«Згорів сарай, гори і хата, коли достоїнство – товар!»
Історія з Рамзаном Кадировим довела, що «Квартал» вміє вибачатися, коли захоче.
У ділків, які хотіли догодити власнику телеканалу, якому зобов’язані усім, крім хіба що свого народження, своїх ідеологічних цінностей немає. А над чужими вони знущаються вже не один рік.
Оцінку діям теперішнього керівництва хору дадуть глядачі. Можливо, кадрові висновки зробить Мінкульт. Але хор – це значно більше, ніж його менеджмент. Ніж та група, яка співала в шоу.
Хору Верьовки минає 77-й рік. За цей час він став одним із мистецьких символів України. Саме тому власники та менеджери «95-го Кварталу» та каналу «1+1» мали би вибачитися перед кількома поколіннями артистів, причетних до слави колективу, перед мільйонами шанувальників їх творчості. І, звичайно ж, перед головою Національного банку Валерією Гонтарєвою.
И тут снизу постучали…
95 квартал разродился новым шедевром и исполнил это с хором Верёвки. Да, хор настоящий.
Так вот.
Я абсолютно искренне желаю всем исполнителям данного произведения, авторам и благодарным смеющимся поклонникам этого творчества – что б у вас хата сгорела. Дотла. Вы этого достойны. Вы это выпрашиваете у мироздания. Но пусть это всё же будет личная хата, а не наша общая Украина.
Нет. Мне не будет жаль.
Господь, жги.
А ещё я, на месте Валерии Гонтаревой, перевела б этот шЫдевр на английский и показала бы следствию. И нашим западным партнёрам. А они 10 раз подумают, кому давать деньги, и что тут мудрый нарид ещё может отжечь.
Кстати, преЗедент до сих пор вычитывает сценарии, да?
“Президент Украины Владимир Зеленский по сей день тщательно вычитывает все сценарии и шутки студии “Квартал 95”.
В этом призналась звезда проекта, а также участница шоу “Танці з зірками” Елена Кравец в интервью программы “Світське життя” с Катей Осадчей
“Во-первых, Вова все проверяет. Он вычитывает тексты. Во-вторых, ну мы же думаем, что говорим. Это очень интересно. Мне кажется, такого не было никогда. Интересно, когда тебе по работе надо пародировать свою же подругу”, – сказала Елена Кравец.”
Зал смеётся. Сцуко. Зачем я это увидела?
Ех, днище за днищем ЗЕвлада пробивай…
«Квартал-95» зробив номер, де висміяв спалення будинку екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої. Повторюю, вони посміялися з жертви кримінального злочину. Зрозуміло?
Якщо завтра нас почне гамселити титушня – вони реготатимуть з цього. А чьо?.. «Якщо протестувальникам вдягнути светри, а «Беркуту» видати ебонітові палички – ми зможемо видобувати електрику?» Пригадуєте?
* * *
Потворне рило співвітчизника
Нарешті я дозрів до того, аби щиро подякувати президенту Зеленському. За що? За те, що в своєму житті я ще не зазнавав такої ударної терапії з позбавлення ілюзій. Скажу більше, якби президента Зеленського не існувало – його треба було б придумати. Як клізму для прочистки кишковика.
Дякую вам, Володимире Олександровичу.
Більшу частину свого життя чинний президент займався не створенням високотехнологічного обладнання. Не випуском навіть цукерок з захопленням ринків Європи та суміжних країн. Президент Зеленський годував населення жартами «нижче поясу». Особисто мені його примітивний гумор завжди видавався аж занадто дебелим і вульгарним. Такого самого фольклору (набагато дотепнішого), як на мене, можна набрати в будь-якій заводській курилці або біля будь-якої дискотеки. Проте. В той самий час програми Зеленського били всі рейтинги.
Наші високоінтелектуальні мудрили написали кілометри висновків про проблеми української нації (головна – от ніяк нам не щастить з керівництвом наших мрій) і при цьому вперто не звертали увагу на те, що пересічний громадянин слухав не їхні поради і побажання. Він слухав «ги-ги-ги» від Зеленського. Чому? Бо саме це йому (народу) ближче і зрозуміліше. Я знаю. Я бачив. Зеленський не причина – він лише індикатор того, серед якого народу ми живемо насправді. Правдивий, мов бездушна комп’ютерна програма.
Мені на незнання своїх співвітчизників гріх скаржитися. Я їх бачив от просто «в полі», тобто на робочих місцях. Я в нашого народу вчився крутити гайки на заводі АвтоЗАЗ у 15 років. Я з ним опановував професію столяра паралельно з навчанням в інституті. Я ним керував на заводі та на виробничих фірмах у шкірі майстра, технолога, конструктора. Я з ним спав в одному кубрику і жер з одного казана на фронті. Я знаю наш народ ду-у-у-уже добре і відтак давно не вірю в байки про «сонечок» і «європейську націю». Я дуже гарно знаю, що таке бути в колективі нашого народу старанним працівником, а серед наших інженерів – тим, хто дає результат. «Хто везе – того поганяють» – так говорить наш народ на виробництвах, а не те, що ви там собі надумали в редакціях та фондах.
І от Володимиру Олександровичу вдалося зробити так, аби цю картину реальності я остаточно вдосконалив. Все життя мені наш народ подавали у вигляді пасторалі – садок там, вишневий, донька вечерю подає, працьовиті дядьки, охайні господині… Проте прийшов президент Зеленський і легким рухом руки показав мені моїх співгромадян, ніби списаних з картин Босха і Шульженка. І знаєте, я ніколи вже не забуду тих потворних рил, що полізли з усіх боків. Я не забуду тепер, що українці – це нація, яка власноруч відштовхнула президента-реформатора і обрала замість нього коміка. Дилетанта, який ніколи не займався політикою. Я не забуду, як українці ревіли «ФОПів тиснуть? Дави їх – і так жирують!». Ці самі люди підуть на жалоби по Голодомору, про всяк випадок. Я ніколи не забуду, як українці горлали: «Посадити «свинарчука»! Мародер!», навіть не намагаючись розібратися – а чи винний він взагалі? Їх не цікавить, що не можна людину по факту викрадати, без підозри і підстав…
І вже точно я не забуду, як українці, розбризкуючи слину, реготали з номеру «Кварталу-95», де висміювали спалення будинку екс-голови Нацбанку Валерії Гонтаревої в день її народження! Зірвати маску благопристойності не з політика, а з цілого народу – вищій пілотаж для блазня.
І не треба мені розповідати про «нещасних і обкрадених» – я їх таких надивився вдосталь. Це не регіт з біди Гонтаревої – наслідок «обкрадання». Це бидляча натура, для якої норма реготати з чужого горя – причина нездатності облаштувати своє життя. Намагання виправдати свою неспроможність «обкраданням» – також наслідок. Бо на більше фантазії нема. Усе решта – на користь бідних.
Я ніколи цього тепер не забуду. Я це бачив. Дякую вам, Володимире Олександровичу. Дякую за показ ЦІЄЇ гіркої правди.
Интересно, если у Евгения Кошевого совершенно случайно сгорит двухэтажный особняк по адресу: Киевская область, Васильковский район, с. Иванковичи, ЖК «Маєток. Перлина Італії», то он потом же запишет весёлую песню, верно?..
Страшно не то, что 95 квартал в очередной раз пробил дно. После Украины-проститутки и «эбонитовых палочек» Беркута на Майдане, очередная их искрометная шутка о палающей хате Гонтаревой выглядит детскими шалостями.
Страшно не то, что хор имени Веревки за деньги спел на подпевках у Жеки Кошевого. В конце концов, они просто артисты – обычные дегенераты с хорошо развитыми голосовыми связками.
Страшно, что несколько тысяч людей в зале ржали над этим туалетным юмором. Это и правда диагноз обществу. Ладно, пусть вы настолько тупые, что не можете осознать роль Яресько и Гонтаревой в чудесном спасении Украины от дефолта. Но ржать над тем, что кому-то сожгли хату, это о чем, утиные губки вы драные? Дно. Тупо днище.
* * *
Приємно дивує уряд. На сором із хором Вірьовки вже адекватно відреагували міністр культури і міністр економіки.
Від цього радісно і сумно водночас.
З однієї сторони, радісно, що люди можуть залишатися людьми, незалежно від посад.
З іншої, прекрасно розумію, що в умовах авторитаризму такий уряд неможливий. Тому працювати йому залишилося лічені місяці. Уряд Гончарука проведе необхідні непопулярні реформи, захистить бюджет на наступний рік, можливо, отримає транш від МВФ. А потім буде розпущений, як “антинародний”. Скоріш за все, навесні, коли в народі треба буде погасити негатив після витратного опалювального сезону. Під радісне гиготіння натовпу, уряд Гончарука змінять на уряд Юзіка або Жеки Лисого. Новий прем’єр розкаже, що попередній уряд був антинародний і роздасть субсидіями все, що повернеться до бюджету завдяки реформам попереднього уряду. Народ житеме, хоч і бідно, але щасливо. Бо ж про нього дбають. Як у СРСР. Між урядом і ОПешечкою настане повна гармонія.
І коли хор Вірьовки проспіває “Згорів сарай, гори і хата!”, вибачатися за нього буде вже нікому.
Про хор Вєрьовки і Квартал у мене немає коментарів.
Люди не помітили, як з талановитої молоді, яка дотепно жартувала, перетворилися на безкультурних і безсовісних людей. Нічого нового.
Саме тому я балотувався від ЄС, не будучи до того у БПП. Не терплю хамства.
Можна не любити і засуджувати Гонтарєву або не цінувати те, що вона зробила для держави, але радіти підпалу її будинку – це як гадити з голим задом посеред вулиці. Культурний рівень той же.
А чому мовчать політики з інших фракцій? Тому, що не політики.
Кажуть, президент сам усі тексти вичитує?
Втрата національної гідності – це те, що переслідувало громадян України багато десятків, а може й сотень років. Те, що не давало нам рухатися вперед та будувати свою державу.
Бажання вислужитись перед владою, іншими державами чи просто тими, хто має гроші.
Квартал 95 навіть не хочеться обговорювати.
Цей гурток відверто антиукраїнських персонажів, з вираженим комплексом меншовартості, вже не викликає ніяких сентенцій.
Сьогодні мені стало сумно від того, як низько можуть впасти інші. Ті, хто ще вчора називалися світилами, українською гордістю, вже сьогодні стають на слизький шлях короткочасної популярності та примхи влади.
Національний хор ім. Верьовки на сцені «кварталу», мабуть, найменше, що я очікував. Але навіть це сталося в нашій культурній сфері.
Сотні «глядачів», яким Юзік роздає квитки просто в залі Верховної Ради, заходяться від сміху. «В когось згоріла хата». Сміємося аж заходимося.
А ще ці ж люди сміялися з «проститутки України» та побитих на Майдані Героїв.
Що ж. Нижче нікуди. Але ми падаємо…
Хору імені Верьовки присвячую…
Не зупиняйтеся, дівчата!
Міняйте стиль, репертуар…
Згорів сарай, гори і хата,
Коли достоїнство – товар!
Уже плескаємо в долоні,
Уже чекаємо шпагат
І дикі танці на пілоні
Й веселу пісню про Приват!
Раніше хор Верьовки відкривав Гімном сесії ВР. Але ж тепер ВР – філія 95-го, білєти можна купити прям в ложі бенуар. Тому хор тепер виступає і на подпєвках кварталу. Огидно. Так втрачається репутація і ім‘я, напрацьоване роками. Бренд розчиняється в тупій пошлості.
Р.S. Якщо з Голодомору ржали, то спалена хата – то вже таке, по мєлочі. Мені все зрозуміло з виконавцями, але от що це смішно мудрому українському наріду…, вселяє великий песимізм.
Р.Р.S. Я тепер категорично проти того, щоб хор Верьовки закривав нинішню сесію ВР і відкривав наступну. Цей колектив цієї каденції і за цього керівництва втратили на це моральне право. Нехай і далі тепер підспівують кварталу.
* * *
Кінець епохи Гідності. Легендарний хор, що співав «Реве та стогне» і Гімн, тепер без всякого смущєнія затягує сумнівні пародії. Наступний етап – частушки і сороміцькі пісні?
Ми дійсно згідні фінансувати перетворення хору зі світовим іменем на приблатньонних лабухів без честі і совісті?
Це і є анонсована нова гуманітарна політика, яка має повернути нам заблудші уми мешканців Криму і Донбасу? В Кремлі, безумовно, скоморошество хору сприймуть на ура.
Але я найближчим часом зась на їх концерти. Не тільки політики, але й цілі колективи можуть втратити репутацію за 5 хвилин. Хор має вибачитися. І перед пані Гонтаревою, й перед тими, хто любив їх творчість.
Я раніше не просив про щось подібне, але терпіння луснуло. Хто бачив цей огидний виступ хору імені Верьовки з 95 кварталом і відчуває те саме:
1) Зайдіть на сторінку Національного хору імені Верьовки і… можете не стримуватися у висловах.
2) 21 листопада хор Верьовки виступає в Палаці Україна. Вони мають запам’ятати цей концерт.
3) Повністю підтримую ініціативу Iryna Gerashchenko відмовитися від запрошення хору Верьовки на виконання гімну України під час відкриття/закриття сесій ВР. Вони тим ротом не мають морального права співати гімн.
Вибачте за різкість, але ви сьогодні бачили наочний приклад, як за один ганебний прогин під Коломойського втратити сторічну репутацію.
* * *
Сьогодні притомна частина суспільства обурились діями Кварталу, але є ті, хто аплодують: Гонтарева «винна» в їхніх безголових кредитах в доларах «по 8», в жадібності на дуті відсотки на депозитах в схемних банках, що луснули. І цинічне «браво» від Коломойського підтверджує невипадковість цього глуму. Одних об’єднує справедливе обурення, бо для бруду використали символ. Зловтіха об’єднує інших – дивись, як їх зробили ще раз!
Через хіхі-хаха суспільству намагаються нав’язати уяву про «справедливість» без моралі. Коли всі засоби добрі, коли стираються межі пристойності та людськості для вивільнення інстинктів і примітивних рефлексій. Знелюднити і принизити одних при одночасному піднесенні інших. Стиль кварталу якраз той: висміювання і катарсис з пафосним посилом наприкінці. Саме таким чином робили більшовики перед заходом в Україну в 1918-20 роках, саме ці засоби використовуються для створення внутрішнього протистояння на потрібній території. Саме для цього беруть не районний хор кислодрищенківської самодіяльності, а символічний, заснований гетьманом Скоропадським у 1918-ому, в один час з симфонічним оркестром і українською Академією наук. І ганьба, що керівництво символу не має сміливості сказати «ні».
Мені цілком зрозуміло, хто саме скористається ситуаціями, коли одні не можуть не обуритись, а інші не можуть нарадітись. Таких історій стає все більше. Бо це об’єднує протилежні групи і поглиблює тріщину між ними. В нашому випадку це набуває форми, коли проросійське населення з постсовком піднімає голову, а українські та проєвропейські громадяни відмовляються її опускати. Знову відбуваються процеси, схожі на 2004 чи 2013. І те, що вся історія асоціюється з президентом та його бізнес-партнером, є обтяжуючою, дуже обтяжуючою обставиною. Так, вони теж беруть участь в розколі. Справжньому, послідовно творимому і глибокому, а не придуманому завсідниками соцмереж під гаслом «Не нагнітай!» Тому ця історія повинна мати наслідки і для «жартівників», і для підспівувачів, якщо ми не хочемо, щоб інші наслідки були для країни.
И ты, Брут?
Хор им. Г. Веревки на подпевке у хохмачей из “Вечернего Квартала”!
Вы шо, действительно, от голода пухли?
Мля…
Ну и какой будет следующий уровень постижения дна?
Кто еще не успел выгодно монетизировать свое участие в деградации и капитуляции?
* * *
Эпитафия.
Они сумели умереть всем коллективом, даже не упав на самолете в море.
Які ж дегани – про “Горіла Хата – Песня про Гонтареву” 95-го кварталу.
Коломойський розказує, що Арахамія його бро і має на нього вплив, для західних медіа зв’язка “Коломойський-Богдан” і вплив олігарха на ОП – вже давно закріплений конструкт. Кварталівці самі тупо розказують, що Зеленський досі вичитує їх жарти (щонайменше частину про себе).
І ці креативні генії знімають дегенератський ролик, як усім миром палили будинок Гонтаревої. ХА-ХА, блт, зараз сконаю від сміху. Студія президента (зараз в управлінні Шефірів) на каналі олігарха Коломойського сміється зі згорілого будинку екс-голови Нацбанку, яку той ненавидить. Охох, та це жарт десятиліття.
А як це витрактують на заході – не їхнього ума справа, хай там Маркарова і Милованов шукають аргументи, як домовитись із МВФ на фоні цього бедламу.
Мовчу вже про нарід в студії, який з цього хіхікає. Дегенератське шоу, сто разів про це говорили.
Я сподіваюся, що сьогодні вже усі переконалися у тому, що приналежність до “діячів культури” не є ознакою ані культури, ані порядності, ані розумності.
Скоріше, навпаки.
Ну і добре.
А то задрочили вже ті стогони про кузьмів, славків, братів і поваліїв.
* * *
Підспівування ублюдочному 95-му – не просто огидний вчинок. Це ще й наруга над іменем Верьовки. Ми достеменно не знаємо, як би на це відреагував сам Григорій Гурійович, чи засудив, чи схвалив би, – у нього не спитаєш. Але своїм вчинком ці “нєнагляниє пєвуньї” замазали його ім’я. Бо їхні імена нікому не відомі, і навряд чи запам’ятаються. Так само, як і ім’я теперішнього керівника. А от ім’я Григорія Верьовки заплямовано відсьогодні і назавжди. І саме це є найогиднішим і найпотворнішим гріхом, – плювком в могилу того, чиїм авторитетом годувалися.
Анал, класика, орал, БДСМ, фістинг, садо-мазо, копро і ще безліч послуг. Помірні ціни, досвідчені виконавці, якість гарантуємо.
Звертатися: Хор ім. Верьовки.
Без вихідних, без перерви.
* * *
Саме страшне – не “Свати”, не “95” і, навіть, не хористки по виклику.
Саме страшне, що тут працює принцип: попит народжує пропозицію. Є попит – будуть і отакі “артісти”…
Чесно – в шоці. При такому колосальному виборі інформації і розваг, величесза частина людей вибирає лайно.
Задача этих чуваков – превратить всех в малороссов.
Малороський Народний хор ім Г.Верьовки. Вони зробили це разом.
Національний Заслужений Академічний Український Народний хор ім. Г.Верьовки – позорище.
* * *
Не хочу ни нагнетать, ни пугать, но эта каденция зелёного большинства – это персональные Круты для каждого патриота, имеющего державницьку позицію. Вот кто где находится, кто что делает, там и есть его Круты. Там и есть его бой за Украину, за умы украинцев, за идеалы Майдана, за идеологию независимости Украины, за армию.
Бой за все, что смогли сделать в 14 и за все годы войны. И не только за это. За Европейское сообщество и НАТО. За “нах*йотмосковии” и за “від’є*ітьсявіднас”.
Растянутый во времени, самый важный бой в жизни каждого из нас.
Все очень просто. Или мы или нас. И это надолго. На выносливость. На истощение.
Или будет Независимая Украина, или нет.
Головні висновки по ситуації з виконанням хором ім. Верьовки та ляльками бені пісні про згорілий будинок Гонтарєвої зовсім не ті, про які так емоційно пише більшість людей.
Нема сенсу говорити про людяність там, де:
– громадяни країни висміюють Голодомор,
– громадяни країни висміюють саму країну, прирівнюючи її до повії,
– громадяни країни висміюють етнос, який є основою країни,
– громадяни країни висміюють українську армію, яка вступила в бій з окупантом,
– один з них став презедентом під час війни, не маючи ні досвіду, ні команди, ні уявлення, нічого, заради експерименту над країною та/або грошей.
Ці люди цинічні мерзотники, як і мерзотники ті, хто знаходить щось смішне в їхньому генітальному гуморі.
Тут абсолютно не в цьому справа. Справа в іншому:
– це історія про “незалежність” презедента і про те, як бажання догодити ляльководу є пріоритетнішим за усвідомлення можливих наслідків,
– це історія про те, як презедент “взяв під контроль” справу про підпал і як буде покривати злочинців,
– історія про те, що наслідки ніхто не прогнозує,
– відчувають себе як в Бога за пазухою,
– не розраховують на відповідальність,
– історія про відсутність інституту репутації. Це не про квартал, а про хор імені Верьовки. Не бачу ніяких проблем в тому, що надалі подібні прохвесіонали не будуть фінансуватися з бюджету, а гімн на офіційних заходах замість них буде виконувати хор дітей воїнів АТО. В утиль так в утиль.
Ось про це треба говорити.
А ще побажати успіхів пані Гонтаревій на переговорах з представниками уряду США.
А бумеранги мерзотників доженуть самі.
Це ж Україна. Країна політичних бумерангів.
* * *
А тепер поговоримо про те чого вже півроку нема.
Тобто про страшну корупцію, яка була при Порошенку, а потім кудись зникла з телевізора і зникла з тупих ретрансляторів (на жаль, не можу назвати це головами, свідомістю чи мізками) мудрого наріду.
От дивіться.
Виявляється, народний депутат Юзік домовлявся з бюджетною установою, яка є у віданні Міністерства культури України, про участь в комерційному шоу.
«Запропонував народний депутат Юрій Корявченков. Від нього контактували. Приїхала режисура «Кварталу».
Що це є? Це, як мінімум:
– лобіювання народним депутатом інтересів комерційної організації,
– використання впливу для тиску і прийняття рішення,
– плюс невідоме питання грошей і участі депутата в фінансових домовленостях, в тому числі обіцянках додати бюджетного бабла.
Що це є? Це є корупція.
Народний депутат використав своє положення для лобіювання інтересів комерційної структури.
А що зробив керівник хору? А керівник хору теж погодився, напевне, не через 30 000 грн, а через те, що тепер в них буде своя фінансова криша.
Ось так на простому житєйському прикладі ми побачили бажання простого наріду (на прикладі хору) боротися з корупцією і побачили ті корупційні основи, на яких вибудовують свою владу “нові” і “молоді”. Причому вони навіть не розуміють, що не можна так, що треба по-іншому, що не можна втручатися.
Вони живуть корупцією, вони нею дихають, це основа їх світогляду. Якщо є влада, то треба використати її на повну, навіть у дрібницях, у приватних інтересах.
А такого не робив навіть янек. Він для поливання гівном використовував той же квартал, але не бюджетні організації.
Радіо Свобода: «Ситуація некоректна» – гендиректор хору Верьовки прокоментував виступ на «Кварталі» про Гонтареву
Телеканал новини «24»: «Неприємна ситуація» – керівник хору імені Верьовки прокоментував участь у номері «Кварталу»
Це абсолютно свідоме підривання основ моралі. Кучеряво-зелена підлота навмисно ссучує суспільство, використовуючи свої можливості по впливу на ЗМІ.
Це вже давно було помітно. Цей кагал цілеспрямовано проповідує свою правду, що в Україні не можна вірити нікому і нічому, всі герої повинні бути обсміяні, зло і правда змінені місцями.
І в результаті у здезорієнтованих українців залишиться лише один стовп моральності – замовник.
Ось що вони роблять.
Всі ці сеньор-Голодомор, розстріли парламенту, ебонітові палички беркута, Україна-порноакторка, армія, що пердить зі страху перед окупантом, термос, – все це ланки одного ланцюга. Свідомої роботи по ссучуванню українців.
Ці методи вони перейняли від своїх дідусів і бабусь, котрі у складі ЧК-НКВД мочілі “біндєровскую мразь”, і знають, як це робиться (а я нагадую: саме такий дєдушка у засновника 95 кварталу Шефіра).
Цей кагал – це вороги. Вороги такі самі, як і путін. Вони знають, що вони наші вороги. Вони ніколи цього не забували, на відміну від добрих українців.
Добрим українцям це треба згадати.
А потім прийняти міри.
І до цього (див. скріншот – ред.) хочу додати лиш те, що віддача ніколи не буває прямою.
Не можна спаскудити карму собі, просто заспівавши про підпал або пожартувавши про смерть.
Бо віддається не від жартів. Віддається від почуттів.
Віддається від тих почуттів, які викликають у людях твої жарти й пісні.
Віддається також від того, що ти вкрав собі якусь назву, і тепер вона у людей з бридким чимсь асоціюється.
Віддається від сприйняття.
І саме тому я, якщо би була на місці всіх цих жартівників співаків, боялась б реготу в залі.
Після того, як хор ім. Верьовки виступів в 95 Кварталі, в мене відчуття, що зелена цвіль виїдає людям мозок, серце, сором, гідність та совість по всій країні.
Відчуття, що людину, яку знав багато років, поважав та любив, зненацька побачив в самих мерзенних сценах самого збоченого та жорсткого порнофільму. Це просто жахливі почуття…
Що ця Зелена наволоч зробила з моєю Україною?!
Що з людьми, які ще рік тому були людьми, які мали розуміння про людські загальні цінності?!
Що залишиться на цьому зеленому пожарищі?!
Мені реально до фізичної нудоти боляче дивитися на цю страшну зелену деградацію…
Просто плачу…
Власне, а що ви хочете від хора Верьовки?
Він завжди був… ну не те що “чого зволите”, а у повній відповідності до офіційного дискурсу. Культивував махрову шароварщину в глухі часи УРСР, видавав цілком якісний продукт в амбівалентні часи після набуття Незалежності. Ну а тепер – теж, відповідно до віянь часу, ага. Отак тепер в нас офіційний дискурс виглядає.
Не подобається? Авжеж. Але як то кажуть – не звертай на дзеркало, коли писок кривий.
* * *
Навздогін все про ту ж Верьовку злощасну.
От дивіться: був собі колектив, цілком респектабельний. Ну кон’юнктурники, звісно, для кожного часу в них свої пісні були, інколи можна було й пишатися, а бува й нудно від них було, але щоби огидно й соромно – ні, такого не бувало.
І раптом – шубовсь, і дно пробито, зі свистом. Чому так? А бо дуже завжди до офіціозу тулилися. От і пішла їхня репутація на пси, одним необережним рухом. Але ж вони зробили лише те, до чого звикли, правда?
Це я до чого? Оті, що зараз при владі, вони токсичні. І якщо не бути пильними і не дотримувати гігієни, розпаскудять хоч кого. Ми ж вже бачимо – цілком наче притомний фахівець з соцполітики раптом вивергає якісь абсолютно огидні, неприйнятні, аморальні тези про стосунки суспільства з армією, фахівець з економики й розвитку з пихою й пафосом демонструє дикунство, фаховий дипломат – неоковирність, наївність і на додачу слабкодухість…
Ну отакі вони, нинішні обранці, антимідаси надзвичайної потужності, все, до чого доторкаються, перетворюється на лайно.
Заслужено Квартальний Малороський Нарідний хор ім. Г. Резінкі
* * *
Квартал-95 специализируется на оскотинивании населения. Никакой другой нагрузки их деятельность не несет. Тянут вниз. И они не единственные, работающие на этой ниве. Все пропагандисты, все политики, взывающие к зависти, к злобе, к ненависти, все, кто работает на люмпенизацию, – это всё преступники. Вся эта когорта – наследники Юлиуса Штрейхера, нацистского пропагандиста, годами сеявшего и взращивавшего в обществе антисемитизм. И превратившего цивилизованных немцев в оскотинившихся животных.
Потом была денацификация, Нюрнбергсий трибунал, где нацистские преступники, в числе которых был и Юлиус Штрейхер, получили приговоры. 16 октября 1946 года Штрейхер был казнен через повешение за шею по приговору за антисемитскую пропаганду и призывы к геноциду.
Я боюсь, что оскотинивание населения у нас в стране достигло таких масштабов, что самой собой рассосаться не может. 73% голосов за Зеленского однозначно это подтверждают. И боюсь, что нам придется пройти через катастрофу, а, возможно, и ряд катастроф, чтобы осознать необходимость делюмпенизации и пройти через нее. В том числе пройти через суды и приговоры для доморощенных (и завезенных) штрейхеров.
На фото. Слева фрагмент документа в деле Штрейхера в Нюрнбергском трибунале. Справа профессиональный палач Джон Вудс, казнивший 16 октября 1946 года десять приговоренных преступников:
– министр иностранных дел Иоахим фон Риббентроп;
– начальник Главного управления имперской безопасности СС Эрнст Кальтенбруннер;
– начальник Штаба оперативного руководства Верховного командования Вермахта генерал-полковник Альфред Йодль;
– рейхсминистр восточных оккупированных территорий Альфред Розенберг;
– начальник штаба Верховного командования Вермахта Вильгельм Кейтель;
– генерал-губернатор оккупированной Польши Ганс Франк;
– рейхспротектор Богемии и Моравии Вильгельм Фрик;
– комиссар по рабочей силе Фриц Заукель;
– рейхскомиссар Нидерландов Артур Зейсс-Инкварт;
– гауляйтер Франконии Юлиус Штрейхер, которого приговорили к повешению не за работу гауляйтером, а, как я уже писала выше, за антисемитскую пропаганду и призывы к геноциду.
Всего в списке осужденных на повешение было двеннадцать имен, однако Мартина Бормана, которому удалось скрыться, приговорили заочно. А незадолго до казни покончил с собой Герман Геринг, чье прошение о замене позорной казни через повешение на расстрел осталось без ответа.
Но даже при Гитлере в Германии не было шуток в СМИ про “волшебные печурки” и “золотой зубной запас”.
Никому не приходило в голову этим хвастаться.
Но Геббельс – жалкий профан по сравнению с нашими мастерами.
Если вдруг так удачно сложится, что тиран и деспот решит всю зекоманду закрыть в ВР и сжечь, нужно обязательно туда пригнать хор им. Веревки и заставить петь что-то красивое.
И танцевать.
Я не знаю, звідки у нас склався стереотип, що артисти та актори – апріорі порядні, розумні та тактовні люди. І розчаровуємося ми в кожному окремо. І моральні поминки по кожному окремо правимо.
А насправді ми маємо щось, що вміє повторювати чужі слова і попадати в чужі ноти за гроші замовника.
Сьогодні він – Гамлет, завтра – кушать подано…
Учора вони співають Гімн, сьогодні – “палала хата”, завтра – “мурку”.
Клієнт платить, лабухи лабають.
Нет, вы меня не заставите посмотреть 95 квартал.
Да, я поняла, что там «а снизу постучали».
Да, я понимаю, как это может выглядеть, если это показать западным партнёрам.
Да, я слышала, что ЗЕ принимает участие в согласовании репертуара квартала.
Да, я верю в карму и правило «бумеранга»
Один хор уже как- то допелся про отключим газ.
Больше всего меня убивает, что кому-то это смешно. Божий нарід таки…
Про экономику.
Вот это вот, полный зал ржущих с терпильского “юмора” дебилов, провідний творчій колектив на подпевке у балагана для быдла и 112 место в мире по ВВП на душу населения – оно таки связано намного ближе, чем кажется.
Хотел написать “думай.ТЕ”, но проедем.
Те немногие, кто умеют, и так знают.
Остальное – просто наш суммарный текущий уровень. Не более.
Освіту можна купити. Стиль можна купити. Постановку голосу можно купити.
Але якщо ти бик, то ти бик.
Це я про ролік з будинком Гонтаревої, якщо що.
* * *
Є така штука – репутація.
Я можу уявити, щоб, наприклад, оркест Глена Міллера чи навіть Королевський оркестр Норвегії брав участь в якомусь шоу. Таке буває.
Але щоб в гуморесці, де висміюється підпал чийогось дому, – не уявляю.
І я ж знаю, що справа тут навіть не в грошах. Якби хор Верьовки це просто за гроші робив, було б менш огидно.
Я чомусь впевнений, що вони робили це з простого вітчизняного підлабузництва. Бо ж поцілувати лису частину тіла Кошового – це ж до президентської одне рукостискання. Тільки не руко- і не стискання.
Однією з найбільш огидних сцен, яку я бачив в своєму житті, був момент з телемосту тоді ще президента Януковича. Де йому з дуже характерним інтонуванням радянського диктора дякувала якась жіночка з провінційного театру. Від імені колективу. Мені хотілося роз’юшити їй пику. За втрату людської подоби.
Мало що викликає таку майже фізичну огиду, як оцей недобітий привіт з радянського мезоліту.
Ілюстрація © Процишин Богдан
Сумно не те, що в Україні виробляють бидло-гумор. І не те, що хтось вмикає тєлєк дивитися Квартал або ж платить гроші за квитки на них.
Сумно те, що ВИ, знаючи, що ВАШІ знайомі є серед глядачів/споживачів бидло-гумора…, і досі потискаєте руку, спілкуєтеся і т.д.
І 100%, що знайомі в хорі ім. Верьовки теж є серед ВАШИХ знайомих… або знайомих знайомих, але чи багато з ВАС перекажуть “вітання” хористам і натякнуть, що більше не волієте з ними мати нічого спільного?
Принцип чистоти поданої руки – гарний принцип. Він добряче відсіває шлаків, а інколи декого і тверезить.
* * *
Ніщо не ново – Квартал заплатив хору ім. Верьовки за пісню 30 тисяч гривень.
Іуда Іскаріот колись отримав 30 срібних.
Інфляція просто корегує вартість Іуд. Було 30, стало 30 тисяч. Історія жорстока пані.
Друзья. Когда вы начинаете охреневать от цинизма такого себе третьесортного юмора квартальных уклонистов-энурезников, я предлагаю вернуться в прошлое. И вспомнить их номера. Про «эбонитовые палочки на Майдане» и «штурм подлодки Запорожье». Ниже они уже вряд ли упадут. Как бы ни старались. А сравнение ВСУ с баранами этим шмыгающим ублюдкам лично я никогда не прощу!
Бурвиль и Луи де Фюнес были комиками. А это привокзальные фигляры на содержании!
* * *
Безусловно же «блистательный» номер Квартала уклонистов про сгоревший дом Валерии Гонтаревой, это не пробитие дна. Дело в том, что там пробивать уже нечего. Своё дно они пробили раньше. Гораздо раньше. Пробили, кстати, вместе с тем, кто сейчас корчит из себя самого украинского украинца патриотической наружности. Ведь был уже «синьор голодомор», и границу они тоже отодвигали. Тогда. В 2014 году вытирали ноги об украинскую армию, когда к солдатам в железных касках было приковано внимание всех без исключения. Когда люди в Запорожской, Херсонской, Николаевской и других областях просыпались в ужасе от гула любого самолёта. Наши? Или уже российские?
А через два года они же, уклонисты квартальные, пошли дальше. Выставили в Юрмале посмешищем уже всю Украину. Целиком. Публика смеялась. Всем понравилось. А что Украина? Да ничего. Кто из них тогда думал о том, что страна третий год уже дерётся с российскими оккупантами и умывается кровью…
У артистов и спортсменов есть своя граница ответственности перед самим собой. Кто-то с радостью едет играть в питерский «Зенит». А кто-то жертвует карьерой, но не прогибается под реалии. Вполне допускаю, что в США нашлись бы такие себе комики, которые бы высмеяли трагедию башен-близнецов. Ну, а что? Смешно же. Самолёт «бааааах». Взрыв «бабааааааах». Люди падают «аааааааа». Копы и пожарные бегают «вииуууу, вииииуууу». Обхохочешься. И, наверное, нашлось бы сотни три зрителей, которым бы стало смешно. Вот только бы этот номер был последним в репертуаре труппы. Медийное сообщество стёрло бы их в порошок. Чтобы другим неповадно было.
Мы только учимся жить. Учимся быть нацией. И вчерашний ублюдочный номер квартала вместе с хором «Бенины шнурки» – проверка на вшивость нашего общества. Проглотим или нет?
Нет. Это не дно. Там всё уже давным-давно пробито.
P.S. Право дело, но не шутить же про Монику Зелински. Это святое для каждого квартальца. Вернее она. Или оно…
Посмотрел номер “Горіла хата, палала” в исполнении “95 Квартала”.
Гениально нах*й.
Напоминаю, что Зеленский – основатель и бывший совладелец “Квартала 95”. Замглавы его администрации (или его брат, я там запутался в новой структуре владения) Шефир – нынешний владелец “Квартала 95”, которому Зеленский передал свою долю в доверительное управление. Также недавно актриса “Квартала 95” Елена Кравец прямо заявила, что Зеленский продолжает согласовывать шутки в Квартале.
Так подставиться надо суметь. Это если специально придумывали бы враги, хрен бы придумали.
Завтра Гонтарева переведет этот ролик на английский и покажет в Конгрессе. Для начала. И скажет, что контролируемое президентом и его администрацией шоу (которое, я так предполагаю, все еще идет на канале Коломойского) высмеивало ситуацию вокруг ее сгоревшего дома. Что в шоу рассказывали, что нарит-то соляру подливал в пожарище и жарил шашлык. Типа это нарид и спалил, зря она думает на Валерича.
Гениально нах*й. Просто 3,14дец, блд. Хата, говорят, сгорела от стыда. От стыда. 3,14дец. Молодцы.
Аж интересно, что Смолию, Маркаровой и Милованову придется рассказывать МВФ в следующий раз.
Не знаю.
Танцевать наверное будут, пока наша экономика будет сгорать. От стыда.
* * *
«Люди, которые не читали Гитлера, возмущены его действиями».
Л – Логика.
Инфокомсомольцы уже готовы оправдывать поджигателей и их медийную обслугу.
Ну, вони висміювали померлих від голоду, знущался з бійців АТО та з побитих мусорнею на Майдані – над згорілим будинком Гонтаревої сам їхній бог велів паржать, нічого дивного.
Не дивно буде і потім, коли ті, хто посіяли вітер, пожнуть бурю.
Коли немає мозку… Просто фізіологічно не передбачено.
П.С. У Валерії Гонтаревої 20 жовтня День народження, то це від них такий подарунок…
Все повернеться покидькам, до ворожки не ходи.
Хочете побачити, як Коломойський особисто впливає на політику в Україні, дає завдання Кварталу, а після особистого рецензування номерів Кварталу Зеленським потім насміхається своїми ж справами на всю Україну – подивіться мерзенне відео «Горіла хата, палала, а жінка в Лондоні плакала».
Це найбільше дно, і до шоубізу ніякого відношення немає. Тупо політичне виконання замовлень від власника. Коломойський прямим текстом насміхається з усіх вас, а ви смійтесь далі. І не думай.Те.
А хору імені Верьовки окремий привіт. Скоро в Крим можуть поїхати, для налогодження братських уз і пропаганди української мови.
* * *
Найстрашніше і найцинічніше виглядає не те, що Коломойський з Зеленським випустили цей номер саме в день народження Гонтарєвої.
Вони просто офігєвші від наданої їм влади і можуть творити що завгодно. При цьому ще вказати, що то не остання хата…
Вже проходили фразу «еще нарожают», а зараз проходимо «є ще хати, тому можна палити».
Як же гидко на цю всю владу дивитись…
Хор імені Верьовки, що ж ви так… Ви ж цим самим ротом Гімн співаєте. Ви ж колись були символом української культури. У вас же слово “академічний” біля назви теліпається…
У вас же не взяли дітей у заручники. На вас не навели автомати.
Що ж ви ниці такі, а? Звідки таке холуйство? Хто ж вам так спину поламав, малороси…
На рахунок “тих, хто регоче у залі”. А хто, по-вашому, може зараз купувати квитки Кварталу? За гроші. Вони реготатимуть над будь-чим, це селекційний сорт. На них взагалі уваги не звертаю.
К сожалению, в нынешнем Квартале вы не увидите шутки про формулу Штайнмайера, про то, как олигарх, контролирующий Президента, проиграл суд в Лондоне, про уход табачного бизнеса с рынка Украины, про свалившую из Украины миссию МВФ, про посланых нахрен послов разных стран ах*евших от предложенной судебной реформы…
В Квартале отмазывают Беню, рассказывая, как у бывшей главы НБУ, которая национализировала Бенин банк, сам дом сгорел. От стыда.
Это юмор у них такой.
А потом Вова обижается, что его “ху*лом” кличут.
Всі подивились пісню про Гонтареву, і я подивився.
Оце, конєшно, доїхало Валерії. Я прямо не знаю. Я б навіть сказав, що це вона сама попросила таку пісню написати, щоб їй було зручніше вклепати Коломойського з Зеленським та довести конгрессменам злочинний зв’язок між ними. Але я знаю, що тупість не має ціни, тому розумію, що це вони самі.
Дуже потужна творчість. В історію увійде. Пісня, на якій президент повісився. Пісня з повинною.
Надзвичайні ї*лани.
Дно має дно.
І ні, це не квартал. Там все стабільно.
Це Хор ім.Верьовки.
До речі, хор фінансується нами.
Платниками податків.
Коротше, знайте, кожного місяця ви виплачуєте з ЗП кошти для того, щоб потім хор співав про підпал будинку екс-чиновниці.
С продажным хором всё понятно.
Они свои 30 серебряников получили.
А с этими что будете делать?
Они ещё и заплатили, чтоб в этом хорроре участвовать.
«…кто написал 4 млн доносов?» ©
На заставці картина “Хоррор ім.Верьовки“, 2012 р. © Іван Семесюк разом із Ivan Machno
