#читаємо_вголос Анна Оскомина
Соромно за вибір країни
За всю каденцію Овоча був лише один момент, коли він зміг викликати в мене якусь тінь поваги. Лише тінь, бо вже тоді було очевидно, що це лише інструмент політичного тиску: це коли він сповістив, що ми обираємо курс на євроінтеграцію.
Я тоді мамі сказала – сподіваюся, він розуміє, що робить, бо якщо він кине таку кількість народу, йому це точно не минеться. Бо одне діло – безнадія, інша справа – це дати вагомий привід для сподівань, розпалити надію, а потім вихопити її з-під носа. Облуда – це великий гріх, я вважаю. Майже найбільший з моральних гріхів за моїм власним кодексом честі.
Облуда цілої нації, жорстокий обман в її найліпших сподіваннях, ще й з корисливою метою, – абсолютно непростимий гріх.
Зе прийшов до влади на облуді значно масштабнішій. Він співучасник і головна дійова особа у величезній драматичній містифікації, якою введені в оману мільйони громадян країни. Мільйони щиро повірили, що вони страждають від нестерпно важких умов життя. Що людина, яка 5 років жертвувала своїми силами, розумом, грошима, часом, здоров’ям та родиною заради суспільного добробуту – поганець, злочинець та шахрай. Цілий народ повівся на брехню, що влада його брудно ошукує та наживається на війні. Переважна більшість людей у країні повірила у картонний образ.
Я не знаю, чи може щось взагалі зробити Зеленський, щоб викликати в мене хоча б тінь поваги. Звичайно, мене можна примусити визнати його президентом. Є десятки способів всилувати людину до певних дій. Але для мене не існує жодних виправдань тому, яким чином він дістався влади. Тому по своїй волі я президентом не визнаю його ніколи.
