведених тактичних загонів, в т.ч. типу БАРС та “Шторм-Z” – 19.

Декілька загальних зауважень з цього приводу:

– За своїми кількісними показниками бойового складу це ОТУ перевищує деякі оперативно-стратегічні угрупування (ОСУ) військ противника.
– Саме у його складі зосереджено до 60-65% всього ОВТ, яке має у своєму розпорядженні УВ “Юг”.
– Більше половини формувань рівня бригада-полк мають середній некомплект особового складу до 30-35% від штатної чисельності, ще не менш 10-15% укомплектовані лише на 55-60% від штатної чисельності.

3. Безпосередню участь у бойових діях на території України (без урахування резервного компоненту та угрупувань прикриття кордону) беруть:

– понад 429 тисяч в\сл ри-фи. На своєму озброєнні вони мають:
– танків – 2347 одиниць;
– бойових броньованих машин (ББМ), включаючи бронеавтомобілі – 5653 одиниці;
– артилерійських систем (АС), калібром від 100-мм й вище – 3186 одиниць;
– реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 974 одиниці;
– пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу (ПУ ОТРК) – не менше 46-и одиниць.

Все це зведено у наступну кількість формувань:

– бригад (всяких, від мотострілецьких до артилерійських, залізничних, зенітних ракетних та управління) – 58;
– полків (також всяких, мотострілецьких, танкових, окремих морської піхоти та десантно-штурмових й т.д.) – 133;
– формувань рівня та статусу “окремий батальйон” – 106;
– різноманітних зведених тактичних загонів (від “шторм-z” до “барсиків” та “кадировців”) – 46.

Підкреслюю, це без урахування угрупувань, розгорнутих в “Брянской, Курской и Белгородской областях” в якості військ (сил) “прикриття кордону”, а також резервів всіх рівнів. Про них ми якось іншим разом поговоримо.

Усе разом це й складає те, що називається “Объединённая группировка вооружённых сил российской федерации на Юго-Западном театре военных действий (ТВД)”.

Цифри там ще більш вражаючі. Й так, вони, очевидно, суттєво підросли з минулого моменту”тестування” періоду весни-початку літа нинішнього року.

Щоб був зрозумілий цей масштаб, скажу наступне.

Якщо взяти чисельність ВСІХ російських збройних сил, включаючи їхні “коміческіє” війська, флоти, РВСН та іншу лабуду, яка не має прямого відношення до ведення бойових дій на теренах України, то в такому разі те, що зараз безпосередньо воює в Україні, нараховує приблизно ПОЛОВИНУ від неї.

Очевидно, російське військово-політичне керівництво у цьому сенсі ступило на дуже хиткий шлях. Кардинальне збільшення чисельності Діючої Частини армії просто неможливе протягом відносно тривалого часу без такого самого кардинального збільшення ЗАГАЛЬНОЇ чисельності війська. З багатьох причин ОБ’ЄКТИВНОГО характеру.

Спроби “обійти” невблаганні та досить жорсткі принципи й закони воєнного управління різноманітними “ухищрениями” соціально-політичної етимології зазвичай закінчуються для таких сміливців досить сумно.

Це виглядає ну-у-у дуже дивно, адже перед очами кремлівських чекістів у цьому сенсі є достатньо наочний приклад із їх власної історії – крах Російської імперії під час Першої світової війни. Вони або в школі погано вчились, або серйозно вважають, що рух історії обумовлюється виключно “випадковими” факторами суб’єктивного характеру, а не об’єктивними фундаментальними рушійними силами, які породжує загальний напрямок розвитку людської цивілізації.

“Чиста” та “незамутнённая” віра у геніальність свого диктатора (ну або вузького кола “неизвестных отцов” луб’янського походження), в тому числі у питаннях, пов’язаних із управлінням країною та державою в умовах ведення війни, явно доведе все це чекістське стойбище до того місця, куди їм потрапляти, очевидно, не дуже хотілось би.

 

Фото: Генштаб ЗСУ

Автор