Соціально-економічна ситуація. 2019 – початок 2020 року
2019
Набирав обертів економічний спад, темп зростання ВВП у IV кварталі 2019 року знизився до 1,5% проти 4,6% у II кварталі.
Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ), за даними НБУ, в жовтні був на 2,6% нижчим, аніж торік, у листопаді спад пришвидшився до 3,5%. Падіння промислового виробництва у вересні становило 1,1% порівняно з вереснем попереднього року, у жовтні вже 5%, а у грудні пришвидшилося до 7,7%.
Якщо спочатку спад відбувся переважно за рахунок проблем металургії, а харчопром ще у вересні збільшував виробництво (на 1,6% порівняно з тим самим місяцем 2018-го), то вже в жовтні і в цій галузі був зафіксований спад на 4,3%, а в листопаді він пришвидшився до 4,7%.
Через нарощення імпорту електроенергії та вугілля з Росії за демпінговими цінами, яке набрало обертів восени 2019 року, у стрімке піке пішов український вуглевидобуток. У листопаді спад у галузі порівняно з аналогічним місяцем 2018-го пришвидшився до 10,4%, тобто майже в чотири рази порівняно з 2,3% у жовтні та в сім разів порівняно з 1,5% у вересні.
Після зростання порівняно з минулим роком видобутку газу в Україні в січні-травні на 4,2%, з червня розпочалося скорочення його видобутку, темп якого стрімко зростав (з –0,5% у червні до -7,5% у жовтні та -6,6% у листопаді).
Індекс економічної спроможності населення України у грудні 2019 року був на найнижчому показнику, починаючи з серпня 2019 року, коли було сформовано монобільшість «Слуги народу» в парламенті.
Стрімко погіршуються й очікування щодо ситуації в економіці країни з боку підприємців. Від вересня падає індекс очікувань ділової активності.
За даними рейтингу Світового банку та компанії Pricewaterhouse Coopers (PWC) «Paying-taxes», в якому оцінюється простота сплати податків у 190 країнах світу Україна посіла 65 місце, тоді як за даними аналогічного рейтингу за 2018 рік Україна посідала 43 місце.
У цих умовах, за даними Держстату, у IV кварталі 2019 року відбувся обвал капітальних інвестицій у більшості галузей економіки: в сільському господарстві – на 6,6%, в лісовому господарстві – на 39,7%, в роздрібній торгівлі – на 29,2%, на транспорті – на 9,3%, в телекомунікація – на 11,3%.
За даними Рахункової палати державний бюджет у 2019 році недоотримав щонайменше 30 млрд грн надходжень.
Невиконання плану доходів державного бюджету у 2019 році майже на 38 млрд грн – найбільше з 2015 року. При цьому дефіцит був найбільшим за останні п’ять років і становив 78,0 млрд грн. І це після внесення змін у IV кварталі до державного бюджету, зокрема зменшення доходів державного бюджету на 20,1 млрд грн.
У грудні 2019 року дохідну частину держбюджету вдалося наповнити лише за рахунок різкого зростання частки наперед сплачених податків. Їх сума збільшилась до 9,4 млрд грн, хоч у грудні 2018 року йшлося лише про 3,9 млрд грн.
Обсяг прямих іноземних інвестицій у 2019 році був на третину меншим, аніж очікував уряд ($2,5 млрд проти $4-4,5 млрд очікуваних).
На початок 2020 року заборгованість із виплат пільг і субсидій населенню на оплату комунальних послуг була в 19 областях України. Це свідчить, що фактична потреба у таких видатках за рахунок субвенції не забезпечена.
Погіршилося надходження коштів до Пенсійного фонду. Загальний обсяг наданих Держказначейством за 2019 рік позик на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду зріс на 32,6% порівняно з 2018 роком.
У 2019 році так і не розпочалося фінансування 14 бюджетних програм на 400 млн грн. А загалом видатки загального фонду держбюджету не були виконані на 29,6 млрд грн (3%).
Зокрема на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення у межах фактичних зобов’язань місцевих бюджетів видатки на надання пільг, субсидій і допомоги окремим категоріям громадян на 8,3 млрд грн (9,5%) менші плану. Зокрема, на надання різних видів допомоги перераховано субвенцію на 7 млрд грн (11,3%) менше плану.
На виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі видатки проведені на 2 млрд грн (8%) менше плану. Причина – несвоєчасність прийняття і запровадження порядку виплати пільг у грошовій формі.
Видатки за бюджетними програмами Міністерства соціальної політики України не виконано на 2,2 млрд, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – на 1,2 млрд грн, Міністерства освіти і науки України – на 0,7 млрд грн.
Не забезпечено своєчасного і повного розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку між адміністративно-територіальними одиницями й інвестиційними програмами і проєктами регіонального розвитку. У 2019 році на впровадження цих проєктів перераховано на 1,7 млрд грн (23,5%), менше, ніж планувалося.
За 2019 рік з державного Дорожнього фонду не освоїли 3,2 млрд грн. Зокрема на 1,3 млрд грн були менші, ніж заплановані, видатки на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. Не розпочато використання 0,8 млрд грн на будівництво автотранспортної магістралі через Дніпро у Запоріжжі.
Не проведено видатки на відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження – 25,3 млн грн, заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області – 10 млн грн.
Не профінансовано будівництво клініко-симуляційного центру Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» — 27 млн грн, реконструкцію рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» – 22,2 млн грн, реконструкцію і розширення Національного інституту раку – 1 млн грн.
З початку 2020 року
Валовий внутрішній продукт України в січні 2020 року, за даними Мінекономіки, скоротився на 0,5%. При тому, що на час передачі влади Зеленському за підсумками ІІ кварталу 2019-го зріс на 4,6%.
У січні 2020 року промисловість показала -5,1% (а у низці регіонів у різних частинах країни падіння сягнуло 10-15% й навіть 26%), транспорт -4%, сільське господарство -0,7%. Загалом, за даними НБУ, в січні 2020 року індекс виробництва базових галузей знизився на 3,4%.
Курс гривні обвалився з 23 грн/долар наприкінці грудня до майже 27 грн у середині березня 2020 року.
З осені 2020 року в Україні триває зниження реальних заробітних плат. Наприклад за даними Держстату, в листопаді (10687) 2019-го та січні 2020-го (10727) розмір середньої зарплатні був нижчий або на рівні жовтня 2019-го (10727) та вересня (10687) 2019 року. На тлі продовження зростання цін це означає початок зниження реальних заробітних плат.
При цьому найбільше постраждали ті, хто працює на державу, наприклад освітяни, яким обіцяли по 4 тис. доларів на місяць. А натомість не виконали навіть ухвалених попередньою владою рішень про підвищення заробітної платні.
Кабінет міністрів 15 листопада ухвалив рішення, яким передбачено зупинення на 2020 рік дії постанови КМУ №822, яка передбачала підвищення заробітних плат освітян.
Заборгованість з виплати заробітної платні у лютому 2020 року досягнула 3 млрд 34 млн грн і на 16,1% або 420 млн перевищила показник лютого 2019 року. Причому заборгованість зростає за рахунок економічно-активних підприємств, де вона за рік зросла на 465 млн грн – з 1,44 до 1,9 млрд грн.
Ще гірша ситуація із пенсіонерами. Якщо за даними Пенсійного фонду розмір середньої пенсії за віком у другому кварталі 2019 року (коли відбулася передача влади Зеленському) становив 3009 грн, то в січні 2020 року він досягнув лише 3083 грн. Про індексацію, як це робилося за попередньої влади, зараз не йдеться.
Уряд затягує індексацію пенсій. Новий міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила в ефірі «Свободи слова Савіка Шустера», що «близько 11 мільйонів пенсіонерів в цьому році обов’язково отримають індексовані пенсії. Це підвищення відбудеться протягом року. Ми розпочинаємо цю роботу вже з 1 квітня».
Однак індексація пенсій має відбуватися раз на рік. І від моменту попередньої індексації пенсій рік минув 1 березня. Відповідно до закону у 2020 році індексація пенсій мала б скласти близько 11%. Тим часом середня пенсія на початок року становила 3083 грн. Отже, з урахуванням індексації мала би зрости до 3422 грн.
Тобто кожен місяць відтермінування означає, що уряд краде у кожного пенсіонера в середньому по 340 грн.
Натомість навесні 2019 року пенсії було успішно проіндексовані. Причому не на 11%, а на 17%. А загалом з 2016 по 2019 рік середні пенсії в України зросли майже вдвічі – із 1,7 до понад 3 тис. грн.
Загалом же в бюджеті на 2020 рік соціальні видатки будуть навіть меншими порівняно з 2019 роком. Щоб приховати зменшення витрат, в уряді вдалися до хитрощів і передали Мінсоцполітики фінансування тих соціальних програм, на які у 2019-му 64,8 млрд грн виділялися напряму з Мінфіну. Ідеться про субвенції місцевим бюджетам на виплату соціальних допомог різним категоріям населення та надання пільг і субсидій на паливо. Окрім того, у бюджеті Мінсоцполітики на 2020 рік збільшено порівняно з 2019-м підтримку Пенсійного фонду на 5,1 млрд грн.
А це означає, що витрати на всі програми Міністерства соцполітики без урахування підтримки Пенсійного фонду становитимуть 120,8 млрд грн проти 134,5 млрд грн, закладених на них у 2019 році. Тобто відбувається зменшення видатків на понад 10% (або на 13,7 млрд грн). І це не беручи до уваги інфляцію, яка, навіть за вкрай оптимістичними урядовими прогнозами, очікується на рівні 5,5%.
За січень–лютий 2020 року на 38,5 млрд грн (18,4%) менші від плану надходження до загального фонду Державного бюджету.
За даними Рахункової палати, в січні-лютому державний борг зріс на 46,4 млрд грн (2,6%), а зовнішній на 61,2 млрд грн (6,6%).
Уже в січні 2020 року не здійснені видатки на 2,2 млрд грн через відсутність паспортів бюджетних програм.
За січень–лютий 2020 року на 22,2 млрд грн не проведені видатки загального фонду Державного бюджету.
На 5 березня не розпочато виконання 43 бюджетних програм на 800 млн грн.
Недофінансовано 3,5 млрд грн – 24,8% усіх запланованих видатків, передбачених на забезпечення діяльності Збройних Сил, закупівлю і ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.
В умовах розквіту корупції та нездатності влади забезпечити збори до бюджету бодай на рівні минулого року найбільше заощаджують на соціальних видатках найбільш вразливим верствам населення.
7 млрд грн — саме стільки недофінансовано на виплату житлових субсидій, пільг та інших виплат вразливим верствам населення.
Це при тому, що витрати на субсидії у 2020 році заплановані на 10,4 млрд грн менші, аніж були закладені на 2019 рік. 85 тис. родинам відмовили у виплаті субсидій.
Тим часом постановою уряду №878 від 20 жовтня 2019 року базову норму плати за послуги ЖКП з 1 травня 2020 року підвищено на третину: з 15% зараз до 20% середньомісячного доходу домогосподарства.
А в ухваленому нещодавно законі про верифікацію виплат закладено норму про можливе стягнення з людей коштів навіть за раніше надані субсидії.
Цьому сприяє різке обмеження кількості субсидіантів і пільговиків в умовах терору, який влада розпочала після ухвалення закону про так звану верифікацію виплат. Дедалі більше людей просто бояться подаватися на субсидію, оскільки бояться помилок і подальшого стягнення виплачених коштів зі штрафними санкціями.
Досі не розпочалася виплата доплат працівникам за роботу в зоні відчуження і громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (на 100 млн грн).
В умовах і так складної для українських виробників та експортерів ситуації на світових ринках влада своїми діями ще більше підриває економіку. Зокрема в умовах, коли з початку року сільське господарство навіть скоротило виробництво (хоча в січні минулого року воно демонструвало зростання), досі не почалося фінансування бюджетних програм з надання фінансової підтримки галузі на 200 млн грн.
А експортерам за січень-лютий було відшкодовано ПДВ на 4 млрд грн менше, ніж у січні-лютому 2019 року.
Станом на 13 березня 2020 (09:00) року до Державної казначейської служби України не надійшло 104 паспорти бюджетних програм. Серед яких такі важливі напрямки, як:
- виконання державних цільових програм реформування та розвитку ОПК, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення
- виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС»
- проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру
- виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування
- державна підтримка кінематографії
- здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної євроінтеграції
- керівництво та управління у сфері етнополітики та свободи слова
- зшивання країни – проєкт мобільності молодібудівництво та реконструкція мостів
- реалізація державного інвестиційного проєкту «Розбудова міжнародної автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ
- реалізація державного інвестиційного проєкту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків до сучасних технічних вимог»
- Фонд Президента України із підтримки освіти, науки та спорту
- Фонд розвитку закладів вищої освіти
- надання кредитів фермерським господарствам, фінансова підтримка заходів в АПК на умовах фінансового лізингу
- функціонування торгівельних представництв України за кордоном
- заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських малих та середніх підприємств до експортних ринків
- формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів
- надання пільгових довгострокових кредитів на здобуття вищої освіти
- реалізація державного інвестиційного проєкту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні»
- реалізація проєкту з постачання питної води в м.Маріуполь
- проєктування та будівництво міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ»
- надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам
- розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей
- грошова компенсація постраждалим, житлові будинки яких зруйновано внаслідок НС, спричиненої збройною агресією РФ
- заходи на здійснення протимінної діяльності та інформування населення про небезпеки вибухонебезпечних предметів
- підтримка впровадження Енергетичної стратегії України
- реалізація Державної цільової економічної програми ефективності
- впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора
- реалізація державного інвестиційного проєкту «Новоконстянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей»
- реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород
- будівництво ПЛ 750 кВт Рівненська АЕС – Київська
- реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України
