Владимир, извините, но Вы тупите

Владимир, прислушайтесь к внутреннему голосу и инстинкту самосохранения. Нет, не к голосу Игоря Валерьевича. У него свои инстинкты, своя игра, и Вы в ней – всего лишь расходный материал. Говоря на понятном Вам языке, пора уже Вам почувствовать жопой, что она в большой опасности.

Поділитися:
Читати далі

Ви знаєте, я не забув

Я нічого не забув. Я не забув не тільки тисячі загиблих цієї війни, а й мільйони померлих, знищених і ненароджених від усіх попередніх наших “братерських стосунків”. То нічого, що я цього особисто не бачив – я про це читав, я це вивчав. І я цього не забув. І не забуду. Кремль має бути зруйновано.

Поділитися:
Читати далі

5 лет назад. Я помню боль и растерянность…

Помню надежды, разбившиеся о референдум. Тогда ещё меня ждал в мае Форос. Не знаю, ждёт ли до сих пор? Как жаль, сегодня, что многие забыли те дни. Общую безнадёгу, раздолбанную армию и бессилие. И липкий страх, что завтра, на крайняк послезавтра, это будет в твоём городе. Как об этом можно забыть? Как можно закрыть в памяти те дни и то, что сделал Президент, подняв армию, сохранив страну?

Поділитися:
Читати далі

Весна покаже, хто де крав, кажете?

1 березня. Показуємо. Як $41 млн коштів вкладників Приватбанку було виведено на рахунки коміків Кварталу-95 через кредитування пов’язаних з Коломойским компаній. Весна, вона така – все покаже.

Поділитися:
Читати далі

Типовой договорняк кандидата Садового

В распоряжение нашей редакции попал образец типового договора, который Андрей Садовой предлагает заключать другим кандидатам и политическим силам. Мы публикуем его первую страницу, а остальные опубликуем через несколько недель, потому что так делают все журналисты-расследователи.

Поділитися:
Читати далі

Контрабанда и импортозамещение

Почему Украина за 5 лет не наладила производство нужных запчастей и возит из России контрабанду? Вот в самом деле – почему? Как так вышло? Это ж наш ВПК, мы должны его развивать, ведь в него ТАКИЕ ДЕНЬГИ вкладываются! Ну ок, давайте подумаем.

Поділитися:
Читати далі

И еще капельку о выборных перспективах

Давайте попробуем подумать о том, что значит договариваться с Россией. Хотя чего тут фантазировать, когда вот он пример перед глазами. Беларусь. И этот пример – потеря государственности. Почему многие забывают или не хотят использовать опцию: не договариваться, а сопротивляться. Может потому, что для этого нужно самому прикладывать усилия? А оккупация пройдет без каких-либо усилий. Лежишь себе на диване, бац и ты уже “договорился”.

Поділитися:
Читати далі

Нам є, що втрачати

Мені тямуща людина каже: “От ти пишеш-пишеш… Голова пухне… Треба прощє і виразніше. А можеш намалювати, як кукринікси, мать їх?”То я й намалював, як вмію. Зберіг його і тепер просто буду забивати опонентам цей малюнок, як чопик… А ще маю гадку пройтися по групам, назву яких навіть сором вимовляти в порядній компанії. Там теж наколочу таких чопиків і двері бігом зачиню, щоб не смерділо.

Поділитися:
Читати далі

Свадебный президент и газовый кардинал

Продвижение Зеленского в президенты – явная попытка забить последний гвоздь в гроб института президентства. И как-то странно тимошенковцы не особо мочат самого Зеленского, хотя если исходить из рейтингов – именно он, а не Порох, основной конкурент.

Поділитися:
Читати далі

Не кажіть потім, що вас обдурили

Мета кремля на цих виборах – звалити Порошенка. Чому? Спробую сказати якомога простими словами. Не кажіть потім, що ви не знали. Не кажіть потім, що ви хотіли зовсім не цього. Так казали українці 17-го сторіччя, закладаючи своїми кістками фундамент Пєтєрбурга, гинучи в війнах за москву проти шведів та турок. Так казали українці 20-го сторіччя, вмираючи від куль, голоду та епідемій громадянської війни, поїдаючи лебеду, кропиву та трупи під час Голодоморів. Так кажуть зараз жителі ОРДЛО «Ми хотіли зовсім не цього».

Поділитися:
Читати далі

Мамкины расследователи на крови

Коррупцию терпеть нельзя, конечно, но и гробить схемы поставок критических компонент ВПК в воюющей стране – тоже не айс. Во сколько нам это вылезет? Как думаете? Даже не в бабках. В крови. Сколько жизней наших солдат похерил Дениска-правдоруб? Десять? Сто? Тысячу? Что, если в случае большой войны именно этих деталей не хватит, чтобы переломить ее ход? Что если это камешек, который запустил лавину?

Поділитися:
Читати далі

Я видел это собственными глазами

Я наблюдаю за происходящим вокруг. Мне поразительно все это напоминает ту самую библейскую историю. И по суху мы прошли, хотя должны были нас задавить колесницы Раамсеса в 2014-м году. И ман мы таки получаем в виде международной поддержки, и Моше есть у нас свой, который пальцы все сбил в кровь Скрижали Завета выбивая… А все равно “простий нарідтм” пытается кто тельца золотого отлить и поклоняться ему, кто на ман ропщет, типа, недостаточно калорийный, кто-то Моше обвиняет, что тот не туда ведет…

Поділитися:
Читати далі

«Вас колись посадять за все, що ви пишете»

Днями до редакції зателефонував читач і став докоряти мені за те, що я пишу у своїх колонках на шпальтах «Високого Замку». Мовляв, захищаю Петра Порошенка, хоча, як вважає мій невидимий візаві, – той не гідний, аби кандидувати на другий термін президентства. Тут почалося «загинання пальців» – медична реформа – погано, реформа судів – теж, тарифи – космічні, «зубожіння» – крайнє… Одне слово, «джентльменський» набір так званих «зрадофілів»…

Поділитися:
Читати далі

Чтобы результатом вашего выбора не стали горящие города

Так что если вы уверены, то бюллетень в руки, и вперед – доверяйте руль чуваку без опыта. Просто держите в уме одну простую мысль: если вы ошиблись, то ваш дом и вся ваша жизнь могут сгореть. И виноваты в этом будете только вы сами. И, кстати, не забывайте про потомков – они тоже когда-нибудь прочитают про вас в учебнике и либо похвалят, либо покрутят пальцем у виска, и вздохнут “во дебилы были”. Последствия они такие. Иногда на века.

Поділитися:
Читати далі

Про соцопитування

Я слухаю радіо, коли зранку кермую на роботу. І там, зазвичай, двоє ведучих ведуть бесіди про «судьби родіни». Ну і припрошують слухачів: «Дзвоніть, діліться думками». І додзвонюються, висять на лінії, діляться всілякою маячнею… А я собі думаю, невже це тільки я спішу на роботу о пів на дев’яту? Озираюся навкруги, ліворуч-праворуч такі самі, як я, запізнюються, петляють в заторах. Тобто ті, хто реально штовхає своєю працею цю країну кудись вперед, не мають часу дзвонити і неспішно плямкати про своє Мнєніє. Їм ніколи.

Поділитися:
Читати далі
Social Share Buttons and Icons powered by Ultimatelysocial