Московську церкву має бути ліквідовано в Україні (відео)

Голова ВР Стефанчук заявив, що наразі в ВР немає голосів для заборони московського патріархату. Так у вас і на Шуфрича не було голосів, поки до нього не прийшло СБУ. Й на відкриті реєстри декларацій, поки громадськість не показала жорстку позицію, і Зеленський через тиск суспільства не наклав вето на закон.

А працювати зі своїми слугами не намагалися? Що ще має відбутися в Україні, аби її політики перейшли на українську (регулярно роблю зауваження слугам щодо мови і матюків у залі), і аби заборонили фсбешну філію у вигляді московських попів?

Більше того. Комітет з питань гуманітарної політики, де більшість складають слуги, підтримав законопроєкти про заборону РПЦ. Чому ж тоді шукаються відмазки, що, мовляв, в залі голосів не буде? Питання риторичне. Бо немає політичної волі, а не голосів.

Європейська Солідарність вимагає цих законопроєктів на всіх погоджувальних. Тепер посилимо тиск.

Схоже, слуги так нічого і не зрозуміли, і без тиску суспільства московські попи і далі будуть себе добре почувати в Україні, молитися за кіріла і отруювати мізки мирян…

Московська церква має бути ліквідована в Україні.

* * *

В моїй стрічці відразу кілька постів наступного змісту: “я був/ була проти виборів під час війни, але після інтервʼю Стефанчука думаю, навіщо нам парламент, населений адептами фсбешних попів, й тепер я за вибори”.

Все так, окрім ключового. Цей склад парламенту зовсім не суб’єктний. Все, починаючи від кадрової політики і закінчуючи правкою про відкриті реєстри декларацій, вирішують не в ВР, а на Банковій.

І саме Банкова поставила в 2019 на паузу перехід приходів в ПЦУ. Тодішній перший заступник глави ОП, який відповідав за регіони, кварталівець Сергій Трофімов і глава СБУ Іван Баканов були вірянами РПЦ, а Трофімов співслужив з Онуфрієм вже після отримання Томосу.

Ми мали безліч фактів блокування розвитку ПЦУ, й нинішня СБУ мала б дати на це відповідь.

Зеленський півроку тому видав рішення РНБО по Лаврі про розірвання оренди з РПЦ, воно і досі не виконане, московські попи і їх фанатики і досі там, а отже то був серіал задля аплодисментів, а не політична воля. Паша Мерседес вдома, не в СІЗО, на відміну від офіцера і героя Червінського, якому не дають вийти під заставу по надуманій справі.

Якби була мінімальна воля Банкової, рішення про заборону московської церкви вже давно було б прийнято в ВР. Тому всі пісні про хорошого царя і поганих бояр – це технологія, яка відверто починає втомлювати.

Вірні партнери слуг по голосуванням ОПЗЖ вже й стамбульську конвенцію, й канабіс голосують, і постанови на підтримку НАТО, хоч ще вчора кричали, що Стамбульська – то синонім Содому і Гоморри. Впевнена, що тепер під пильним оком СБУ навіть вони дадуть кілька голосів за заборону УПЦ МП.

Не говорячи про інші фракції, де велика воля прийняти цей історичний закон. Зокрема, Європейська Солідарність дасть 27 голосів за це.

Очевидно, що саме на Банковій немає політичної волі. Й досі немає усвідомлення страшного зла, що несе московський патріархат, виправдовуючи війну і співпрацюючи з окупантом.

Причина в тому числі в виборах, там і досі вважають ПЦУ «порошенківською церквою» й на повному серйозі зондували ґрунт отримання нового Томосу. Бо ж сонце почало світити з приходом Володимира Олександровича, то ж і Церква має бути нова, інша.

Там розглядають УПЦ МП, як і ОПЗЖ, партнерами, яких вигідно тримати на гачку, за це вони гарантують лояльність, в тому числі електоральну.

От і все пояснення цієї ганьби. Й питання тут не в безпринципних слугах. Вірніше, не лише в них.

Дуже раджу спікеру українського парламенту Руслану Стефанчуку переглянути нову частину документального циклу «Остання Війна» під промовистою назвою «Какая Разніца» авторства Мирослави Барчук.

Там і про центр резидентури Кремля в Україні – Московський патріархат, і компроміс еліт старої та нової формації, і про зумисне засилля російської мови, культури, журналістики, кіно і музики.

Толеруванння цих процесів українською елітою було частиною плану Кремля, який успішно втілювався шляхом підкупу, вербування, і, у разі незгоди, знищення опонентів.

Рекомендую уважно переглянути епізод, як тодішній президент Кучма намагався вибудувати єдиний телемарафон. Ця спроба була зупинена смертю Гонгадзе, і недодиктатор з ганьбою пішов у відставку. Щоправда, його безпроблемне і безбідне проживання в улюбленій Італії може декого і надихати.

«Какая разніца», «немає голосів», «не на часі» – все це краде наш час. І наші життя. І наше нормальне майбутнє.

Будьте українцем, подивіться фільм і вичавіть з себе совок.

Всім теж раджу його переглянути. Щоб згадати, який шлях ми вже пройшли, і усвідомити, що ще нас чекає попереду.

Дякую, Мирославо.

Голова ВР Стефанчук вважає, що в парламенті наразі немає голосів для заборони діяльності московського патріархату в Україні.

Так, може, давно пора було зайнятись переконанням «слуг»? А не пропонувати всілякий непотріб до порядку денного?

Фото: Сергій Нужненко / Радіо Свобода
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»