Полковник Хаткин
Фанати кандидата Гриценка регулярно наводять один і той самий аргумент – так, за Гриценка військові ходили у формі «дубок-скло» та берцях «тисячакроків», так, сухпай був тільки баночний та радянського зразка, так, годували в армії паршиво, але – міністр Гриценко забезпечував військових квартирами! А квартира для військового – це… Тезу цю любить підкреслювати і сам Анатолій Степанович. У чому ж її суть?
Пан Гриценко стверджує, що у 2005 р. під його керівництвом Міноборони збудувало 6500 квартир для військовослужбовців, тоді як у 2016 р. між військовими розподілено лише 928 квартир. Зрада?
Можна звісно ремствувати на те, що країна воює, і що в умовах, коли армія виявилася ну просто «неймовірно підготовлена до війни», Міністерству оборони не до житла для військових – тут, дай, Бог, армію технікою вчасно забезпечити. Але абстрагуємося навіть від таких доводів і просто придивимося уважніше до цифр, що їх наводить пан Гриценко.
По-перше, то правда, у 2005 р. силами Міністерства оборони для військовослужбовців було збудовано 6537 квартир. Але! Між військовослужбовцями розподілено було лише 1641 квартира, всі решта на кінець 2005 р. очевидно знаходилися в стані «вже збудовані, але ще не передані». Додамо, що за «Білою книгою» Міноборони у 2016 р. житлом та грошовою компенсацією за належне до отримання житло було забезпечено 1505 сімей військовослужбовців.
Вже дещо інакше виглядає інфа, правда?
Слідкуйте за рукам далі. Міністром оборони Анатолій Гриценко був від лютого 2005 р. по грудень 2007 р. – повноцінні три роки. І от цікава ситуація з будівництвом квартир тоді спостерігалася. У 2005 р – зліт до 6523 квартир проти 2811 квартир у 2004 р. Але. Вже у 2006 р. цей обсяг зменшився до 4545 квартир, а у 2007 р. – до 1600 квартир. Менше ніж за часів Кучми-Януковича. У чому справа?
Анатолій Гриценко пояснює ситуацію тим, що сильно впало фінансування забезпечення житлової програми. Але чи так це? Заглянемо у «Білу книгу», на яку так любить посилатися Анатолій Степанович. У 2005 р. на виконання житлової програми реально поступило (а не було заплановано) 599,6 млн грн. У 2006 р. навіть більше – 623,6 млн грн. А у 2007 р. коштів надійшло менше, але аж ніяк не удвічі, – 496,6 млн грн.
Я один помітив, що обсяги фінансування житлової програми і чисельність квартир, реально збудованих Міноборони ім. Анатолія Гриценка, ніяк не корелюються між собою? Очевидно, проблема зменшення будівництва житла не у недофінансуванні житлової програми Міністерства оборони. Причину зменшення будівництва житла шукати треба у чомусь іншому – і питання тут як раз до міністра оборони Гриценка. Але…
Як раз у 2005 р. фінансування житлової програми справді підскочило, причому зразу на 138% – від 304,4 млн грн. у 2004 р. до 724,7 млн грн. (запланованих) у 2005 р. Але, вибачте, ніякої заслуги міністра Гриценка в цьому немає як таке. Бюджет на 2005 р. приймали у 2004 р., тобто в часи, коли Анатолій Гриценко не те що міністром оборони не був, він взагалі в Міністерстві оборони тоді не працював. Бюджет складав уряд прем’єра Віктора Януковича.
То що ж виходить? 6532 квартири збудовані міністерством оборони під керівництвом міністра Гриценка – заслуга прем’єра Януковича? Категорично ні.
Таке збільшення фінансування житлової програми – заслуга тих мільйонів людей, які категорично не хотіли у 2004 р. голосувати за Віктора Януковича, ба більше, які на Майдани вийшли, аби захистити свій голос проти проФФесора. Революція Гідності та трагедія Небесної сотні показали, як ми були праві у 2004-му. Але. Все це ми знаємо зараз. А тоді уряд Януковича докладав титанічних зусиль, аби підлестити виборців. Питання житла серед військових болюче, і саме тому в бюджеті на 2005 р. уряд Януковича фінансування програми житла для військових збільшив більш ніж у два рази.
І у 2005 р., зразу на хвилі перемоги Помаранчевої революції, коли в багатьох відомствах 3-4 місяці відкатів не брали (сам був свідком), Міністерство оборони запрацювало всерйоз і видало, що називається, піковий результат. А от далі…
Ну не доклепати мені, як так сталося, що у 2006 р., отримавши живих грошей більше ніж у 2005 р. (623,6 млн, проти 599,6 млн.), Міністерство оборони живих квартир видало не більше ніж у 2005 р., а майже на третину менше. А у 2007-му – на 86% менше ніж у 2005 р., при тому, що коштів МО тоді отримало лише на 17% менше ніж у 2005 р. І інфляції значної між 2005 і 2007 р. не було як явища.
Тут уже час серйозно запитувати: «Пане Гриценко, а що насправді робилося з квартирами в Міноборони в часи вашого керівництва?» І не відскіпатися – за язик екс-міністра ніхто не тягнув.
І от ще дані з ніжно любимої кандидатом Гриценком «Білої книги» – тепер уже за 2017 р. У 2017 р. Міністерство оборони на будівництво/придбання житла отримало 691,1 млн грн., тобто 25,6 млн доларів США, проти 99,3 млн доларів США у 2007 р. (саме стільки тоді по курсу становили 496,6 млн грн.). За 2017 р. Міністерство оборони забезпечило житлом і видало компенсацію 875 сімей військовослужбовців, проти 1600 у 2007 р. Співвідношення фінансування до кількості виданого житла, гадаю, говорить саме за себе.
Говорить ніяк не на користь кандидата, що хвалиться будівництвом квартир.
