Покрутити рулетку, або Гра з вогнем
Ти втомився від війни, малюк? Хочеш послухати казку? Про тебе і реальне життя?
Зараз ти, потираючи рученята, дивишся в телевізор і прикидаєш, з ким із цих чудових людей ти нарешті «заживеш». Ти не любиш нудних, які говорять всяку незрозумілу для тебе хрінь. Ти любиш красивих і веселих.
Красиві і веселі кажуть завжди так, щоб ти зрозумів. Вони вгадують твої бажання (яке диво!) і обіцяють їх виконання. Вони обіцяють все зробити за тебе, щоб ти не натрудив ручки, ніжки і макітру. І навіть, коли вони зізнаються, що не знають як, – ти віриш у чудо.
Тому, що ти хочеш «спробувати». Точніше як? Ти при цьому будеш сидіти на дупі рівно і пити пиво. А спробують вони. А раптом?
Якщо у них не вийде, ти просто розраховуєш подивитися наступну серію. Як в твоєму улюбленому кіно.
Тому ти готовий «покрутити рулетку». Бо впевнений, що ставка зроблена не за твій рахунок.
А давай я розповім тобі, як це – спробувати?
У нас же війна, від якої ти втомився, знаєш. Ось від неї і будемо танцювати.
Вибач, далі я змушений припинити розмовляти з тобою як з інфантильним недоростком і перейти на мову казки реальної.
Коли твій улюблений кандидат винесе пляшки від коньяку і шампанського після святкування перемоги, яку ти йому подарував, він зробить те, чого ти від нього так чекаєш. Домовлятиметься.
Тому розглянемо сценарії, за якими буде розвиватися казка.
У першому, зроблять те, про що ти мрієш. Про Крим і Донбас забудуть. Та гори вони вогнем, нафіг вони тобі потрібні? Тим більше, що до Криму ж ти і так можеш їздити вільно. Мир же ж.
Ой, тільки Одеська, Миколаївська та Херсонська області теж дуже потрібні. У російський Крим як-то треба ж їздити і все возити? І вода, знову ж. У України моря не буде, але ти ж зможеш їздити на російське?
Ой, а ще Запорізька, Харківська та Січеславська (для тебе Дніпропетровська) теж потрібні. Як буферна зона. Як гарантія, що вільний Донбас більше ніхто не скривдить. Ні ні ні. Ніякої анексії. Просто присутність російських миротворців, військові адміністрації і таке інше.
Ну і з Чернігівською та Сумською треба щось вирішити. Вони ж з росією межують, сам розумієш. Будемо їх «взаємно контролювати».
Потім, поживши в обнімку з братами, ти дізнаєшся, що ти захотів зовсім влитися в їх прекрасну країну. І буде референдум. На який ти не підеш – будеш пити пиво. Але за результатами виявиться, що ти на ньому був.
До речі, якщо ти живеш на заході країни і думаєш, що тебе разом з територією віддадуть Польщі, Угорщині або Румунії (в гори ж не полізуть, ага), я тебе розстрою. Це все члени НАТО. І щоб злісне НАТО не розмістило там які-небудь ракети, ти теж будеш «буферною зоною».
Життя в тебе буде чудовим. Поруч з тобою будуть нові, доброзичливі сусіди, які переїхали з Росії. Вони будуть тобою керувати, будуть за тебе працювати (але тільки якщо у тебе була гарна робота), бити тобі «по-братськи» морду, нагадуючи, що вони тебе годують і про тебе піклуються.
Про невдячного бандерівця і укропа. Не був? Не брав участі? Яка різниця – все одно ти сраний хохол. Жалюгідна частина нації, яка капітулювала (а як ти хотів?)
Другий варіант навіть веселіше. Формально, Україна залишиться цілою (правда без Криму). Армію знову знищать за непотрібністю. Реабілітовані донецькі воїни, функціонери та інший люмпен кинуться будувати майбутнє. Чиє? І твоє звичайно. Не виключено, що вони будуть їздити на твоїй машині. Або жити в твоїй квартирі. Або ти поділишся частиною майна. Але обов’язково ти будеш “терпілою”. Тому що бандити по-іншому не можуть.
Ти дізнаєшся, що таке справжня бандитська влада, а не те, що ти слухав з телевізора. Якщо вже Україна не змогла повернути окупований Донбас під свій закон – окупований Донбас зробить це швидко.
І розкажеш їм, що ти завжди був проти війни, коли тебе будуть вести на підвал, як пособника хунти. Просто тому, що комусь сподобалася твоя дружина.
Третій варіант найпростіший. Коли країна почне розвалюватися в руках, наприклад, «телевізійної» влади, яку ти вибрав, «братські сусіди» остаточно оголосять Україну країною помилки 404. Той, що втратила державність. І прийдуть тебе рятувати.
Масовано і з усіх напрямків.
В цьому випадку ти отримаєш обидва варіанти в крутому коктейлі. Тільки до цього, швидше за все, додасться те, що ти будеш жити як щур – в руїнах, що залишилися від стрімкого приходу «рятівників». Без світла, води, телевізора, інтернету і навіть пива.
У черзі за гуманітаркою. Якщо, звичайно, ти залишишся живий в процесі «звільнення».
Хочеш погратися с вогнем, малюк?
Ой, зовсім забув! А куди ж подінеться армія, добровольці, силовики, ті, хто воював, ті, хто їм допомагав, і ті, хто проти всіх цих сценаріїв? Які, майже у всіх сценаріях, перетворяться на «військових злочинців».
Тобі б, звичайно, хотілося, щоб ми кудись поділися. Тобі і зараз некомфортно поруч з нами. І в очі нам ти дивитися довго не можеш. І відчувати свою повноцінність поруч з нами важко.
Ой, а може ми все поїдемо? Ну, або ми тихесенько помремо всі на цій незрозумілій війні. Ну, або щось з нами придумають. Відвезуть кудись подалі. На безлюдний острів. Або в сибір якусь.
Хрін ти вгадав, малюк. Тому, казка буде іншою.
Не такою солодкою, як тобі хочеться. Але і не тим кошмаром, до якого веде твоя інфантильність і лінь.
А наскільки страшною вона може стати в процесі – залежить від тебе самого.
Не ускладнюй своє життя. Починай думати. Хоча б місяць-два протягни в цьому важкому процесі.
І я тобі гарантую – ти щасливо проживеш своє життя в звичному тобі болоті.
А діти твої будуть вже іншими.
