ІДЕОЛОГ ФІНЛЯНДИЗАЦІЇ
Дмитро Разумков – фігура своєрідна. Він не потрапляє в скандали, він не має за плечима компрометуючих зв’язків по бізнесу, він не робить шокуючи заяв. Знайомство з його біографією створює враження про людину яка все життя ходить, що називається, на м’яких лапах. Проте. Дмитро Разумков – одна з ключових фігур у нинішній владі. Тож недооцінювати його не варто.
В Дмитра Разумкова було непросте дитинство. Син політика Олександра Разумова і актриси Наталії Кудрі зростав він у сім’ї бабусі і дідуся. Батько пішов з сім’ї, а коли Дмитру було 16 років – помер. Дмитро Разумков заперечує дотичність до молодіжної організації Партії Регіонів, проте підтверджує своє членство в ПР. За його власними словами – до Партії Регіонів він вступив тому що не любив людей з оточення президента Ющенка, він знав їх особисто. Характерна деталь, за словами Дмитра Разумкова він вийшов з Партії Регіонів після того як Янукович став президентом. Ситуація дивна, не до кінця зрозуміло навіщо бути членом опозиційної партії, аби вийти з неї зразу ж як партія прийшла до влади? Ще більш дивною виглядає ситуація враховуючи те, що після 2010 р. Дмитро Разумков працював разом з Сергієм Тигіпко, який у ті часи активно співпрацював з ПР. Варто припустити одне з двох. Або членство у Партії Регіонів заважало якимось іншим проектам Разумкова, або – з ПР він вийшов дещо пізніше.
Характерна деталь – Разумков взагалі ніяк не пов’язаний з олігархом Коломойським. За словами самого Разумкова з Зеленським його познайомив колишній лідер партії «Слуга народу», а нині голова СБУ Іван Баканов. Так воно чи не так – але практично до самого другого туру президентських виборів саме Разумков був спікером штабу кандидата Зеленського і головним політтехнологом команди. Варто згадати, що дотичність до штабу Андрія Богдана (адвоката Коломойського) у Зеленського тоді приховували, фігурою номер один тоді там був саме Разумков. Нині – все навпаки. Біля Зеленського ми постійно бачимо Богдана, в той час як Разумков лишається певною мірою за кадром – виглядає зосередженим на партійній і парламентській роботі. Проте.
Недооцінювати Разумкова буде помилкою. Я вже писав, проект «президент Зеленський» насправді складається з трьох людей, власне Зеленського, Богдана і Разумкова. При чому доля участі Разумкова дуже важлива. Разумков, по суті – ідеолог партії. Саме в його руках зосереджена робота з прибічниками Зеленського – від первинних віддалень «Слуги народу» до політради партії. Зеленський – шоумен, і його робота – спілкування із суспільством. Богдан має досвід адміністративної роботи і по факту саме він виконує обов’язки президента. Проте – що говорити громадянам і куди рухати країну визначає саме ідеолог партії, тобто – Дмитро Разумков. Саме він вказує їм цілі куди іти. Які ці цілі?
Відомо, що до обрання в спікери Верховної Ради Разумков принципово спілкувався тільки російською мовою і заявляв про готовність послуговуватися нею й надалі. Відомо що Разумков не приховує своїх симпатій до цінностей Партії Регіонів. Якої лінії дотримується зараз президент Зеленський ми уже бачимо – курс на «замирення», «просто перестати стріляти» та звільнення з полону свої громадян шляхом прийняття всіх умов Москви. Чому Зеленський робить саме так? Бо так йому підказують колишній помічник нардепа Портнова Андрій Богдан і колишній регіонал Разумков. Другий – особливо. Сам Зеленський в політиці розбирається слабо – він все життя не людей організовував, він жарти «нижче пояса» зі сцени промовляв. Зеленський гарно грає за сценарієм, але сценарій йому пише Разумков.
Очевидно, Разумков реалізує план такої собі «фінляндизації України», тобто тактики мирного співіснування з Росією за прикладом Фінляндії під час Холодної війни. У цьому Разумков не оригінальний, мрію замиритися з Москвою, аби отримати доступ на її ринок плекає чимало українських бізнесменів. Те що Москва таке замирення використає як передишку для підготовки до нової навали, цим людям на думку не спадає. Вони мислять категоріями прибутку тут і зараз, в той час як Москва мислить категоріями імперії. Лихо в тому, що сценарій замирення України і Росії підтримує й частина бізнес-еліти на Заході. Відтак – план Разумкова має всі шанси бути реалізованим.
Для реалізації своїх намірів Разумков має всі потрібні важелі. Саме він організовує роботу «скаженого принтеру», тобто ударного схвалення Верховною Радою законопроектів поданих урядом, читайте – Богданом. Наявна ситуація явно вигідна для Зеленського – Разумков і Богдан керують країною, але жоден з ним не має в руках абсолютної влади. Богдан здійснює адміністративне керування, але закони, за якими він мусить діяти приймає Разумков. Наразі, поки колективний «президент Зеленський» реалізує свої плани і не має перепон на шляху, внутрішні протиріччя їм вдається приховувати від загалу. Чи буде так завжди – побачимо.
